динаміку інфляційних процесів: для лізингодавця невигідно укладати договір при високих темпах інфляції на тривалий строк з фіксованими орендними платежами, і навпаки, при тенденції цін до зниження лізингодавець праг-не до тривалого строку лізингової угоди;—

цикл появи продуктивнішого або дешевшого аналога об'єкта угоди;—

кон'юнктуру ринку позичкового капіталу і тенденції його розвитку (оскільки лізингові компанії широко корис-туються банківським кредитом, то рівень процентних ста-вок за довгостроковими кредитами, які є основою вартості умов лізингу, здійснює безпосередній вплив на умови лізин-гової угоди, включаючи його термін).

Слід також пам'ятати, що терміни лізингу залежать від особливостей устаткування та його призначення, від мож-ливості його повторної здачі в лізинг, часу морального ста-ріння та інших об'єктивних і суб'єктивних чинників.

Приклад: Податкова знижка на амортизацію.

Припустимо, що компанія має граничну ставку податку 46%. Якщо купівельна ціна необхідного обладнання становить $100000, то подат-кова знижка на амортизаційні відрахування за весь період служби обладнання буде $46000 (не враховуючи зміну вартості грошей з часом і ліквідаційну вартість). Якщо компанія вирішує взяти в оренду обладнання, пряма невигода, яку треба розглянути перед підписанням лізингового контракту, - це втрата $46000. Якщо менеджерів не зупиняє те, що борги компанії зростуть, позичити гроші для придбання обладнання може бути вигіднішим.

Інша невигода та, що орендар має повернути обладнання через певний період часу. А що, як орендодавач вирішить не поновлювати лізинговий контракт саме тоді, коли орендареві для продовження діяльності фірми вкрай потрібне саме це обладнання? Для таких випадків слід передбачати оренду з правом купівлі.

Коли обладнання береться в оренду, а не купується, то для будь-якої значної його модернізації потрібна згода орендодавача. Одержа-ти згоду орендодавача на технічну модифікацію обладнання під час і дії договору про оренду нелегко. Це означає, що орендар, на відміну-від власника, не має повного контролю над використанням обладнання. Інша очевидна невигода для орендаря та, що йому не повертається ліквідаційна вартість обладнання. Ліквідаційна вартість купленого обладнання підвищує грошовий доход компанії, якщо обладнання продається наприкінці останнього року його служби. Цієї вигоди немає, коли обладнання береться в оренду.

Оренда — це угода між двома сторонами: орендодавачем, який во-лодіє майном, і орендарем, який користується тим майном. З точки зору орендаря, оренда — це гнучкий спосіб фінансування. Позаяк за оренди немає початкових інвестицій, орендареві не треба дбати про залучення капіталу і його вплив на фінансовий стан компанії.

Серед бухгалтерів було багато дискусій про те, чи показувати оренду в балансі як актив. Один з аргументів той, що обладнання, взяте в оренду, це актив, бо воно постійно використовується оренда-рем, як і будь-яке інше майно компанії. Протилежний довід той, що насправді орендар позичає обладнання для тимчасового користуван-ня, отже, орендна плата входить до поточних витрат, як і інші платежі. Якщо прийняти цей договір, то орендоване майно не треба показу-вати Б балансі і на нього не нараховується амортизація. Замість цього річні суми орендної плати мають бути показані в звіті про прибутки та збитки як поточні витрати.

За капітальної оренди орендар має оцінити теперішню вартість орендних платежів, показуючи цю суму як у активі, так і в пасиві балансу. Якщо майно береться в операційну оренду, бухгалтерська процедура пряміша. Наприкінці кожного року сума загальних оренд-них платежів вираховується з виручки, як і інші річні витрати в звіті про прибутки та збитки.

ІІ. ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ ОРЕНДИ, ЛІЗИНГУ

1) ГРОШОВІ ПОТОКИ ОРЕНДИ

Орендні платежі трохи схожі на анюїтет, за якого перший платіж робиться до початку оренди, хоч орендні платежі вносяться на почат-ку кожного періоду часу, а не в кінці. Через те, що орендні платежі сплачуються на початку, орендар звичайно не одержує податкових знижок за перший період. Податкова служба не дозволяє вираховування з оподатковуваного доходу оренди плату за той період, коли орендоване обладнання насправді не використовувалось. Приклад: Грошові потоки оренди.

Припустимо, що компанія АБВ, яка сплачує 40% податку, бере в оренду на 5 років обладнання із річною орендною платою $10000, починаючи з січня 1985 р. У 1985 році компанія АБВ сплачує $10000, але цього року податкова знижка не надається. Отже, грошовий потік оренди за перший рік становить $10000, які сплачуються на початку року. Перша податкова знижка на $4000 (40% х $10000) буде ре-алізована наступного року, що зменшує орендні платежі за 1986 рік до суми лише у $6000. Ці $6000 — це грошовий потік оренди, або реальна вартість оренди після утримання податкових знижок. Грошовий потік оренди становить $6000 щорічно з 1986 року по 1989 рік. У 1990 році лізинговий контракт закінчується і орендних платежів більше не буде. Проте компанія АБВ використовувала податкові знижки лише за 4 роки, з 1986 по 1989 рік, і не одержала податкову знижку на останній орендний платіж у 1989 році. А тому у 1990 році компанія АБВ претендує на податкову знижку $4000, яку не було використано ра-ніше.

Таблиця 12-1. Грошовий потік оренди для компанії АБВ. (В дола-рах)

Рік | Оренд на плата | Податкова знижка | Грошовий потік оренди

1985 | 10000 | 0 | -10000

1986 | 10000 | 4000 | -6000

1987 | 10000 | 4000 | -6000

1988 | 10000 | 4000 | -6000

1989 | 10000 | 4000 | -6000

1990 | - | 4000 | + 4000

Попередній приклад показує, що податкові знижки є основним аргументом на користь