Особливе місце серед вивільнених займають громадяни, які отримали статус безробітних з причин їхнього звільнення з лав Збройних Сил, а також через реструктуризацію виробництва та скорочення штату. Питома вага цих груп безробітних в цілому серед вивільнених досить значна – 21,8%.

Заслуговує на увагу розгляд складу безробітних, які отримали цей статус після закінчення навчальних закладів (середніх шкіл, профтехучилищ, вузів), тобто на стадії первинного розподілу. Частка цих осіб серед безробітних, які перебувають на обліку у службі зайнятості становить в середньому 8,5% (серед випускників загальноосвітніх шкіл, ПТУ та вузів відповідно – 27,4; 38,6; 34,0%). Розглянута вище структура безробітних – за критерієм віднесення їх до первинного та вторинного розподілу робочої сили – кореспондує з їх віковими даними. Так у Західному регіоні частка безробітних віком до 22 років становить 24,7%. Таким чином, випускники шкіл та спціальних учбових закладів, які включаються в цю вікову групу, зумовлюють її превалюючий зв’язок з первинним розподілом і меншою мірою з перерозподілом робочої сили (табл. 5.4)

Табл 5.4

Безробітні за віком по Західному регіону, %

Область | Всього, тис.чол | У тому числі за віком

15-19 | 20-24 | 25-29 | 30-34 | 35-39 | 40-49 | 50-54 | 55-59 | 60 і старші

Вінницька | 38,4 | 17,4 | 27,3 | 13,0 | 8,9 | 6,8 | 15,6 | 3,7 | 5,5 | 1,8

Волинська | 28,3 | 17,7 | 21,9 | 14,5 | 8,8 | 8,5 | 15,9 | 4,9 | 2,8 | 5,0

Закарпатська | 38,2 | 17,8 | 20,4 | 16,2 | 10,7 | 12,0 | 13,9 | 3,4 | 3,2 | 2,4

Івано-Франківська | 51,8 | 17,8 | 23,3 | 13,9 | 12,5 | 11,0 | 14,7 | 2,9 | 2,7 | 1,2

Львівська | 108,8 | 10,2 | 23,2 | 17,2 | 14,2 | 12,8 | 13,1 | 3,3 | 3,3 | 2,7

Рівненська | 38,6 | 20,2 | 29,8 | 12,2 | 9,1 | 6,7 | 13,7 | 2,1 | 4,1 | 2,1

Тернопільська | 22,9 | 18,8 | 23,6 | 15,7 | 10,9 | 9,2 | 15,7 | 1,7 | 3,1 | 1,3

Хмельницька | 33,0 | 15,5 | 23,0 | 10,6 | 10,9 | 12,1 | 17,3 | 4,3 | 3,6 | 2,7

Чернівецька | 21,4 | 12,2 | 29,5 | 14,0 | 18,2 | 11,2 | 10,3 | 2,3 | 0,9 | 1,4

Серед проблем ринку праці особливе місце займають питання регулювання зайнятості у сільських районах. В аграрному секторі економіки перехід до ринкових відносин призвів до появи проблем, які необхідно вирішувати. Джерела безробіття у сільській місцевості досить складні та специфічні, переважно вони пов’язані з розпадом старої системи господарювання та формуванням ринкової. З одного боку, економіка села ще діє за адміністративними формами, а з другого – з недоліками та деформаціями починають впроваджуватись нові форми та методи господарювання.

Характерною особливістю безробіття сільського населення є те, що воно поєднане з інфляцією. Це значно ускладнює вирішення проблем зайнятості. Тому що заходи боротьби з безробіттям можуть призвести до посилення інфляції і навпаки. На кінець 1997р. найвищий рівень офіційно зареєстрованого сільського безробіття був у Львівській області – 5564 чол., Івано-Франківській – 4837, Закарпатській – 2858, Волинській – 1147 чол. (табл. 5.5)

Табл. 5.5

Рівень сільського безробіття за період 1994-1997 рр. по Західному регіону

Область | 1994р. | 1995р. | 1996р. | 1997р. | Різниця 1997-1994рр.

Вінницька | - | 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,3

Волинська | 0,5 | 1,4 | 1,2 | 1,2 | 0,7

Закарпатська | 0,8 | 1,9 | 2,2 | 2,9 | 2,1

Івано-Франківська | 2,3 | 4,4 | 4,8 | 4,8 | 2,5

Львівська | 1,1 | 3,7 | 4,1 | 5,5 | 4,4

Рівненська | - | 1,3 | 1,3 | 1,6 | 1,6

Тернопільська | 1,3 | 1,0 | 0,8 | 1,0 | -0,3

Хмельницька | 0,7 | 0,7 | 0,6 | 0,7 | 0,0

Чернівецька | 0,1 | 0,5 | 0,5 | 0,6 | 0,5

Динаміка показників сільського безробіття дає підставу зробити висновок про стабільне зростання чисельності сільських безробітних.

Серед першочергових заходів у запобіганні масовому безробіттю у Західному регіоні України необхідно передбачати здійснення таких заходів.

По-перше, необхідно узгоджувати державну політику зайнятості із структурною перебудовою економіки і одночасним стимулюванням підприємництва, в тому числі шляхом зниження податкового тиску на вітчизняного товаровиробника. По-друге, слід активізувати фінансову підтримку підприємств, що створюють нові робочі місця та розвивають місцеву інфраструктуру. По-третє, доцільно передбачити надання податкових пільг вітчизняним та закордонним інвесторам за умови, що інвестиції спрямовуються на розширення сфери продуктивної праці і виробництво конкурентоспроможної продукції. По-четверте, необхідно постійно удосконалювати законодавчі акти щодо підприємництва, державні програми підтримки малого та середнього бізнесу в аспекті стимулювання створення нових робочих місць і одночасного навчання підприємців.по-п’яте, здійснювати реальну підтримку незайнятих громадян в організації самостійної зайнятості. Крім того, подальшого удосконалення вимагає система підвищення ефективності формування тимчасових робочих місць для громадських робіт, а також практична реалізація системи соціального партнерства щодо створення та збереження діючих робочих місць.

6. ОСОБЛИВОСТІ МІСЬКОГО ТА СІЛЬСЬКОГО РОЗСЕЛЕННЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ

Від 1997 року чисельність сільського населення зменшилась на 12,8% і сьогодня вона становить 32,1% від загальної чисельності населення. З 1997р. по 1989р. середньорічне зменшення чисельності сільського населення дорівнювало 200 тис. осіб. З 1989р. темпи зменшення