Перевищення при зніманні рівнинних ділянок рекомендується визначати горизонтальним променем. Горизонтальність візирної осі забезпечується встановленням по вертикальному кругу відліку, що дорвнює місцю нуля.

Виміряні на станції віддалі до пікетних точок записують у польовий журнал або реєструють у терміналі даних електронних тахеометрів.

Паралельно із записами в польовому журналі при виконанні знімання оптичними приладами на кожній станції ведуть абрис. Абриси оформлюють умовними знаками (з пояснювальними написами), приблизно дотримуючись масштабу знімання, на окремих для кожної станції аркушах, що орієнтовані по ходу і на яких показують напрям орієнтування лімба. В абрисах показують структурні лінії рельєфу (тальвеги, вододіли, перегини схилів і т. ін.) і схематично рельєф (горизонталями).

При виконанні знімання з використанням електронних тахеометрів та польових комп’ютерів з необхідним програмним забезпеченням створюють безпосередньо в полі електронний план місцевості (“режим розумного знімання”).

Пікетні точки повинні бути без пропусків і рівномірно покривати територію знімання. Для забезпечення цієї вимоги детально оглядають місцевість, що підлягає зніманню з даної станції, і порівнюють дані огляду з абрисами суміжних точок.

Виконання польових робіт при тахеометричному зніманні слід поєднувати з негайною повною камеральною обробкою матеріалів знімання. При цьому здійснюють:

перевірку польових журналів і складання детальної схеми знімальної основи;

обчислення координат і висот точок (з точністю до 0,001 м) тахеометричних (теодолітних) ходів;

обчислення висот усіх пікетів на станціях;

накладання точок знімальної основи, тахеометричних (теодолітних) ходів, пікетних точок; проведення горизонталей і накладання ситуації.

Для автоматизації даних робіт пропонується використовувати різноманітні програмні комплекси, які дають змогу виконувати всі обчислення та формувати топографічні плани в цифровому і графічному вигляді. До них належать Инвент-Град, MapInfo, AutoCAD.

Після виконання знімання здають:

абриси до відповідних планшетів;

журнали по зніманні або роздруковані результати з терміналу електронних тахеометрів;

план тахеометричного знімання;

схему знімальної основи;

- формуляр плану (при виконанні тахеометричного знімання у масштабах 1:1000, 1:500 на прозорій основі формуляр не складають, необхідні дані розміщують за рамками плану);

відомості обчислення координат і висот знімальної основи;

акти контролю і приймання робіт.

Підземні комунікації і споруди, що мають пряме відношення до них, є одним із основних елементів змісту топографічних планів.

Топографічні плани, на яких відображені підземні комунікації, слід створювати відповідно до вимог Інструкції та інших діючих нормативних документів.

Елементи підземних комунікацій слід відображати на топографічних планах у відповідності з діючими “Умовними знаками для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500” та умовними знаками для планів підземних комунікацій.

На топографічних планах треба відображати точне планове і висотне положення підземних комунікацій установленої класифікації по трьох групах:

- трубопроводи;

- кабельні мережі;

- тунелі (загальні колектори).

До трубопроводів відносять мережі водопроводу, каналізації (різних систем), теплофікації, газопостачання, дренажу, а також мережі спеціального призначення (нафтопроводи, мазутопроводи, паропроводи, шлакопроводи і т. ін.)

До кабельних мереж відносять мережі сильних струмів високої і низької напруги (для освітлення, електротранспорту) та мережі слабкого струму (телефонні, телеграфні, радіомовні і т. ін.).

Тунелі слугують тільки для розміщення кабелів. У загальних колекторах розміщують мережі різного призначення.

Безпосередньо знімання підземних комунікацій виконують в тих випадках, коли плани на них втрачені і виникла потреба їх відновити.

Знімання підземних комунікацій треба виконувати на основі існуючої геодезичної мережі або планово-висотної знімальної основи, що створюється.

Точність знімальної вимоги повинна відповідати вимогам інструкції.

Вихідної висотною основою при зніманні підземних комунікацій є знаки державної нівелірної мережі I,II,III,IV класів.

Знімання елементів підземних комунікацій на топографічних планах виконують переважно методом тахеометричного і теодолітного знімань. Можна поєднувати їх з аерофототопографічними і фототеодолітними методами.

При наявності автоматизованих систем інформація про підземні комунікації, що нанесені на план, має бути записана у цифровому вигляді.

Для створення геодезичної основи була запроектована полігонометрія 1 розряду. Мережі полігонометрії створюються у вигляді окремих ходів або систем ходів. Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти, На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути.

Як вийняток у разі відсутності між вихідними пунктами видимості з землі, допускаються:

прокладання ходу полігонометрії, що опирається на два вихідні пункти без кутової прив’язки на одному з них. Для контролю кутових вимірів використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти державної геодезичної мережі або дирекційні кути прилеглих сторін, які одержані з астрономічних вимірів з середньою квадратичною помилкою 5” або вимірів гіротеодолітами з середньою квадратичною помилкою 10”;

координатна прив’язка до пунктів геодезичної мережі. При цьому для контролю кутових вимірів (з метою виявлення грубих орієнтирні пункти або азимути, що одержані з астрономічних або гіротеодолітних вимірів. Замість останніх дозволяється прокладати кутові ходи, які утворюють замкнуті фігури з включенням вихідних пунктів.

Прокладання висячих ходів не допускається.

При створенні мереж полігонометрії 1 розряду треба дотримуватись вимог що наведені в табл. (3.4).

Таблиця 3.4

Показники | 1-й розряд

Гранична довжина ходу,км: 

окремого | 7,0

між вихідною і вузловою точками | 5,0

між вузловими точками | 4,0

Граничний периметр полігону,км | 20

Довжина сторін ходу,км 

найбільша | 0,80

найменша | 0,12

Середня | 0,30

Кількість сторін у ході,не більше | 15

Відносна помилка ходу,не більше | 1:10000

Середня квадратична помилка виміря- 

ного кута (за нев'язками у ходах і в  

полігонах), кутові секунди, не більше | 5

Кутова нев'язка ходу або полігона, 

кутові секунди, не більше, 

де п - кількість кутів у ході | 10vп

Середня квадратична помилка 

вимірювання довжин сторони,см: 

до 500 м 1 | 1

від 500 до 1000 м | 2

понад 1000 м | -

У ходах полігонометрії 1 розряду довжиною до 1 км допускається абсолютна лінійна нев’язка 10 см. Кількість кутових і лінійних нев’язок, близьких до граничних, не повинна перевищувати 10%.

В окремих випадках, коли абсолютна лінійна