вище, відповідно до вимог валютного законодавства операції за рахунок нерезидентів обмежені та проводяться в умовах жорсткого валютного контролю, що впливає на їх обсяги та різноманітність. Велика частка міжбанківських операцій забезпечується відповідною кореспондентською мережею банку. Оцінка ефективності кореспондентської мережі банку має важливе значення і тому повинна бути окремим напрямом аналізу валютних операцій банку, який буде розглянуто нижче.
Отже, розглянуті вище показники дають загальну інформацію про діяльність банку на валютному ринку, які є орієнтиром для подальшого більш детального аналізу валютних операцій за їх напрямами. Окремим напрямом аналізу є аналіз валютних пасивів банку.
Метою цього напряму аналізу валютних операцій є:
визначення, за рахунок яких коштів сформована ресурсна база банку (розрахунок їх питомої ваги);
оцінка значущості кожного виду ресурсу у розрізі валют у кредитному потенціалі банку;
визначення динаміки змін обсягів залучених валютних коштів;
пошук шляхів зниження вартості ресурсів за рахунок оптимізації їх структури в розрізі валют.
Валютні пасиви банку складаються із зобов'язань банку перед клієнтами і власними валютними коштами банку. Термін «власні валютні кошти» у нормативному значенні не існує, оскільки показники капіталу формуються у національній валюті.
Але банк у процесі своєї діяльності отримує доходи в іноземній валюті та здійснює відповідні витрати, в результаті чого формуються власні кошти в іноземній валюті. У бухгалтерському обліку вони відображаються на технічному рахунку валютної позиції у подвійній оцінці - валютному номіналі та гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ.
На рахунках доходів та витрат вони відображаються у гривневому еквіваленті на день відображення доходів та витрат у балансі банку. Саме за цими даними розраховуються показники капіталу. Інформація стосовно власних коштів банку міститься на окремих аналітичних рахунках валютної позиції банку і може використовуватись для визначення обсягу власних валютних коштів банку, валютних доходів та витрат як окремі показники. Для розрахунку власних валютних коштів банку необхідно враховувати
кошти, що є результатом операцій торгівлі іноземною валютою.
Як видно із (табл. 2.5), основним видом залучених коштів банку є кошти до запитання суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб. Аналіз їх здійснюється аналогічно до операцій у національній валюті, тобто у розрізі термінів, розмірів, категорій клієнтів, умов вкладів тощо. Особливістю валютних депозитів є їх вартість, яка завжди нижча від вартості депозитів у національній валюті.
Таблиця 2.5
Структура залучених коштів
Залучені кошти | Усього тис. грн.. | З них в іноземній валюті ум. од. | Питома вага,%
Кошти до запитання фізичних осіб | 32.4 | 13.8 | 42.59
Кошти до запитання суб’єктів підприємницької діяльності | 40.1 | 17.2 | 42.89
Строкові кошти фізичних осіб | 48.2 | 26.1 | 54.15
Строкові кошти суб’єктів підприємницької діяльності | 25.1 | 9.5 | 37.85
Кошти до запитання банків | 14.7 | 8.5 | 57.82
Строкові кошти банків | 9 | 3 | 33.33
Усього | 169.5 | 78.1 | 46.08
Оскільки ефективність ресурсної бази залежить від характеру залучених коштів, необхідно мати на увазі таке:
кошти суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб є найдешевшим видом ресурсів, а міжбанківські депозити та кредити
найдорожчим;
у розрізі клієнтів фізичних та юридичних осіб кошти фізичних осіб мають вищу вартість та працемісткість;
висока частка великих депозитів впливає на стабільність ресурсної бази;
велика частка довгострокових депозитів позитивно впливає на ліквідність банку;
кошти на поточних рахунках та короткострокові депозити є найдешевшими ресурсами, однак вони є найменш прогнозованою категорією ресурсів.
Динаміка змін у структурі ресурсної бази повинна оцінюватись із урахуванням стану грошового і валютних ринків у країні (див. табл.2.6).
Таблиця 2.6
Динаміка залучених коштів в іноземній валюті, тис. грн.
Залучені кошти в іноземній валюті | Станом на 01.01.03 р. | Станом на 01.01.04 р. | Станом на 01.01.05 р. | Приріст
абсолютний | в %
Кошти до запитання фізичних осіб | 14.5 | 14.1 | 13.8 | -0.70 | -4.20
Кошти до запитання суб’єктів підприємницької діяльності | 17.8 | 17.4 | 17.2 | -0.60 | -3.40
Строкові кошти фізичних осіб | 24.5 | 25.3 | 26.1 | 1.60 | 6.50
Строкові кошти суб’єктів підприємницької діяльності | 8.2 | 8.6 | 9.5 | 1.30 | 1.16
Кошти до запитання банків | 7.5 | 7.9 | 8.5 | 1.00 | 1.13
Строкові кошти банків | 2.5 | 2.9 | 3 | 0.50 | 1.20
Усього | 75 | 75.5 | 78.1 | 3.10 | 4.13
З даних табл. 2.6 видно, що сума коштів в іноземній валюті збільшилась на 4,13 %, при цьому сума коштів до фізичних осіб та суб'єктів підприємницької діяльності зменшилась відповідно на 4,83 та 3,37 %. Одночасно строкові кошти цієї категорії клієнтів збільшилися на 22,38 %, що є позитивним моментом, оскільки ці ресурси є дешевшими від міжбанківських. Одночасно зростання обсягів залучених коштів банків свідчить про проблеми з ліквідністю, які потребували залучення дорогих ресурсів, що, у свою чергу, позначиться на середній вартості ресурсів банку та прибутковості [21, с 3].
Рис. 2.2 Динаміка залучених коштів в іноземній валюті (у відсотках) за три роки, (до табл. 2.6)
Для визначення ефективності та ступеня використання банком залучених ресурсів в іноземній валюті необхідно розрахувати показник повноти використання залучених коштів в іноземній валюті (див. рис. 2.2).
Обсяг кредитних валютних вкладень / Обсяг валютних залучених коштів.
Значення показника менше одиниці свідчить про використання
залучених ресурсів не тільки для операцій кредитування, а й для інших активних операцій. При цьому слід мати на увазі, що у разі сприятливих умов на грошово-кредитному ринку, стабільності курсу національної валюти частка коштів банку може бути сконвертована у межах нормативу валютної позиції та