гос-ва та його організаційні форми.
Технічний прогрес охопив в першу чергу галузі важкої пр-ті, що поступово привело до зміни співвідношення між двома основними підрозділами н/г:
а) вир-во засобів вир-ва;
б) вир-во предметів споживання.
Відбувались принципові зміни в технології вир-ва, виникали нові високопродуктивні галузі пр-ті.
Всі ці нововведення свідчили про новий етап промислового перевороту і створювали матеріальні передумови для переходу до більш високої стадії розвитку кап-му – імперіалізму – монополіз. кап. вир-ва.
Здійснювалась справжня революція в ряді галузей кап. вир-ва: залізничний транспорт (кінець ХІХ ст. – в 3,9 р.зб.), морський, автомобільний, вир-во електроененрг.
Реконструкція транспорту спряла розширенню торгових зв’язків, спілкуванню людей світу та нової колоніальної експансії пригноблених народів.
Технічний прогрес створив нову економ. основу для перевороту у військ. справі та озброєнні.
Матеріалізм став одним з основних інструментів клас. панування фіна нас. – пром. буржуазії.
В найбільш кап. країнах (США, Англія, Німеччина) виникли нові галузі промисловості: електрична, електротехнічна, хімічна (органічна і неорганічна).
На зміну паровому двигуну приходить двигун внутрішнього згоряння; впровадж. парові, гідравлічні турбіни. За останню третину ХІХ ст. Наук. техн. прогрес ????? набагато інтенсивніше ніж за нижче 100 років.
Технічний прогрес сприяв підвищенню продуктивності праці.
Гонитва за прибутками і конкуренція заставляли кап-тів широко застосовувати механізацію праці, нові форми організації вир-ва.
Нові галузі:
електороененргетична
нафтова
хімічна – вир-во сірчаної кислоти, соди, барвників, ліків, ????
вир-во автомобілів (І-в США – 1892 р. Фордом0, а через 8 років – 4 тис. автом.
Новий тип господарської організації вир-ва монополії – почав складатися ще в 70-х р. ХІХ в Німеччині. Але найбільшого розмаху він досягнув в кінці 8-х – поч.. 90-х рр.. в США, Німеччині, Англії.
Одночасно з виникненням монополії зростала роль банків.
Які передумови виникнення монополії:
концентрація вир-ва і кап-му;
успіхи технічного прогресу;
здійснення важливих господарських проектів (будівництво підприємства; залізничний транспорт), що були непосильними для одного кап-та.
Процес виникнення монополії починається в 70-80-х рр.. в зах. Європі та США. Він охопив більшість країн.
Виникали монополії об’єднання в різних формах, що залежало від історичних традицій розвитку кап. госп-ва: Німеччина – кадрелін, концерни, синдикати, США – терсти, Росія – синдикати, Англія – трести, картелі.
Розвиток монополії докорінно змінював економічну політику кап-му в цілому і бурж. Держав зокрема.
Від свободи торгівлі і невтручання держави в економіку в ост. Третині ХІХ ст. Дедалі більше Європейських держав починає переходити на систему протекціонізму. В останні роки ХІХ ст. Значення і питома вага монополій в н/г і політиці держав ставали дедалі помітнішими.
Форми монополії
Картель – учасники зберігають юридичну, фінансову, виробничу і збутову незалежність, але пов’язані угодами про регулювання обсягів виробництва, найм. робітників, ціни.
Синдикат – збереження юридич., фінанси. і виробн. незалежності, але розподіл замовлень, постачань, сировини і збут:
через єдину контору;
Концерн - збереження юридичн., виробничої (іноді і збутов) незалежності, об’єднуються загальним фінансуванням і стратегічним керуванням у холдинг шляхом перехресного володіння акціями.
Трест – збереження юрид. незалежності підприємства, що випускають однорідну продукцію, об’єднують фінанси, виробничі потужності і збут.
США індустріальна країна
Особливо швидко в кінці ХІХ ст. Розвивались США – молода індустріальна країна на американському континенті. Цьому сприяла політика її президента А.Лінкольна, який завдяки прийняттю закону про гомстеди і скасуванням рабства ввійшов до кола найвидатніших прогресивних бурж.-демократ. діячів ХІХ ст.. надзвичайно важливою подією, яка позитивно вплинула на розвиток ек-ки цієї країни, була Громадянська війна (1861-1865 рр.) або ІІ бурж. рев-ція на амер. континенті і як наслідок її остаточна перемога фермерськ. (амер.) шляху розвитку кап-му в с/г і націон. Єдність країни.
Причиною війни були гострі протиріччя між Північчю і Півднем – зіткнення інтересів фермерства та промисловців Півночі і рабовласників – плантаторів Півдня.
Південь був основою сировинної бази для текст. пром-ті Півночі. Промисловці наживались за рахунок рабовл. вир-ва (спекулятивна торгівля бавовною, втечі рабів і т.д.).
В результаті війни було відмінено рабовласництво на Півдні, оголошена свобода негрів (4 млн.чол.), порм-ть одержала дешеву робочу силу, розширилась торгівля, міцнів внутрішній ринок. Найголовніше було вирішене аграрне питання на користь фермерства (капіт).
В 1862 р. президент Авраам Лінкольн підписав “Гомстед - акт” – закон про право придбання кожному, хто бажав ділянки землі площею в 160 акрів (65 га) за 10 дол. Якщо вона протягом 5 років використовувалась продуктивно – вона залишалась як власність фермера назавжди.
Цей закон сприяв розвитку кап-му в с/г, америк.-ферм. давав парво використовувати вільно найману працю, розширив виробн-во: сільськогосподарських машин, добрив тощо. Створення ферм. госп-в прискорило с/г вир-во і сприяло утворення широкого платоспроможного внутр. ринку. (так, почала розвиватись Канада і Австрія, Нова Зеландія – країни переселенського капіталу).
Уже в 1870 р. США за рівнем розвитку пром-ті вийшла на друге місце в світі.
В 70-ті роки ХІХ ст. США значно розширили свою територію за рахунок захоплення сусідніх земель і витіснення індіанських племен (фактичноо довели масштаби своєї держави до сучасних кордонів).
Площа США – більша, ніж Зах.Євр. в 1880 р. – прож. 50,2 млн.чол. (з 1800 – по 1880 р. насел. збільш. в 10 раз, морське узбережжя – 18 тис.миль, в 1900 р. вже було збудовано 300 тис.км. залізн.). На рубежі ХІХ-ХХ ст. США за чисельн. насел. Вийшла на 4-те місце в світі: Китай, Індія, Росія, США.
Економічному зростанню США сприяли – зовнішня політика
повна свобода для ввозу іноземн. “К”
високі митні тарифи на ввіз готової продукції.
Все це приваблювало європейські (англ..) “К”.
США постійно розширюв. сою територію. В 1867 р. вони купили в Росії Аляску за 7,2 млн.дол.. (інша цифра 6,7 млн.дол.) (за 1 га