Для цього ми використаємо методику розрахунку цільового показника РОК для України. Для визначення міри недооцінки валютного курсу в Україні ми розробили ряд економіко-математичних моделей, на основі яких було розраховано відхилення його фактичних значень від теоретичних і розроблено пропозиції щодо вдосконалення вапютно-курсової політики.

Як залежну змінну в наших моделях було обрано рівень відносних цін. Цей показник дозволяв не просто відстежувати динамічні зміни в купівельній спромож-ності валют, а оцінювати міру переоцінки або недооцінки національної валюти в кож-ний даний період часу. З метою виявлення середньостронгавих тенденцій і нівелю-вання впливу фінансових

шоків на рівень РОК при моделюванні ми застосовували середньорічні дані.

Статистичною базою для проведення дослідження слугували дані МБРР і МБО про рівень відносних цін; індекс РОК; ВНД у розрахунку на душу населення за ПКС (паритетом купівельної спроможності) валют; розміри загального зовнішнього боргу і поточної дисконтованої вартості боргу; обсяги експорту та імпорту товарів і послуг; баланс поточних операцій та зміну умов торгівлі для країн, які розвиваються, і країн з пере-хідною економікою. Усі дані було подано для 149 країн за 1996-2001 рр.

Відбір факторних ознак грунтувався на результатах теоретичного аналізу. Відомо, що визначальним фактором ревальвації РОК виступає зростання продуктивності в секторі, який виробляє товари - об'єкти міжнародної торгівлі. Б. Баласса і П. Самуельсон довели, що у країнах з вищою продуктивністю праці обмінний курс встанов-люється на вищому рівні, ніж у країнах з низькою продуктивністю. А. Хенсон, Д. Нуксопь і Р. Саммерс показали, що різниця у рівнях продуктивності між секторами і рівнях цін на різні групи товарів є пропорційною рівневі доходів. Тому спочатку ми перевірили гіпотезу про наявність прямого взаємозв'язку між рівнем відносних цін і доходами на душу населення. Виявилося, що фактор доходів, розра-хованих за ПКС, відіграє значну роль у поясненні варіації рівня відносних цін (коефіцієнт парної кореляції становив 0,59 для просторово-часових даних, а також 0,68 і 0,58 - для просторових).

На другому етапі дослідження ми перевірили справедливість теоретичного поло-ження про вплив факторів попиту на РОК. Кореляційний аналіз факторів, які, за при-пущенням, визначають РОК, засвідчив, що вагомими факторами впливу на рівень віднос-них цін є зовнішня заборгованість і сальдо поточного рахунку. Коефіцієнти парної коре-ляції рівня відносних цін із зовнішнім боргом (у % ВВП) становили від мінус 0,33 до мінус 0,47, а з сальдо поточного рахунку платіжного балансу - відповідно, від 0,2 до 0,34.

Для апроксимації залежностей рівня виносних цін від

середньодушових доходів, зовнішньої заборгованості та сальдо поточного рахунку нами було розроблено ряд моделей з використанням як лінійних, так і логарифмічних функцій що грунтувалися на даних лооб єктних і просторово-динамічних спостережень

Коефіцієнти незалежних змінних у розроблених нами моделях стали своєрідними «ефектами впливу» , за якими було розраховано зміни рівня відносних цін при зміні факторних ознак на задану величину:

підвищення середньодушових доходів на 1000 дол. зумовлює зростання рівня відносних цін на 3 процентних пункти;

- збільшення зовнішнього боргу країни на 100% ВВП призводить до девальвації РОК і падіння рівня відносних цін на 4 процентних пункти;

зростання додатного сальдо поточних операцій платіжного балансу на 10% ВВП спричиняє підвищення рівня відносних цін на 2 процентних пункти.

За логарифмічними моделями було встановлено, що серед вказаних факторів найбільшою еластичністю відзначаються середньодушові доходи. Підвищення їх на 1% виливається у зростання рівня відносних цін на 0,24%.

Параметри регресійних моделей, які найкраще апроксимують виявлені залежності, було використано для обчислення очікуваного (теоретичного) рівня відносних цін для України. Після проведення необхідних розрахунків ми дійшли такого висновку; для країни з ВНД на душу населення 5-6 тис. дол. за ПКС, зовнішнім національним боргом у розмірі 30% ВВП і сальдо поточного рахунку платіжного балансу від 7 до 15% ВВП і розрахунковий рівень відносних цін перебуває у межах 41-47% рівня цін у США. По суті, це той економічно обгрунтований рівень відносних цін, який відповідає закономірностям розвитку світової економіки та міжнародної валютно-фінансової системи.

Фактичні ж значення рівня відносних цін у нашій країні в останні роки наближалися до 20%. Інакше кажучи, в даний час обмінний курс гривні істотно недооцінено, і в Україні ще існує значний резерв для ревальвації РОК

Тож нагальними завданнями Уряду і НБУ на найближчі роки є узгодження курсових співвідношень з об'єктивними процесами, що відбуваються у реальній економіці, та поступове наближення відносних цін до економічно обгрунтованого рівня. Як ми з'ясували, еталонний рівень відносних цін для України, виходячи з рівня середньодушових доходів, зовнішнього боргу країни та сальдо поточного рахунку платіжного балансу, перевищує 40%.

Однак при встановленні цільового показника рівня відносних цін для окремої країни необхідно враховувати не тільки його середнє значення для країн з подібним рівнем економічного розвитку, але й можливість розгортання валютної кризи у нестабільному валютно-фінансовому середовищі (див. табл. 1.2). Так, істотна ревальвація РОК може призвести до погіршення торгового балансу і «втечі» капіталу внаслідок зниження міри довіри суб'єктів ринку до стабільності курсової позиції національної валюти.

Таблиця 1.2

Рівень відносних цін у країнах, які пережили кризу

Країни | Роки кризи | Рівень відносних цін напередодні кризи

Аргентина | 2001 | 0,6

Болгарія | 1997 | 0,3

Бразилія | 1999 | 0,7

Еквадор | 1999 | 0,5

Індонезія | 1997 | 0,3

Малайзія | 1997 | 0,6

Росія | 1998 | 0,7

Таїланд | 1997 | 0,5

Україна | 1998 | 0,4

Філіппіни | 1997 | 0,3

Чехія | 1997 | 0,5

Середнє значення | 0,5

Для уникнення такої