Врахування зазначених ризиків під час проведення лізин-гових операцій дасть можливість знизити ймовірність не-передбачених втрат і сприяти підвищенню ефективності лізингового бізнесу.

ІІІ. ВИСНОВКИ

У орендаря менше обмежень, ніж у позичальника. Позаяк право власності залишається за орендодавачем, оренда схожа на фінансу-вання під заклад. Одне слово, якщо орендар не сплачує річну або періодичну орендну плату, орендодавач може легко повернути собі обладнання за правом власності. А відтак лізингова компанія не має потреби дуже обмежувати орендаря. Заявки на оренду, як правило, затверджуються швидше і за сприятливішими умовами кредиту, ніж для позички грошей.

Орендареві не треба залучати капітал шляхом випуску облігаацій або нових звичайних акцій. Коли випускаються облігації або звичайні акції, то слід дотримуватись певних процедур, визначених установа-ми, що регулюють ці справи. Інколи потрібні послуги інвестиційних банків, таких як "Мерріл Лінч і І.Ф.Хаттон". З іншого боку, оренда — це пряма угода, за якою орендодавач прямо задіяний у фінансуванні необхідного орендареві обладнання.

Ще одна важлива перевага оренди в тому, що орендар перекладає ризик того, що обладнання стане застарілим, на орендодавача. У сучасному діловому світі новаторські ідеї і вироби дуже швидко ста-ріють. Навіть найкраще обладнання може за кілька років застаріти. Позичати велику суму грошей і купувати на них обладнання може виявитися не найкращим вкладанням грошей, бо вартість такої інвес-тиції може різко упасти, якщо через кілька років після купівлі на ринку з'явиться нове і значно ефективніше обладнання. Це найперше стосується обладнання, для виготовлення якого потрібні складні тех-нології, таке, як комп'ютери і точні інструменти. У цих випадках оренда може бути доброю альтернативою купівлі обладнання.

Оренда, на відміну від купівлі, не потребує великих початкових інвестицій. Орендні платежі сплачуються через певні періоди часу, отже, це менше обтяжує грошовий потік компанії. А також через те, що орендодавач одержує податкову знижку на передане в аренду обладнання, сама оренда може бути дешевшою за ціну, за яку можна купити це обладнання. Іншими словами, орендодавач за рахунок под-аткових знижок може встановлювати клієнтам, які регулярно беруть в оренду обладнання, прийнятну орендну плату. У більшості випадків річні орендні платежі вираховуються за оподаткування.

Невигоди оренди також слід розглядати, коли постає питання про вибір між орендою і купівлею обладнання. Орендар, на відміну від покупця обладнання, не може нарахувати знос на обладнання, отже втрачається податкова знижка на амортизаційні відрахування. Втрата цієї знижки може дуже дорого обходитись компанії, у якої високий - оподатковуваний доход і дуже мала заборгованість.

Широке розповсюдження в світовій практиці лізинг, які надаються суб'єктам угоди. Розглянемо кожну з них. З точки зору лізингоодержувача (орендаря) її переваги такі:—

можливе використання нової, дорогої техніки, висо-ких технологічних одноразових витрат, оскільки при лізингу виробниче обладнання передається в користу-вання без попереднього викупу, тобто є можливість налаго-дити виробництво при обмежених витратах фінансових (а при міжнародному лізингу — валютних) засобів;—

лізинг припускає 100% кредитування і, як правило, не потребує негативного початку платежів; при використанні зви-чайного кредиту підприємство повинно було б частину вар-тості покупки-витрат за рахунок власних коштів;—

лізинг дозволяє спочатку випробувати машини, а потім закупити їх, а обладнання в сезонних галузях орен-дувати лише за його фактичної експлуатації;—

лізинг дозволяє підприємству запобігти витратам, по-в'язаним із моральним старінням машин і устаткування, і сприяє використанню найновіших об'єктів лізингу, що підви-щує конкурентноспроможність лізингоодержувача;—

лізингові плате в повному обсязі відносяться на со-бівартість продукції (робіт, послуг), виробленої лізингоодержувачем, і відповідно знижують оподатковуваний прибуток;—

майно за лізлнговою угодою не зараховується на ба-ланс лізингоодержувача, що не збільшує його активів і звільняє від сплати додатку на майно; його вартість не вклю-чається в залишок кредитної заборгованості. Це поліпшує фінансові показники підприємства-орендаря і відповідно дозволяє йому залучити додаткові кредитні ресурси (у зв'язку з цим сучасний лізинг часто класифікують як «позабалансо-ве фінансування»);—

у багатьох країнах законодавчо встановлені податкові пільги для лізингових операцій (так, прискорена амортизація дозволяє суттєво знизити оподатковуваний прибуток і термін лізингової угоди);—

порядок здійснення лізингових платежів гнучкіший, ніж за кредитними угодами (лізингоодержувач може роз-рахувати надходження своїх доходів і разом із лізингодавцем розробити зручну схему платежів; платежі можуть бути щомісячними, щоквартальними і т.п.; сума платежів може бути постійною або ковзкою; при її визначенні може бути врахована сезонність використання предмета лізингу; пла-тежі можуть здійснюватися із виручки від реалізації про-дукції, що вироблена на отриманому в лізинг обладнанні); при використанні компенсаційного лізингу лізингоодержу-вач здійснює платежі в товарній формі, використовуючи про-дукцію, що вироблена на лізингованому обладнанні;—

лізинг доступний малим і середнім підприємствам, в той час як отримання банківських кредитів на сприятли-вих умовах для них проблематичне; деякі лізингові ком-панії не вимагають від лізингоодержувача ніяких додатко-вих гарантій, оскільки забезпеченням угоди є саме устатку-вання (при невиконанні орендарем своїх зобов'язань лізин-гова компанія забирає своє майно);—

лізинг на відміну від кредиту дає змогу створити надійніші умови господарювання;—

підвищується ліквідність підприємств-лізингоодержувачів, тобто покращується такий важливий для ринкової економіки показник, як здатність своєчасно сплатити май-бутні борги;—

перевагою лізингу є також можливість придбання лізингоодержувачем устаткування за залишковою вартістю після завершення лізингової угоди;—

при укладанні лізингової угоди орендар може розра-ховувати на отримання від лізингодавця додаткових інфор-маційних, консультативних і юридичних послуг;—

Міжнародний валютний фонд не враховує суму лізин-гових угод у підрахунку національної заборгованості, тобто є можливість перевищити фактичні ліміти кредитної заборгованості, встановлені Фондом для окремих країн (при за-стосуванні імпортного лізингу).

В умовах ринкових