Рядки Cj характеризують завезення товарів у окремі області країни з інших країн. Елементи Bi та Сj можуть бути розшифро-вані по окремих країнах.

Отже, рядки балансу дають уявлення про регіональну струк-туру розподілу ресурсів товарів, зокрема засобів виробництва, а стовпці — про регіональну структуру формування відповідних ресурсів окремих областей.

Основна формула балансу має вигляд:

де Vj - обсяг надходжень в у-ту область; Bi — обсяг вивозу з окремих областей за межі країни; Wi — обсяг ресурсів i-ї області, розподілених як усередині даної області, так і за її межами; Сj - завезення в області даної країни з інших країн.

Із цієї формули випливають інші співвідношення, необхідні для аналізу формування ресурсів окремих областей:

а також розподілу ресурсів

Регіональні зв'язки можуть бути проаналізовані за допомогою коефіцієнтів , які характеризують участь i-ї області у формування ресурсів j-ї області; , які визначають участь j-ї області у використанні ресурсів i-ї області.

Застосовуються також коефіцієнти завезення , вивезення

, забезпечення регіонів власними ресурсами — , а також використання місцевих ресурсів .

Наведений баланс дає характеристику міжрегіональних зв'яз-ків у статиці. Для встановлення відповідних тенденцій на підставі даних балансу за окремими періодами визначають внутрішньорічні коливання, зокрема на основі індексів сезонності, коефіцієн-тів рівномірності внутрішньорічних коливань, а також основну тенденцію за рівняннями тренду тощо. Наявність цієї інформації є базою обгрунтування відповідних управлінських рішень, під-тримки їх виконання, прогнозування міжрегіональних зв'язків.

Ринкова орієнтація в діяльності підприємств означає макси-мальне пристосування до вимог споживачів. Необхідність постійного оновлення продукції пояснюється тим, що життєвий цикл останньої обмежений. Життєвий цикл продукції — це ін-тервал часу, протягом якого існує попит на неї, а відповідне ви-робництво економічно доцільне. Життєвий цикл продукції має такі фази.

1. Фаза впровадження. Характеризується низьким обсягом виробництва та споживання. Асортимент та число модифікацій продукції обмежені. Великі витрати на рекламу. Можлива збит-ковість виробництва через малий обсяг останнього та великі ви-трати. Посилений контроль якості. Швидка і послідовна лікві-дація недоліків, дослідне використання продукції першими споживачами. Інтенсивне поширення інформації про можливі сфери застосування продукції. Дослідження слабких сторін ви-робництва.

2. Фаза зростання. Збільшення обсягу виробництва та реаліза-ції продукції, досягнене завдяки визнанню споживачами. Стабілі-зація витрат на рекламу. Дослідження реакції споживачів на про-дукцію. Додержання необхідного рівня її запасів, які гарантують безперервність постачання новим споживачам. Прискорення това-рообороту. Закріплення позицій серед споживачів. Продукція стає рентабельною.

3. Фаза зрілості. Темпи зростання обсягу виробництва і ре-алізації падають, але зростання триває. Підвищення рентабе-льності продукції. Посилення ролі реклами для підтримки по-питу. Скорочення запасів готової продукції. Загострюється необхідність формування позиції лідера серед конкурентів.

4. Фаза насичення. Зростання обсягу виробництва та реалі-зації припиняється, оскільки попит на продукцію стабілізується. Рентабельність продукції підвищується завдяки нагромаджено-му досвіду, який дозволяє підвищувати продуктивність праці. Поліпшення якості та інтенсивна реклама можуть підвищити попит. Зниження цін на продукцію може стати ефективним фак-тором нарощування обсягів прибутку.

5. Фаза спаду. Період швидкого зниження обсягу виробницт-ва та реалізації продукції, а також рентабельності, яку не вдається підтримувати зменшенням виробничих витрат. У цей час не-обхідно виходити на ринок з новою продукцією.