У 1992 р. Україна, зокрема Львівський університет, включилась в роботу Балтійського університету — об'єд-нання вчених і студентів 13 країн, що діє на базі універ-ситету шведського міста Уппсала. Вчені кафедр економіч-ної і соціальної географії та політичної географії і країноз-навства координують роботу по розробці оглядового атласу "Балтійський регіон: народи і країни".

Значну роботу серед зарубіжних громадян проводять національно-культурні товариства України. Зокрема, слід відзначити діяльність Українського товариства дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами і Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном (товариство "Україна"), Перше з них налагодило сталі контакти майже з 900 громадськими організаціями і з понад 300 відомими громадськими діячами із 102 країн світу. Товариство "Ук-раїна" співпрацює з 50 організаціями зарубіжних українців Польщі, Чехії, Словаччини, колишньої Югославії, країн Західної Європи, США, Канади, Латинської Америки, Ав-стралії.

З міжнародним світом тісно пов'язаний Союз Українок (СУ), створений (точніше відновлений, бо був ліквідований більшовиками у 1939 р.) 20-21 грудня 1991 р. у Києві на Першому Всеукраїнському установчому з'їзді. Осередки за-рубіжних союзів українок засновані у всіх державах світу, де компактно проживають українські родини.

Одним із чинників дальшого розвитку охорони здоров'я і медичної науки в Україні є її інтеграція у світові медич-ні структури.

Помітною подією у галузі міжнародної співпраці став III конгрес Світової Федерації Українських Лікарських То-вариств (СФУЛТ), що відбувся у Києві (3-10 серпня) і Львові (10-17 серпня 1990 р.). Це Товариство було засно-ване в травні 1977 р. у Чікаго, США. Воно організаційно об'єднало всі українські лікарські товариства в діаспорі. Конструктивні зв'язки українських лікарів світу сприяють прогресові медицини в Україні, поліпшенню охорони здо-ров'я нашого народу.

Самостійно і впевнено Україна виходить на міжнародну спортивну арену. Досить успішним був перший виступ на-шої команди на Всесвітній шаховій Олімпіаді в столиці Філіппін Манілі (1991 р.), де команда українок посіла друге місце. Ще більш впевненою стала гра наших спорт-сменів на командному чемпіонаті Європи в угорському мі-сті Дебрецені (1992 р.), де жінки вибороли золоті медалі, а чоловіки — срібні, а також на зимовій Олімпіаді в Ліллехаммері (Норвегія), де юна українська спортсменка Ок-сана Баюл здобула золоту нагороду в одиночному фігурно-му катанні на ковзанах.

Екологічна ситуація в Україні настільки складна, що стала ланкою глобальної проблеми людства. Досить назва-ти аварію на Чорнобильській АЕС, яка викликала радіоак-тивне забруднення суміжних територій України, Білорусії й Росії. Отже, участь нашої держави у світовому екологічному співробітництві вкрай необхідна. І Україна активно включається у це співробітництво. Вона співпрацює з Про-грамою ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП), за-снованою 15 грудня 1972 р. Українська делегація була учасником Конференції ООН по навколишньому середови-щу і розвитку, що відбулася в червні 1992 р. у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) з участю керівників 176 країн. У Львові в 1990 р. на міжнародній конференції з питань за-хисту навколишнього середовища створено Міжнародний ін-ститут-асоціацію регіональних екологічних проблем (МІ-АРЕП).

Після тривалого переслідування відроджується поліструктурна релігія України. Так, на першому синоді єпис-копів Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ), що відбувся у Львові 17-31 травня 1992 р., крім вітчизняних владик, вирішували проблеми церкви зарубіжні учасники з Канади, США, Польщі, Хорватії, Німеччини, Франції, Ве-ликобританії, Австралії, Бразилії. Встановилися контакти УГКЦ з Ватиканом — центром Католицької церкви всього світу. У Римі знаходиться Український центр, куди вхо-дять Собор святої Софії, Український католицький універ-ситет імені Папи Климентія, Українська мала семінарія. Українські церкви беруть участь в екуменічному русі за створення всесвітньої християнської церкви. Центром цього руху є Женева (Швейцарія).

Україна переживає складні часи державотворення і ста-новлення ринкової економіки. І тут дуже багато важить єдність світового українства. Такому єднанню вельми спри-яли Конгрес українців держав колишнього Радянського Со-юзу, що відбувся в Києві 22-23 січня 1992 р., а також Всесвітній форум українців (ВФУ), який теж проходив у Києві 21-24 серпня 1992 р. На форумі створено Всесвітню українську координаційну раду, прийнято Маніфест полі-тичних партій, рухів, об'єднань, угруповань, громадських організацій України, екзильних адміністрацій зарубіжного українства. У ньому виражена основна ідея форуму: домог-тися єдності всього українства світу в ім'я вирішення го-ловного завдання — побудови повноцінної держави Укра-їни, матері всіх своїх дітей.

4. ПЛАТІЖНИЙ ТА ТОРГОВЕЛЬНИЙ БАЛАНСИ

Платіжний баланс — це категорія, в якій знаходять вартісний ви-раз зовнішньоекономічні відносини країни зі світом. У ньому відби-ваються результати міжнародних економічних відносин. Він найпо-вніше (кількісно та якісно) виражає масштаби, структуру й характер зовнішньоекономічних операцій країни, її участь у світовому госпо-дарстві.

Платіжний баланс — це співвідношення між сумою над-ходжень, одержаних даною країною з-за кордону, і сумою здійс-нених нею платежів за кордоном за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць). На його формування впливає ряд факторів: масш-таби економічного потенціалу країни, сутність її участі у світовому поділі праці та ін.

Платіжний баланс — це документ, що відображає всі операції з грошима, які обслуговують зовнішньоекономічні зв'язки держави; це баланс між усіма доходами, які Україна отримує від іноземних держав у результаті зовнішньоекономічної діяльності, і всіма пла-тежами, які вона здійснює зарубіжним державам. Облік платежів з усіх зовнішньоекономічних операцій відбувається за принципом по-двійної бухгалтерії. Наприклад, гроші, які надійшли за рахунок екс-порту, оприбутковуються зі знаком "плюс" (як прибуток), а гроші, що йдуть за кордон (наприклад, виплата за імпорт), записуються в платіжний баланс зі знаком