За географічною ознакою теперішні зовнішньоекономічні зв'язки України доцільно поділити на: 1) відносини з краї-нами СНД і рештою держав, що входили до складу колишнього СРСР, і 2) відносини з іншими зарубіжними державами, серед яких виділяється підгрупа економічно найрозвиненіших країн.

У першій групі пріоритетними с стосунки з Російською Федерацією. Україна вивозить у Росію різноманітні маши-ни й устаткування (тепловози, вагони, літаки, трактори, верстати, металургійне та шахтне устаткування, автобуси, автонавантажувачі, телевізори, сільськогосподарські маши-ни, комп'ютери тощо), кам'яне вугілля, хімікати, залізну і марганцеву руди, чорні метали, продукцію АПК й ін. З Росії в Україну надходять: продукція машинобудування (верстати, легкові та вантажні автомобілі, літаки, сільсько-господарські машини, електровози, прилади, комплектуючі, обчислювальна техніка і т.д.), хімікати, вироби легкої про-мисловості, а також паливно-сировинні ресурси (нафта, природний газ, апатити, боксити, лісоматеріали).

Різносторонніми були зв'язки України з іншими держа-вами, що входили до колишнього СРСР (Білорусь, Каза-хстан, країни Балтії, Закавказзя, Середньої Азії, Молдова). На ринок цих держав з України надходили машини, ву-гілля, прокат чорних металів, міндобрива, шини, цемент, шифер, овочеві консерви, мука, макаронні вироби, м'ясо. В Україну ж завозилися трактори, вантажні автомобілі, електровози, вагони, радіотехніка, поліметалеві руди, кольорові метали, нафта і нафтопродукти, природний газ, бавовна.

Проте в останні роки традиційні зв'язки порушилися. У 1991 р. Росія поставляла Україні на рівні 21-39% від об-сягу міжурядових угод екскаватори, вантажні автомобілі, шини для легкових автомобілів, сталеві труби, прокат чор-них металів, папір, штапельну пряжу, на рівні 42-82% — кальциновану соду, ділову деревину, товарну целюлозу, цемент, нафту. Тепер ці поставки скоротилися, або й зов-сім припинилися. Білорусь відвантажила лише 20-45% від запланованого обсягу шин, вантажних автомобілів, тракто-рів, шиферу, скреперів, пасажирських ліфтів, деревно-волокнистих плит, Казахстан — 20% цементу, Азербай-джан — 58% авіаційного бензину, 77% об'ємної пряжі, Киргизстан — 60% бавовняної пряжі, Туркменія — 21% бавовни-волокна, Узбекистан — 60% натуральної вовни.

У географічній структурі експорту України за межі ко-лишнього СРСР традиційно провідне місце займали країни Центрально-Східної Європи. У 1991 р. продукція нашої держави надходила у 107 країн. У цій групі за імпортом із України домінували Румунія, Чехія, Словаччина, Поль-ща і колишня Югославія, за експортом до нас — ФРН, Польща, Чехія і Словаччина.

Перспективною формою міждержавних зв'язків с еконо-мічна інтеграція суміжних прикордонних територій. У травні 1992 р. у Сумах підписано міжобласну угоду про дружбу, економічне та культурне співробітництво між су-сідніми областями України і Росії — Сумською, Чернігів-ською, Бєлгородською, Брянською і Курською.

У Дебрецені (Угорщина) 14 лютого 1993 р. міністри закордонних справ України, Польщі та Угорщини підписа-ли Декларацію про співробітництво народів Карпатського Єврорегіону, в якій офіційно проголошено створення інтер-регіональної асоціації. В урочистому засіданні взяв участь і представник уряду Словаччини, яка стала асоційованим членом міжрегіонального формування. У ролі спостерігачів на зустрічі були присутні представники Румунії.

До складу асоціації "Карпатський Єврорегіон" увійшли: Закарпатська область України, Кросненське і Перемиське воєводства Польщі, окреси Бардейов, Свіднік, Гуменне, Вранов, Міхаловце, Требішов Східно-Словацького краю Словаччини, деякі райони Угорщини. Єврорегіон є відкри-тою системою. До нього можуть приєднуватись інші близь-кі території Карпат. Учасниками вже стали також Львів-ська, Івано-Франківська і Чернівецька області України.

Простежуються певні закономірності у територіальній структурі експортного виробництва України. Як видно з цих таблиць, найвища просторова концентра-ція експортного потенціалу припадає на Східний і Прид-ніпровський економічні райони. Це зумовлено високим рів-нем індустріального розвитку даних регіонів. Тут сформу-вались три потужні експортні бази: Донецька вуглеекспортна, Криворізька залізорудноекспортна і Донецько-Придніпровська за експортом продукції чорних металів і машинобудування.

Україна активно включається у нові форми міжнародної економічної співпраці — прямі зв'язки підприємств, спіль-не підприємництво, спеціальні економічні зони. Прямі еко-номічні зв'язки передбачають різнобічне співробітництво без посередників (міністерств, інших суб'єктів) за моделлю "підприємство—підприємство". Вони включають обмін дета-лями і вузлами, новими технологіями, досвідом праці, спільну науково-дослідну і дослідно-конструкторську роботу, і У 1990 р. експорт продукції за прямими зв'язками досяг 361,1 млн інвалютних крб., імпорт — 286,5 млн інвалют-них крб. Усі регіони включились у цю форму зв'язків. Але найбільший обсяг експортно-імпортних операцій за прямими зв'язками мали Одеська, Донецька, Хар-ківська, Закарпатська, Львівська і Тернопільська області.

Набувають популярності в Україні міжнародні спільні підприємства (СП). За їх допомогою передбачається розв'язати такі завдання: впровадження у виробництво найпрогрссивнішої техніки і технології, передових методів управління в ринкових умовах, виробництво конкурентоз-датних товарів на експорт, збагачення внутрішнього ринку якісними предметами народного споживання і т.д. На 1 січня 1991 р. в Україні зареєстровано 209 СП, 113 з яких уже діяли. У створені СП брали участь фірми і організації 33 зарубіжних країн. Зокрема, за участю фірм США і Ні-меччини створено по 12 СП, Болгарії — 11, Ав-стрії — 10, Польщі та Угорщини — по 7, Канади, Фран-ції і Швейцарії — по 5, Австралії, Бельгії, Великобританії, Італії і колишньої Югославії — по 4. Кількість зайнятих на цих підприємствах становила 13,9 тис. чол., у т.ч. гро-мадян України — 13,8 тис. На 1 січня 1992 р. уже налі-чувалось понад 500 СП, 265 з яких здійснювали виробни-чу діяльність.

Зовнішньоторговельний оборот України у 1992 р. (без вивозу до країн колишнього СРСР) становив 5 982 млн доларів (експорт — 3840, імпорт — 2142). У товарній структурі експортних поставок домінували сировина, мате-ріали і товари народного споживання (близько 90%). Ча-стка машинобудівної продукції не перевищувала 7%.

У географічну структуру