У податковому кодексі бажано було б передбачити зменшення ставки прибутку при оподаткуванні лізингових операцій, а також зменшення ПДВ при наданні лізингових послуг. Банкам необхідно рекомендувати зменшення або скасування податку на прибуток при наданні довгострокових кредитів під реалізацію лізингових контрактів. Грошово-кредитну політику держави бажано спрямувати на сприяння розгортанню мережі спеціалізованих банків, компаній фондів, які б займалися лише лізинговими послугами на пільгових умовах оподаткування та одержання державних кредитів. З метою проведення єдиної лізингової політики бажано створити Державний лізинговий комітет (фонд) — самостійний державний орган виконавчої

влади, на який можна покласти розпорядчо-координаційні функції.

Проведення грошово-кредитної та валютної політики передбачає визначення та відображення: основних напрямів, завдань, пріоритетів грошово-кредитної політики з урахуванням завдань фінансової та економічної стабілізації; засобів і заходів регулювання грошово-кредитного ринку, що застосовуються для реалізації основних напрямів та завдань грошово-кредитної політики; характеристики основних показників грошово-кредитної політики (грошової бази, грошової маси, рівня інфляції, рівня монетизації економіки, облікової ставки Національного банку України та рівня кредитних і депозитних ставок комерційних банків, доступності кредитів, залишку загальної заборгованості за кредитами в національній та іноземній валютах); характеристики кредитної діяльності Національного банку України та комерційних банків (обсяги кредитування за видами кредитів, у тому числі питома вага довгострокових кредитів, обсяги залучених коштів населення до банківської системи, спрямованість кредитних ресурсів за галузями економіки, джерела збільшення кредитних ресурсів); характеристики валютно-курсової політики та основних її показників (динаміки офіційного обмінного курсу гривні, режиму фіксованості обмінного курсу гривні, обсягів зовнішніх запозичень за напрямами фінансування, обсягів вкладів капіталу нерезидентів у фінансовий ринок України, обсягів офіційних валютних резервів Національного банку України, порядку і обсягів здійснення валютних інтервенцій Національного банку України для підтримки гривні, обсягів виплат з обслуговування зовнішнього боргу, сальдо торговельного балансу); заходів щодо реформування та зміцнення банківської системи, підвищення ролі банківської системи у кредитуванні реального сектору економіки, в тому числі за галузями (див. рис. 3.1).

Грошово-кредитна та валютна політика розробляється з урахуванням основних засад грошово-кредитної політики Національного банку України на наступний рік. Основними завданнями грошово-кредитної та валютної політики передбачається: стабілізація обмінного курсу; підтримка низьких темпів інфляції; розвиток банківської системи; розвиток валютного ринку; ремонетизація економіки насамперед за рахунок строкових депозитів підприємств, організацій та фізичних осіб; заохочення комерційних банків до довгострокового кредитування підприємств, організацій та населення; розширення безготівкової сфери розрахунків; розширення мережі обігу цінних паперів та вдосконалення системи торгівлі ними; лібералізація оборотності капіталів та створення передумов для інтеграції України у міжнародні фінансові ринки. З метою виконання перелічених завдань грошово-кредитної та валютної політики органи державної влади та управління в галузі інституціональної та фіскальної політики мають здійснювати такі основні заходи: контроль за розміром дефіциту держбюджету, зменшення його обсягу за рахунок скорочення витратної частини (з одночасним запровадженням касового методу фінансування витрат, тобто здійснення витрат за наявності фактичних грошових надходжень до бюджету), що, у свою чергу, потребує проведення податкової реформи з метою усунення надмірного податкового тиску на внутрішні суб'єкти економічної діяльності та скорочення частки ВВП, яка розподіляється через бюджет (до 25 -30 %), перегляду номенклатури та обсягів пільг, які надаються підприємствам, організаціям та населенню з метою їх скорочення; скасування індексації витрат підприємствам та організаціям, які фінансуються з бюджету або перебувають у державній власності, — це дасть змогу усунути інфляційний тиск на внутрішніх ринках, зменшити інфляцію та вартість кредитів, активізувати інвестиційний процес та підвищити кредитний рейтинг України на міжнародних фінансових ринках і, як підсумок — прискорити реформування економіки та дещо поліпшити стан соціальної сфери за рахунок підвищення реальної заробітної плати; послідовне зменшення прибутковості