небезпеки ми проаналізували досвід країн, у яких, починаючи з 1997 р. мали місце валютні кризи. Середнє значення рівня відносних цін у кризових країнах досягало 50%. Проте в Болгарії. Індонезії та на Філіппінах рівень відносних цін напередодні валютної кризи становив 30% хоча основні фактори розгортання валютної кризи в цих країнах пов'язані з нестабільністю потоків капіталу, тому ми не можемо залишати
поза увагою досвід країн, у яких валютний курс виявився нестійким.
Рис. 1.2 Рівень відносних цін у країнах, які пережили кризу до (табл. 1.2)
Тим часом відомо, що здатність валюти протистояти валютній кризі значною мірою залежить від забезпеченості грошової бази валовими валютними резервами (див. рис.1.2). Співвідношення валових валютних резервів і грошової бази вважається дійовим індикатором наближення валютної кризи. У більшості країн, які пережили валютну кризу (Фінляндії, Чилі, Бразилії, Малайзії, Кореї, Індонезії, Болгарії, Росії, Мексиці, Таїланді, Швеції, Великобританії), дане співвідношення напередодні стрімкої девальвації було нижчим від 80%.
В Україні, станом на 31 липня 2004 р., співвідношення валових валютних резервів і грошової бази становило 117%, що свідчить про можливість істотної ревальвації РОК без виникнення загрози валютної дестабілізації. Однак для забезпечення достатнього запасу міцності валютна забезпеченість грошової бази не повинна бути нижчою від 80%, а тому сумарні темпи ревальвації РОК у середньо-строковій перспективі не можуть перевищувати 50%.
З огляду на наведені обгрунтування в таблиці 1.3, вважаємо, що цільовий показник рівня відносних цін для України має перебувати на рівні близько 30%. Ревальвація РОК з метою його наближення до вказаного цільового орієнтира забезпечуватиме подолання фінансово-економічних деформацій, пов’язаних із заниженням курсу національної валюти, і гарантуватиме певний запас міцності для уникнення потрясінь на валютному ринку.
Таблиця 1.3
Цільові орієнтири для валютно-курсової політики на Україні в 2002-2009 рр.
Роки | Цільове значення рівня відносних цін (%) | Реальний курс гривні /СПЗ (на кінець року) | % ревальвації РОК гривні/СПЗ (за рік)
2004 | 20 | 7,75 | -
2005 | 22 | 6,91 | 10,85
2006 | 24 | 6,33 | 8,33
2007 | 26 | 5,85 | 7,69
2008 | 28 | 5,43 | 7,14
2009 | 30 | 5,07 | 6,67
У таблиці наведено результати розрахунків бажаної динаміки РОК до 2009 р. для досягнення цільового показника рівня відносних цін. Ми передбачали, що рівень відносних цін має поступово і рівномірно підвищуватися упродовж 2005-2009 рр. У такому випадку наближення рівня відносних цін до 30% вимагатиме ревальвації РОК гривні щодо СПЗ з такими темпами: у 2005 р. - 10,9%, у 2006 р. - 8,3%, у 2007 р. -7,7%, у 2008 р. - 7,1% і в 2009 р. - 6,7%.
Як базову валюту для моніторингу курсових співвідношень і коригування небажаних цінових перекосів ми пропонуємо використовувати СПЗ, а не долар, курсова позицій якого характеризується високою нестабільністю. Як відомо, курс СПЗ визначається на основі «кошика валют», який складається з євро, долара, японської ієни та англійського фунта. А тому використання СПЗ як валюти прив'язки гарантуватиме українській гривні рівномірне підвищення її купівельної спроможності щодо валют провідних країн світу.
Здійснення політики підвищення вартості національної валюти до 5,07 грн. за СПЗ у реальному обчисленні забезпечуватиме наближення України до цільового використання цін і створюватиме умови для комплексного розвитку вітчизняного виробництва та досягнення збалансованості ринку.
Ревальвація РОК може відбуватися як через підвищення внутрішніх цін. так і через зміцнення номінального обмінного курсу. Якщо підвищення споживчих цін в Україні відбуватиметься з темпами, які не забезпечуватимуть реалізацію запропонованих нами орієнтирів, то досягнення цільового показника рівня відносних цін вимагатиме незначної ревальвації номінального обмінного курсу. За досвідом Росії, така політика адекватно сприймається учасниками валютного ринку та не викликає істотних негативних наслідків: у 2003 р. обмінний курс рубля щодо долара номінально ревальвував на 7,9%, а реально - на 18.9%.
Основним інструментом ревальвації обмінного курсу гривні має виступати зміна цільової направленості інтервенцій НБУ на валютному ринку. Вони повинні направлятися на згладжування короткострокових коливань, попиту і пропозиції щодо інозем-ної валюти. Скорочення политу на іноземну валюту з боку грошової влади сприятиме зміцненню курсової позиції гривні, а також послабленню перекосів у валютно-фінансовій системі та реальному секторі економіки України. У такому випадку обсяги сукупних витрат в економіці вирівнюватимуться з обсягами вартості, створюваної вітчизняними економічними агентами.
Зниженню попиту на іноземну валюту сприятиме й скорочення масштабів «втечі» вітчизняного капіталу у формі доларових заощаджень населення, господарських розрахунків у валюті та вкладів у закордонних банках. Застосування економічних підойм і адміністративних заходів для вирішення цього завдання сприятиме як підвищенню вартості національної валюти, так і активізації інвестиційних процесів у рамках україн-ської економіки.
Отже, якщо РОК ревальвуватиме із щорічним темпом 6,7-10.9%, то через 5 років відносні ціни в Україні підвищаться до економічно обгрунтованого рівня у 30%. Ре-вальвація матиме своїми результатами, насамперед, підвищення купівельної спро-можності населення та зниження затратності виробництва щодо імпортованих сиро-вини та матеріалів. Ревальвація приведе також до здешевлення імпортованих ма-шин і устаткування, що, у свою чергу, підвищить інтенсивність процесів технологічної модернізації виробництва.
За результатами дослідження, проведеного Економічною експертною групою в Росії, зміцнення курсу національної валюти позитивно впливає на ті галузі економіки, які працюють виключно на внутрішній рийок: не зазнають істотного тиску конкуренції з боку імпорту; активно використовують у виробництві імпортовані компоненти. Помірна і поступова ревальвація обмінного курсу не створюватиме серйозних перешкод для розвитку експортного сектора економіку, оскільки вітчизняні виробники матимуть змогу пристосовуватися до нової цінової ситуації, підвищуючи власну продуктивність.
Посилення