1.3.Валютна політика в Україні

Важливим елементом валютної системи, що пов'язує національну економіку із зовнішнім світом. є валютний курс, який опосередковує обмін товарами, послугами та рух капіталів між кордонами. Валютні відносини, хоч і є вторинними у відношенні до суспільного виробництва, мають певну самостійність і здійснюють зворотний вплив на виробництво. А в умовах глобалізації, коли обмінні курси почали справляти мо-гутній і багатосторонній вплив на стан економіки окремих держав і світового госпо-дарства в цілому, проблеми курсоутворення набувають особливого значення.

Валютно-курсова політика Уряду і НБУ в 2001-2004 рр. характеризувалась деякими позитивними рисами та мала ряд позитивних результатів. Це. насамперед, стабілізація інфляційних очікувань і мінімізація коливань РОК (реального обмінного курсу) гривні щодо долара - основної валют» зовнішньоекономічних розрахунків України. Однак фіксація обмінного курсу гривні щодо долара а умовах послаблення його курсової позиції на світових ринках фактично спричинила істотну девальвацію обмінного курсу гривні як щодо валют провідних країн світу, так і щодо валют країн -торгових партнерів України [6, с 6].

Як свідчать дані таблиці 1.1, за період 2002 р. - 9 місяців 2004 р. обмінний курс долара щодо євро девальвував на 16,3%, а щодо СПЗ (спеціальних прав запозичен-ня) — на 35%.

У таких умовах орієнтованість валютно-курсової політики в Україні на підтримання стабільного співвідношення між доларом і гривнею фактично призвела до посилення нестабільності курсу гривні щодо валют індустріальних країн.

Так, упродовж 2002 р. - 9 місяців 2004 р. номінальний обмінний курс гривні щодо СПЗ девальвував на 17,1%. а щодо євро-на 41%.

Таблиця 1.1

Обмінні курси долара шодо євро і щодо СПЗ у 2001-2004 р.р.

Курс станом на | Долар/СПЗ | Долар/євро

01.04.2002 | 1.25150 | 0.88084

01.07.2002 | 1.32431 | 0.99129

01.10.2002 | 1.32393 | 0.98610

01.01.2003 | 1.35766 | 1.04460

Зміна за 2002 р. (%) | 8.0 | 16.1

01.04.2003 | 1.37345 | 1.08910

01.07.2003 | 1.40767 | 1.15430

01.10.2003 | 1.42700 | 1.16709

01.01.2004 | 1.48578 | 1.25920

Зміна за 2003р. (%) | 9.4 | 20.5

01.04.2004 | 1.48700 | 1.23200

01.07.2004 | 1.45754 | 1.20510

01.10.2004 | 1.46899 | 1.23925

Зміна за 9 місяців 2004 року (%) | -1.1 | -1.6

Кумулятивна зміна

За 2001-2004 р.р. (%) | 16.3 | 35.0

Аналогічний вигляд має траєкторія РЄОК (реального ефективного обмінного курсу) гривні (див. рис.1.1). За розрахунками І. В. Крючкової, протягом 2001 р. - І півріччя 2004 р. де-вальвація РЕОК становила 15,8%, а протягом 2002 р. - І півріччя 2004 р. - 22,9% [12, с 31].

Рис. 1.1 Обмінні курси долара шодо євро і щодо СПЗ у 2001-2004 р.р. до (табл. 1.1)

У цих умовах доцільно проаналізувати механізми взаємодії розвитку реального сектора економіки і валютно-фінансового, а також оцінити справедливість тези про безумовно позитивний вплив девальвації на темпи економічного зростання в Україні.

Економічні наслідки знецінення національної грошової одиниці.

а) стримуючий вплив на сукупний попит і купівельну спроможність населення. При обговоренні позитивних результатів і негативних наслідків різних варіантів курсової політики часто запишається поза увагою негативний вплив девальвації на рівень внутрішнього попиту. Стримуючі ефекти девальвації проявляються у тому, що споживчий та інвестиційний попит на імпортовану продукцію внаслідок її подорожчан-ня скорочується, причому це скорочення не може бути компенсоване розширенням попиту на продукцію вітчизняного виробництва. В таких умовах обсяги внутрішнього поглинання (тобто споживчих та інвестиційних витрат в економіці) зменшуються.

Як справедливо вказують М. Монтес і В. Полов «штучне заниження валютного курсу дозволяє стимулювати експорт, виробництво і заощадження шляхом обмежен-ня імпорту і споживання».

Механізмами депресивного впливу девальвації на сукупний попит виступають:

перерозподіл доходів на користь економічних суб'єктів з більшою граничною схильністю до заощаджень;

інерційність номіналь-них витрат, яка при підвищен-ні номінальних цін виливається у зменшення реальних витрат;

зростання цін на імпор-товані товари в національній валюті, яке не компенсується відповідним зростанням до-ходів економічних агентів підвищення цін на вітчизняні товари - аналоги імпортованої продукції (якщо конкуренція на внутрішньому ринку не є досить високою, то при подорожчанні імпорту ціни на продукцію вітчизняного виробництва теж підвищуватимуться, оскільки виробники захочуть скористатися сприятливими можливостями для нарощування своїх прибутна).

Інакше кажучи, стримуючий вплив девальвації на обсяги внутрішньої абсорбції значною мірою реалізується через заниження купівельної спроможності населення. Адже зростання цін в умовах девальвації змушує більшість верств населення скорочувати свої реальні витрати.

Рестриктивний вплив девальвації на обсяги внутрішньої абсорбції можна розглянути і під кутом зору процесів, які відбуваються у валютно-фінансовій сфері. Так, формування заниженого курсу національної валюти часто відбувається в умовах інтенсивного нагромадження міжнародних валютних резервів. Приріст резервних активів фактично виступає фактором зменшення обсягів внутрішньої абсорбції, оскільки частина іноземної валюти, що надійшла на внутрішній ринок, вилучається із сфер споживання та інвестування економічних агентів.

Російські вчені теж наголошують на тому, що перспектива нарощування валютних резервів веде до «стиснення» внутрішнього попиту і ВВП країни. За їх оцінками, звуження внутрішнього попиту має настільки сильний негативний вплив на випуск більшості галузей промисловості, що він перекриває всі позитивні моменти, зумовлені послабленням курсової позиції національної валюти.

б) обмеженість впливу на розвиток експортного сектора.

Відомо, що девальвація надає вітчизняним виробникам переваги у сфері відносної конкурентоспроможності. Девальвація може слугувати інструментом активізації внутрішнього виробництва через розвиток процесів імпортераміщення на внутрішньому ринку та підвищення цінової конкурентоспроможності вітчизняних виробників на зовнішньому ринку, а тому часто розглядається як інструмент стимулювання економічного зростання.

Проте насправді «чудодійні ліки» девальвації мають обмежену сферу дії. По-пер-ше, ціновий демпінг у формі заниженого валютного курсу виявляється неспроможним вирішити проблеми високої енергомісткості, застарілих технологій і устаткування у ви-робничому процесі, які істотно