Із середини серпня ситуація на ринку почала змінюватися на краще і стабілізуватися. Зайва гривня зусиллями НБУ зникла з ринку, а комерційним банкам необхідно було виконувати нормативи обов'язкового резервування. Побоюючись санкцій НБУ, вони стали активно продавати валюту, оскільки резервування здійснюється в гривнях. Пропозиція значно зросла, і курс почав зміцнюватися. Національний банк поновив купівлю валюти на ринку і за період із 11 по 19 серпня поповнив резерви більш як на 90 млн. доларів.

В умовах тимчасової стабілізації і зростання курсу гривні в серпні уряд отри-мав можливість певною мірою вирішити свої бюджетні проблеми, а саме: збільшити емісію облігацій внутрішньої державної позики. Кабінет Міністрів уже втретє за рік нарощував обсяги ви-пуску ОВДП, встановлені в січні на рівні 750 млн. гривень: в лютому емісію збільшено до 2.988 млрд., в липні — до 3.688 млрд., у вересні — ще на 600 млн., тобто до 4.288 млрд. гривень.

Не секрет, що після «добровільної» реструктуризації комерційним банкам боргів за ОВДП єдиним покупцем облігацій залишився НБУ. За повідомленням виконуючого обов'язки Голови Національного банку Володимира Стельмаха на прес конференції 30 грудня 1999 року, "заданими на 1 серпня 1999 року в портфелі НБУ знаходиться держоблігацій на суму близько 10 млрд. гривень зі строком погашення у 1999 — 2000 роках". Частка ж нерезидентів на ринку ОВДП, за даними Міністерства фінансів, торік знизилася до 0.12% (із 45% у 1998 році).

Купуючи облігації додаткових емісій НБУ збільшує грошову масу в обігу. Зазначимо, що з початку 1999 року грошовий ринок України поповнювався обіговими коштами з двох джерел. Перше — це валютні надходження із-за кордону: експортна виручка, кредити міжнародних організацій, кошти на проведення виборів. За неофіційними даними, в Україну ввезено майже 1 млрд. доларів, які конвертовано в гривні. За офіційними даними, оприлюдненими директором департаменту валютного регулювання НБУ, Національний банк упродовж року купив на міжбанківському ринку понад 750 млн. доларів.

Друге джерело поповнення ринку грішми — купівля Національним банком державних облігацій. Лише минулого року НБУ купив у Мінфіну облігацій на суму, що дорівнює сумі емісії ОВДП за 1999 рік. Незначна частка цих коштів виключена з обороту. До кінця року Мінфін, за повідомленням Голови НБУ на прес-конференції 10 грудня 1999 року, не повернув Національному банку 509 млн. гривень, зобов'язавшись погасити цей борг, оформлений векселем, упродовж трьох місяців.

Керівництво НБУ вважає, що емітовані ним грошові потоки не

можуть істотно вплинути на курсоутворення гривні, оскільки зростання грошової маси в обігу знаходиться під контролем і в межах, погоджених із МВФ у меморандумі про співробітництво. Як заявив Голова НБУ на прес-конференції 21 жовтня 1999 року, емісія грошей у ве-ресні становила 393 млн., у жовтні — 332 млн. гривень. За рік приріст грошової маси не повинен був перевищити передбачений меморандумом показник 34 — 36%. Отож наприкінці року можна було сподіватися на стабільність гривні. Однак два останні місяці не підтвердили оптимістичних очікувань.

Девальвація гривні тривала і в жовтні, і в листопаді. За цей час гривня знецінилася на 5.61%. Національному банку де-факто довелося відмовитися від меж оголошеного валютного коридору. На прес-конференції 6 грудня 1999 року Голова НБУ повідомив, що "в Україні з березня 1999 року фактично проводилася політика гнучкого курсу".

Значну роль у знеціненні гривні в цей період, як показали перевірки НБУ роботи комерційних банків із банками-нерезидентами, відіграли ЛОРО-рахунки. Тому в листопаді за рішенням Національного банку запроваджено обмеження на операції з коштами, що знаходяться на ЛОРО-рахунках.

Насамперед НБУ підвищив до 5 млн. євро норматив мінімального капіталу, який повинен мати комерційний банк, щоб володіти ліцензіями на відкриття і ведення ЛОРО-рахунків та заборонив філіям комерційних банків вести гривневі рахунки інших українських банків.

Крім того, до системи контролю документів, які надаються клієнтам для здійснення проплати на ЛОРО-рахунок, залучено органи податкової інспекції та митниці. Регламентація контролю залежить від строку існування та оборотів фірми.

Запроваджені обмеження значно звузили можливості короткострокових спекуляцій, але, на думку операторів ринку, довгострокові операції спекулятйвного характеру все ж можливі. Цілковито нейтралізувати вплив нерезидентів на валютний ринок України не вдасться — просто з'явиться часовий лаг між виникненням перших ознак курсових обвалів і

стрімким відпливом грошових коштів із країни.

Встановлення жорсткіших правил проведення операцій із ЛОРО-рахунками не зупинило девальвації гривні: у грудні вона знецінилася ще на 10.5%. Слід, очевидно, визнати, що не ЛОРО-рахунки негативно впливали на поведінку гривні впродовж року — просто стратегія ліберального ринку та пом'якшення монетарної політики не відповідає політиці валютного коридору, особливо за відсутності необхідної кількості коштів для підтримання курсу (з 1.5 млрд. доларів у вересні резерви НБУ на кінець року скоротилися до 1.3 млрд. доларів).

Ринкові можливості НБУ у сфері контролю курсу до кінця року, на наш погляд, практично вичерпались, оскільки в умовах постійного кредитування уряду грошима монетарні інструменти, якими користується НБУ, не діють. Залишається лише адміністративний контроль, і Національний банк уже до кінця року зробив кілька кроків у бік його посилення.

Зі слів директора департаменту валютного регулювання НБУ, система підтвердження угод дає змогу Національному банку точніше визначати валютний курс (див. рис. 3.1)

Рис.3.1 Динаміка обсягів торгів та курсу долара США на українському міжнародному валютному ринку

Крім того, наприкінці грудня Правління НБУ прийняло Постанову "Про деякі питання валютного регулювання", якою внесено суттєві зміни в роботу міжбанківського