Курсова робота

на тему:

РПС машинобудування

Зміст

Вступ

Машинобудування є великою комплексною галуззю обраної промисловості України. В ній зайнята понад третина промислового персоналу. Машинобудування є основою технічного і технологічного прогресу.

В Україні розвинуте широкопрофільне машинобудування, підприємства якого формують складний взаємопов’язаний машинобудівний комплекс. До його складу входять усі основні галузі машинобудування. Провідне місце посідають приладобудування, тракторне і сільськогосподарське машинобудування, де зайнято близько п’ятої частини тих, хто працює в машинобудуванні. Розвиваються транспортне машинобудування, промисловість металевих конструкцій, конструкцій, верстатобудівна та інструментальна тощо.

Характерною особливістю галузі є розширення випуску виробів, що раніше доставлялися з-за кордону, підвищення якості деяких видів продукції. Проте машинобудування не поминули кризові явища, які призвели до значного скорочення випуску продукції, погіршення зв’язків, розбалансування виробництва.

Розділ 1. Стан машинобудування в Україні.

§ 1.1 Поняття машинобудування. Фактори розміщення, поділ на галузі.

Машинобудування — одна з провідних галузей промисловості. Створюючи найактивнішу частину основних виробничих фондів — знаряддя праці, машинобудування істотно впливає на темпи й напрями науково-технічного прогресу в інших галузях господар-ства, зростання продуктивності праці, інші показники, що визнача-ють ефективність виробництва.

Основні фактори, що впливають на розміщення підприємств машинобудування. Підвищення ефективності машинобудівного ви-робництва визначається не лише впровадженням у виробництво нових типів машин і устаткування, вдосконаленням його галузевої структури, реконструкцією та технічним переозброєнням. Великі можливості приховані у вдосконаленні територіальної організації галузі, кращому розташуванні її підприємств.

На це істотно впливає традиційний рівень машинобудування й використання виробничих потужностей, а також різні регіональні фактори й умови, потреба районів у продукції галузі, забезпеченість наливом, електроенергією, транспортом, наявність промислових май-данчиків тощо. Крім того, важливою умовою раціонального розмі-щення галузі є наявність трудових ресурсів, зокрема кваліфікова-них кадрів[2].

Машинобудівний комплекс України охоплює понад 20 спеціалізо-ваних галузей, тобто практично всі галузі машинобудування (крім годинникової). Він є основою важкої індустрії й відіграє вирішальну роль у створенні матеріально-технічної бази господарства. В сучасних умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль у прискоренні на-уково-технічного прогресу. Випускаючи знаряддя праці для різних галузей господарства, машинобудування забезпечує комплексну механізацію та автоматизацію виробництва.

На машинобудівний комплекс припадає понад 40% усього проми-слово-виробничого потенціалу індустріального виробництва України; частка продукції комплексу в загальному обсязі продукції промисловості становить 29%. Це трудомістка галузь промисловості і водночас належить до металомістких галузей.

Українське машинобудування значною мірою залежить від поста-чання комплектуючих з країн СНД, що склалося ще за часів існування Союзу. Частка імпортних компонентів у продукції машинобудування ста-новить 41 % (у Франції - 20,5%, Японії - 14%, США - 9,5%). Таким чином, одне з головних завдань комплексу - зменшення залежності від інших країн через розвиток власного виробництва багатьох необхідних компонентів для всіх видів продукції (табл.1)[1].

§ 1.2 Закономірності розміщення певних галузей машинобудування.

Розміщення машинобудівних підприємств здійснюється науково обгрунтовано. При виборі місць розміщення конкретних підприємств враховуються різні чинники і умови. Машинобудування належить до галузей так званого «вільного розміщення», оскільки воно незначною мірою залежить від таких чинників, як природне середовище, наявність корисних копалин, води і т. д. Тут варто враховувати лише наявність рівнинних місць (бажано не придатних до розвитку сільського господарства) для розміщення самого підприємства та будівництва під'їзних шляхів до нього.

Визначальну роль при розміщенні конкретних машинобудівних підприємств відіграють сировинний, споживчий і трудоресурсний чинники.

Галузева структура й асортимент продукції машинобудування залежать від особливостей розміщення його виробництва. Особливо великий вплив на розміщення окремих галузей і підгалузей машинобуду-вання мають технологічні процеси, форми організації виробництва. Проте машинобудування належить насамперед до галузей «вільного розміщен-ня», оскільки на нього менше, ніж на інші галузі, впливають природні умови й ресурси. Розміщення підприємств машинобудування визначається передусім економічними чинниками, найголовнішими серед яких є тру-дові ресурси та споживач, оскільки ряд галузей машинобудування відзначається високою трудомісткістю виробів, що потребує високого рівня кваліфікації зайнятих. До таких галузей передусім належать елект-ротехнічна, електронна й підшипникова, виробництво енергетичного устаткування тощо.

Великі масштаби концентрації виробництва на основі спеціалізації й кооперації зумовлюють значущість транспортного чинника, оскільки кінцеві види продукції машинобудування використовуються не тільки всередині галузі, айв усьому господарстві. У зв'язку з цим втрачається визначальний вплив споживача. Яскравим прикладом є завод важкого машинобудування в Краматорську, який випускає блюмінги, тонколис-тові стани неперервного прокату, устаткування для доменних і мартенівських печей, крокуючі екскаватори, підйомно-шахтове устатку-вання, ковальсько-пресові машини тощо. Проте тільки незначна частина продукції цього заводу залишається в Донецькому економічному районі. Хоч природні умови визначально не впливають на розміщення підпри-ємств машинобудування, цей чинник потрібно враховувати при розміщенні морського та річкового суднобудування, сільськогосподар-ського машинобудування, а також випуску машин і устаткування.

У великих містах треба обмежувати створення нових промислових підприємств (крім об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення).

Варто повніше використовувати можливості господарського розвитку малих і середніх міст, робітничих селищ (розміщувати тут невеликі спеці-алізовані підприємства, філій окремі цехи заводів і фабрик). Такий підхід до розміщення виробництва у майбутньому стосується передусім маши-нобудівної промисловості і свідчить, що в ньому дедалі більшу роль починають відігравати соціальні чинники.

Прискорення науково-технічного прогресу неможливе без розвит-ку таких галузей машинобудування, як електроніка, атомна енергетика, виробництво технологічного устаткування та засобів автоматизації, ро-ботизації, комплексної автоматизації виробничих процесів. Ці галузі за темпами розвитку мають випереджати машинобудівний комплекс. Роз-виток машинобудування на найближчу перспективу має бути спрямований на створення гнучких автоматизованих виробництв, роторних і роторно-конвеєрних ліній, розробку, випуск і застосування обчислювальної техніки, систем автоматизованого проектування. Створення нових тех-нологічних процесів дасть змогу розгорнути будівництво заводів-автоматів, різко зменшити потребу в трудових ресурсах[1].

У структурі господарства