офіційній реструктуризації боргу України перед цими організаціями. За рахунок зміцнення довіри до гривні з боку резидентів та нерезидентів, зменшення дефіциту державного бюджету та утримання інфляції на рівні, що не заважає діловій активності, відбудеться збільшення обсягів інвестицій в економіку України, частки довгострокових капіталовкладень та залучення іноземних кредитів, що має привести до зростання національного виробництва. Послідовне і неухильне виконання таких заходів сприятиме подоланню кризових явищ під час трансформації економіки України та створенню надійних передумов для стійкого економічного зростання. Основними заходами щодо розвитку фондового ринку на сучасному етапі можуть бути: поліпшення ситуації на ринку облігацій внутрішніх державних позик; розвиток інфраструктури фондового ринку України; розвиток ринку корпоративних цінних паперів; вдосконалення законодавства з розвитку фондового ринку; вдосконалення системи торгівлі цінними паперами; ширше запровадження вексельної форми розрахунків між суб'єктами господарської діяльності та банківськими установами; чітке визначення функцій національної депозитарної системи й контролю за їх виконанням, створення системи моніторингу фондового ринку України; забезпечення постійного інформування населення про стан справ на фондовому ринку через засоби масової інформації; вихід України на міжнародні фінансові ринки капіталу. Доцільно вжити термінових адміністративних заходів антикризового характеру, що стосуються активного залучення фізичних осіб до придбання державних цінних паперів з метою збільшення частки внутрішніх джерел для фінансування тимчасових та системних бюджетних дефіцитів. Участь НБУ на первинному ринку державних цінних паперів повинна обмежуватися сумою визначеного дефіциту державного бюджету, який має фінансуватися за рахунок кредитної емісії. На вторинному ринку державних цінних паперів Національний банк, за відповідних умов, повинен здійснювати операції з метою регулювання грошової маси в обігу та забезпечення реальної вартості цінних паперів як важливого індикатора економічного розвитку.
Нині в Україні склалася ситуація, за якої і вітчизняні, і західні інвестори зацікавлені вкладати гроші в проекти довгострокового розвитку. При цьому перевага надається підприємствам, котрі мають обґрунтовану комплексну інвестиційну програму, що складається з кількох окремих проектів, якими визначено реальний обсяг, структуру і напрями інвестицій, спрямованих на розвиток виробництва, підвищення його ефективності і збільшення прибутку. Автор розповідає про особливості підготовки інвестиційного проекту в сучасних економічних умовах.
Нині підприємства, які активно роз-виваються, стикаються з необхідністю залучення інвестицій, тобто з вкладенням інвестиційних коштів (власних або позичкових) у різні проекти з метою організації нових, модернізації та розширення діючих виробництв, максимізації прибутку тощо.
Отже, наявність гарної бізнес-ідеї і передумов для її реалізації ще не гарантує одержання фінансування проекту. Необхідно привернути увагу потенційного інвестора, переконати його в доцільності участі в проекті за допомогою конкретного документа, яким є бізнес-план інвестиційного
проекту і розробці якого потрібно приділяти серйозну увагу.
Бізнес-план дає можливість всебічно оцінити якість розробленої бізнес-ідеї, ефективність обраного бізнесу в майбутньому, спрогнозувати й оцінити можливі ризики, визначити комерційну і бюджетну ефективність проекту, довести ідею і мету проекту до акціонерів, потенційних партнерів та інвесторів.
Написання інвестиційного проекту інвестиційних проектів потребує дотримання певних стандартів. Основні серед них такі
- за формою написання повинен бути стислим, але водночас адекватно розкривати сутність підприємницької ідеї. Слід використовувати загальновідомі терміни; інформацію потрібно викладати в діловому стилі, але якомога доступніше;
- за стилем викладення матеріалу інвестиційний проект має бути функціональним, тобто містити лише корисну інформацію, яка цікавить або може цікавити потенційного інвестора. За необхідності додаткова, пояснювальна, первинна інформація може бути винесена в додатки (їх обсяг не обмежується);
- за методом добору інформації інвестиційний проект повинен ґрунтуватися на фактичних даних та реалістичних припущеннях;
- за структурою надання інформації інвестиційний проект має бути легким для сприйняття, чітким та логічним; таким, щоб у ньому можна було швидко знайти потрібну інформацію.
Зрозуміло, що до моменту представлення потенційному інвестору бізнес-плану слід подбати про його конфіденційність.
Успіх інвестиційного проекту безпосередньо пов'язаний з умінням кваліфіковано подати потенційному інвестору переконливу методику розрахунку й управління можливими ризиками, а також — відповідні гарантії приросту чи щонайменше — повернення вкладеного капіталу.
Якщо інвестиційний проект великий, складний, багатоплановий, він, звісно, потребує значних капіталовкладень. Це може насторожити потенційного інвестора і навіть спонукати відмовитися від проекту як від надто витратного й ризикового. Тому громіздкий проект доцільно розділяти на кілька менших, під які легше знайти реальних інвесторів, і реалізовувати їх, виконуючи поетапно всю інвестиційну програму.
Звичайно, якщо проект правильно оформлений за міжнародними стандартами, це відразу підвищує його шанси бути про інвестованим.
Отже можна сказати, що інвестиційний процес завжди пов'язаний з ризиком. Причому чим довготриваліший проект і строки його окупності, тим він ризикованіший.
При розробці та аналізі інвестиційних проектів завжди необхідно враховувати фактор часу. Не викликає сумніву, що гривня, отримана сьогодні, коштує дорожче, ніж отримана через рік. Для того, щоб правильно оцінити майбутні доходи від інвестиційної діяльності, потрібно за допомогою спеціальних математичних методів та інвестиційного аналізу розрахувати та проаналізувати майбутню вартість інвестиційних коштів.
Основою розвитку бізнес-середовища є реальна здатність ставити й вирішувати завдання з інвестиційного проектування. Якщо вітчизняні підприємці навчаться застосовувати відповідні міжнародні стандарти з бізнес-планування в своїх інвестиційних проектах, їм стане значно легше й простіше знайти із зарубіжними інвесторами спільну мову і значно збільшити обсяги капіталовкладень у розвиток своїх підприємств.
Залучення фахівців, які володіють досвідом розробки інвестиційних проектів та пошуку потенційних інвесторів, дасть змогу скоротити час на підготовку, підвищити якість інвестиційних проектів і наблизити очікуваний результат, полегшити зусилля щодо отримання зовнішнього фінансування.
Держава, у свою чергу, повинна сприяти формуванню привабливого інвестиційного клімалу й гарантувати інвесторам недоторканність їхнього капіталу і можливість його повернення з відповідним прибутком. Це елементарне