Таблиця 2.9

Динаміка платежів за імпорт окремих видів послуг

у 2001 році та 6 місяців 2002 року

Показники | 2001 рік | 2002 рік

І квартал | ІІ квартал | ІІІ квартал | ІV квартал | І квартал | ІІ квартал

Імпорт послуг | 333.9 | 497.5 | 558.5 | 733.7 | 649.9 | 667.3

У тому числі:

Інші ділові послуги | 106.2 | 100.2 | 100.2 | 193.6 | 216.9 | 302.9

Комп’ютерні та інформаційні | 5.3 | 7.5 | 7.3 | 32.0 | 11.4 | 12.7

будівельні | 25.2 | 32.5 | 48.2 | 61.7 | 161.4 | 164.4

Роялті та ліцензійні | 46.2 | 154.4 | 234.2 | 230.2 | 62.0 | 34.1

Аналіз валютної структури розрахунків за імпорт зазначених видів послуг свідчить, що більшість із них здійснюється в російських рублях і доларах СІЛА . Значна частина платежів за імпорт зазначених видів послуг здійснювалася на ЛОРО-рахунки банків-нерезидентів. Зауважимо, що 97% зазначених коштів надходили на ЛОРО-рахунки латвійських банків.

Таблиця 2.10

Основні способи відпливу капіталу за кордон

Способи | Механізм

Банківський | Переказ та інші банківські операції, за допомогою, яких кошти в іноземній валюті, що знаходилися на рахунках в українських банках, переводяться на рахунки в іноземних банках

Фізичний | Вивезення наявної та іншої іноземної валюти і валютних цінностей, цінних паперів при перетинанні кордону України

Експортно-імпортний | Неповернення валюти, отриманої від здійсненої за кордоном економічної діяльності, на території України

Господарський | Ведення явно не вигідної для українського партнера офіційної економічної діяльності з іноземними партнерами або вітчизняними підприємствами, що знаходяться за кордоном з одночасним отриманням та розміщенням неофіційних валютних прибутків за межами України

Небанківські перекази | Використання телеграфних та інших небанківських переказів грошових коштів за кордон

Привертає увагу той факт, що із запровадженням контролю за платежами в національній валюті розрахунки за імпорт вказаних видів послуг у гривнях фактично припинилися і становлять (у перерахунку) лише 1 млн. доларів.

2. Купівля-продаж корпоративних цінних паперів

Слабкий розвиток фондового ринку, невизначеність системи контролю за фінансовими операціями на цьому ринку також створюють сприятливі умови для втечі капіталу з країни.

Так, із квітня 2001 року значно зросли обсяги операцій, пов'язаних зі

зворотним викупом у нерезидентів акцій українських підприємств.

Сальдо надходжень і платежів за операціями купівлі-продажу акцій

резидентів, здійснюваних між резидентами та нерезидентами, було у 2001 році від'ємним і становило (у перерахунку) близько 200 млн. доларів.

Упродовж першої половини 2002 року ця тенденція збереглася і навіть значно посилилася — від'ємне сальдо за зазначеними операціями становить уже 300 млн. доларів. Усього ж за останні півтора року за межі України в оплату корпоративних цінних паперів резидентів (зворотний викуп) перераховано 800 млн. доларів.

3. Накопичення готівкової валюти поза банківською системою

Ф

актором ризику для української економіки є тенденція поступового накопичення зовнішніх активів у вигляді готівкової валюти поза банками, яке відображається у фінансовому рахунку платіжного балансу в статті "інший короткостроковий капітал" — активи. Річ у тім, що ця готівка обслуговує переважно тіньовий сектор економіки і лише частково враховується при визначенні монетарних показників.

За розрахунками, у 2001 р. приріст готівки в іноземній валюті у небанківському секторі становив 1.4 млрд. доларів, що дорівнює приблизно чверті обсягу грошової маси, яка перебувала в обігу на кінець року. За скромними експертними оцінками, тільки за останні три роки приріст готівкової іноземної валюти, що циркулює поза банківською системою, сягнув майже 4 млрд. доларів. Це свідчить про досить інтенсивний процес неврахованого накопичення грошової маси в обігу. Природно, настільки значна маса готівкової валюти не може не впливати на динаміку таких макроекономічних показників, як валютний курс та інфляція.

Отже можна зробити такий висновок, що проблема відпливу капіталу охоплює широку сферу питань. При застосуванні тих чи інших важелів державного регулювання важливо розрізняти поняття втечі та ви-везення капіталу. Проведений аналіз руху капіталу свідчить, що значний його відплив із банківської системи України потребує посилення контролю за цим явищем та використання сучасніших методів і механізмів виявлення зазначених процесів.

Головним інструментом при здійсненні регулятивних дій, на нашу думку, є валютний контроль, спроможний за допомогою наявно-го комплексу заходів вирішувати завдання, що стоять нині перед економікою України. Питання стосовно ефективності цих заходів у вирішенні проблеми вивезення капіталу залишається відкритим. Парадокс у тому, що варто лише запустити той чи інший регулюючий механізм запобігання порушенням, як з'являються інші лазівки. Так, скорочення обсягів неповернення валютної виручки спровокувало відплив капіталу іншими каналами. Практика свідчить, що застосування лиш окремих механізмів контролю є неефективним — потрібно вживати комплексних заходів.

Загалом, проблема відпливу капіталу в будь-якому його прояві пов'язана з недовірою до вітчизняного ринкового середовища. Закордонні банки для вивезених грошей — усього-на-всього надійний сейф.

РОЗДІЛ ІІІ ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ВАЛЮТНОГО РИНКУ УКРАЇНИ

3.1. Загальні тенденції розвитку валютного ринку України

Оглядаючись на коротке, але бурхливе минуле українського валютного ринку, переконуємося, що найкращими для нього були 1996 і 1997роки. В цей період він функціонував без потрясінь, в