в) деформація структури національної економіки.

Заниження курсу національної валюти веде до виникнення деяких перекосів у валютно-фінансовій системі та галузевій структурі національної економіки. Зокрема, необгрунтований курс національної валюти зумовлює спотворення критеріїв ефективності зовнішньоекономічного обміну та порушує оптимальний розподіл економічних ресурсів.

Наприклад, при тривалому знеціненні національної грошової одиниці в народно-му господарстві країни розгортаються такі несприятливі соціальне-економічні процеси:

- девальвація, створюючи сприятливі умови для розвитку тих виробництв і галузей, продукція яких користується попитом з боку індустріальних країн, стає причиною деформації структури національної економіки;

- утримання заниженого курсу національної валюти протягом тривалого часу обертається оголенням внутрішнього ринку та виснаженням національних ресурсів (експортний сектор, який отримує від девальвації найбільші переваги, відтягує на задоволення потреб зарубіжних споживачів найбільш якісні матеріальні та трудові ресурси).

Отже, істотне заниження обмінного курсу виливається у консервацію неефективної структури національної економіки та закріплення за нею ролі постачальника напівсировинних товарів на світовий ринок.

Крім того, недооцінка національної валюти порушує нормальний хід розподільних процесів. Зокрема, девальвація стає причиною субсидування експорту за рахунок додаткового оподаткування імпорту. Занижений курс національної валюти являє собою своєрідний механізм трансферту доходів (надання експортерам так званої «експортної премії» за рахунок доходів імпортерів). У цьому контексті В Маневич зазначав: «Те, що вигідні умови для національного експорту породжуються виключно обмінним курсом і не завдають ніяких збитків для решти економіки, є не більше ніж ілюзія -експортну премію виплачують експортерам покупці іноземної валюти на внутрішньому ринку» [15, с 39].

Джерелом для виплати експортної премії при купівлі іноземної валюти центральним банком слугує сеньйораж, який в іншому випадку надходив би у розпорядження уряду. Імпортери сировини, технологій і устаткування сплачують експортну премію за рахунок власного прибутку та доходів споживачів виробничої продукції. А передання експортної премії імпортерами споживчих товарів здійснюється шляхом заниження реальної купівельної спроможності населення. Таким чином, підсумовує В. Маневич, експортна премія є виключно перерозподільною категорією, яка нічого не додає до сукупних доходів, проте викликає ряд негативних ефектів і породжує деякі небезпечні ілюзії у суб'єктів господарювання.

г) нееквівалентність зовнішньої торгівлі.

Заниження курсу національної валюти призводить до посилення нееквівалентності зовнішньої торгівлі. Це зумовлено тим, що низький обмінний курс створює сприятливі можливості для експортерів щодо зниження цін на власну продукцію у валюті споживання; водночас ціни на імпортовану продукцію у валюті країни-виробника не зазнають істотних змін. За таких обставин показник умов торгівлі для національної економіки погіршується. Крім того, після девальвації для придбання одиниці імпорту необхідно продавати більшу кількість експортованих товарів. Внаслідок реалізації такого ефекту погіршуються умови торгівлі, що. у свою чергу,

спричиняє втрату доходів, генерованих національною економікою.

Як справедливо зазначають В. Волконський і А. Кузовкін, заниження курсу національної валюти породжує диспаритет цін, а також диференціацію доходів між багатими і бідними країнами, внаслідок чого поглиблюються фінансові труднощі країн, які розвиваються, та посилюється їх кредитна залежність від індустріальних країн.

д) формування надмірного додатного сальдо поточного рахунку та посилення зовнішньо-боргового навантаження.

Утримання заниженого курсу гривні спричиняє істотне перевищення експорту товарів і послуг над їх імпортом: за І півріччя 2004 р. додатне сальдо поточного рахунку платіжного балансу в Україні становило 15.5% ВВП.

Як уже вказувалося, при формуванні значного активу за поточними операціями зменшуються сукупні витрати у рамках національної економіки, а перевищення внутрішнього виробництва над абсорбцією направляється на кредитування іноземних держав (що дістає відображення у нагромадженні міжнародних резервів).

Занижений курс національної валюти стає також фактором посилення зовнішньо-боргового навантаження. Зокрема, послаблення курсової позиції національної валюти збільшує частку ВВП і доходів бюджету, яка направляється за кордон кредиторам уряду. Відомий економіст Р. Дорнбуш підкреслював, що між темпами девальвації та гостротою бюджетних проблем існує прямий взаємозв'язок – девальвація, яка проводиться з метою під-вищення зовнішньої конкурентоспроможності вітчизняних товарів, одночасно підвищує вартість обслуговування зовнішньо-го боргу в національній валюті та посилює борговий тиск на державні фінанси .

Девальвація має ряд негативних наслідків і у монетарній сфері. По-перше, через подорожчання імпортних товарів девальвація створює інфляційний тиск на ринку споживчих та інвестиційних товарів. По-друге, в умовах України динаміка обмінного курсу тісно пов'язана з інфляційними очікуваннями економічних суб'єктів, а тому постійне зниження курсу національної валюти стає фактором посилення цінової нестабільності.

Отже, як ми з'ясували, з одного боку, девальвація має ряд негативних наслідків скорочення внутрішнього попиту й викривлення цінових сигналів для ринкових суб'єктів, які деформують галузеву структуру і розподільні процеси у народному господарстві. З іншого боку, твердження про однозначно негативний вплив ревальвації обмінного курсу на обсяги вітчизняного виробництва є необгрунтованими. Насамперед, ревальвація зумовлює підвищення купівельної спроможності населення, що позитивно позначається на обсягах виробництва. Крім того, ревальвація приводить до зниження затратності виробництва щодо імпортованих сировини та устаткування, що у свою чергу, спричиняє підвищення попиту на кінцеву продукцію та зростання обсягів виробництва [19, с 52].

Врешті-решт, можемо стверджувати, що істотне заниження курсу національної ва-люти було виправданим лише на початковому етапі системних перетворень, коли пріоритетною метою економічної політики виступала інтеграція національної економіки у світовій господарський комплекс. У даний час на порядку денному стоїть принципово інше завдання підвищити вартість національної валюти для