(3.2)

де М – абсолютна лінійна нев’язка, ms – середня квадратична-помилка вимірювання довжинини сторони, n– кількість сторін у ході,

– середня квадратична помилка вимірювання кута

[S] – довжина полігонометричного ходу, яку можна визначити з карти графічно, приклавши лінійку до початкової і кінцевої точок ходу,

Т – знаменник відносної помилки ходу.

Віддалі між пунктами лельних ходів полігонометрії даного розряду, що близькі до граничних, повинні бути не менше 1,5 км..

При менших віддалях найблищі пункти паралельних ходів повинні бути зв’язані ходами відповідного розряду. З метою забезпечення більшої жорсткості мережі треба прагнути до скорочення багато ступінчастості мережі, обмежуючись розвитком полігонометрії 4 класу і 1 розряду. На всі закріплені точки ходів полігонометрії повинні бути передані позначки нівелюванням IV класу або технічним.

У гірській місцевості при забезпеченні знімань з перерізом рельєфу через 2-5 м допускається визначеня висот точок ходів полігонометрії тригонометричним нівелюванням.

Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії виконують способом вимірювання окремого кута або способом кругових прийомів за три штативною системою оптичними приладами не нище 5 – секундної точності. Центрування приладу та візирних марок виконують з точністю 1мм.

Спосіб кругових прийомів застосовують, коли кількість напрямків на пункті більше двох.

Перед початком робіт, але не рідше одного разу на рік, прилади перевіряють і досліджують за програмою.

При вимірюваннях круговими способом окремого кута алідади обертають тільки за ходом годинникової стрілки або тільки ротии ходу годинникової стрілки.

При вимірюваннях круговими прийомами в першому пів прийомі алідаду обертають за ходом годинникової стрілки, а в другому – в протилежному напрямку.

Кількість прийомів, в залежності від розряду полігонометрії і точності приладу, що застосовується наведено в табл. (3.5):

Таблиця 3.5

Прилади з точністю вимірювання кутів | Кількість прийомів

1 розряд

1" | -

2" | 2

5" | 3

При переході від одного прийому до другого лімб переставляють на кут

Таблиця 3.6

Елементи вимірювання | Допуски при вимірюванні

кутів приладами з точністю

1" | 2" | 5"

Розходження між значеннями одного і того | 6" | 8" | 0,2"

самого кута, що отримані з двох напівприйомів

Коливання значення кута, що отримане з різних прийомів | 5" | 8" | 0,2"

Розходження між результатами спостережень на початковий | 6" | 8" | 0,2"

напрямок на початку і в кінці напівприйому

Коливання значень напрямків, що приведені | 5" | 8" | 0,2"

до спільного нуля, в окремих прийомах

Нижче приведена схема мережі полігонометрії 1 розряду (рис 3.1).

(рис. 3.1)

Далі наведені результати кутових та лінійних спостережень----

Опис ходів

Таблиця 3.7

№

за/с п | Ідентифікатор пункта | Виміряний ^ кут | Виміряна лінія, м

1 | 2 | 3 | 4

Хід №1 (от исходной до исходной)

1 | ппІООО

2 | ппіЮО | 145° 50' 23.00" | 417 . 520

3 | 1 | 175° 42' 30.00" | 569.940

4 | 2 | 181° 00' 06.00" | 452'. 180

5 | 3 | 184° 12' 34.00" | 352 . 300

6 | 4 | 187° 27' 18.00" | 255 .810

7 | 5 | 162° 42' 29.00" | 331. 420

со | 6 | 148° 14' 54.00" | 488 . 120

9 | 7 | 172° 15' 53.00" | 514 .340

10 | 8 | 186° 09' 49.00" | 448.730

11 | 9 | 187° 52' 21.00" | 706.890

12 | 10 | 182° 06' 00.00" | 1006.370

13 | ппІЗОО | 214° 01' 58.00"

14 | пп1400

Хід полігонометрії прокладений між твердими пунктами полігонометрії IV класу

Таблиця вихідних пунктів

Таблиця 3.8

за/сп | Ідентифік атор пункта | Координати | Ідентифікатор

суміжного пункта | Дирекційний кут

X (м) | У (м)

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

1 | ппІООО | 5462221.711 | 3254864. | 016 | ппіЮО

2 | ппіЮО | 5463176.497 | 3254256. | 815 | ппІООО

3 | ппІЗОО | 5463248.998 | 3249005 | 615 | пп1400

4 | пп1400 | 5463611.934 | 3248232 | 664 | ппІЗОО

Камеральна обробка спостережень виконувалась за допомогою пакета програм “Инвент Град”. Результати вирівнювання мережі наведені в табл..

Далі координати пунктів, отримані в результаті обробки ходу полігонометрії 1 розряду використовувались для кадастрового знімання. На слідуючому етапі знаходилась площа нашої ділянки за допомогою формули (3.3):

(3.3)

де

р – площа об’экта землекористування;

п – кількість точок повороту границь землекористування;

Хі – абсциса поточної точки поворота границі землекористування;

Уі+1 – ордината слідуючої, по направленню обходження контуру точки повороту границі землекористування;

Уі-1 – ординати попередньої, по направленню обходження контуру точки повороту границі землекористування.

Для оцінки точності була використана фо-рмула середньої квадратичної похибки:

(3.4)

де

mti, m tk - середня квадратична помилка положення точок поворота границь землекористування;
D i-k - діагональ, з’єднуюча точки і та к;

б i-k - дирекцій ний кут діагоналі по напрямку від точки і до точки к;

r xik, r yik - коефіцієнт кореляції помилки координат

(r xik,= r yik = 0.65);

m x0, m y0середня квадратична помилка положення координат вихідних пунктів по осях X і У;

mх mу - середня квадратична помилка положення координат по осях X і У;;

m{ - середня квадратична помилка положення точок поворота границь землекористування

.Середня квадратична помилка положення координат вихідних пунктів залежить від типу геодезичної сітки і приймається рівною: