Розвиток автомобілебудування в Україні не задовольняє потреби держави у власній продукції, а рівень його розвитку значно відстає від розвинутих країн світу. За рахунок власного виробництва задовольняється менш ніж 10% потреб у автомобілях і автобусах.

Автомобілебудування України потребує іноземних інвестицій і використання передових технологій у виробництві автомобілів. Великі надії покладаються на співробітництво з Південнокорейською фірмою ДЕУ, яка разом із ЗАЗ створює спільне підприємство (ЗАЗ - ДЕУ). Перспективи цього підприємства є невизначеними, оскільки автомобілі даної фірми ДЕУ є далеко не висококонкурентоспроможними на світовому ринку.

Однак у цілому розвиток автомобілебудування в Україні не має значних перспектив через велику конкуренцію на світовому ринку з боку розвинених країн. Європейські виробники можуть повністю заповнити наш ринок своєю продукцією. У перспективі можливий розвиток авто-мобілебудування України за допомогою азіатських інвесторів.

Однією із складних проблем розвитку транспортних засобів для міст тривалий час залишалося виробництво тролейбусів. За часів Радянсько-го Союзу Україна не мала власного виробництва тролейбусів, недостатньо розвиненим було воно і в усьому СРСР. Україна купувала потрібні їй машини в Чехії, Румунії, Росії. Тролейбусний парк швидкими темпами старів, нині треба списувати до 40% машин. Потреба в тролейбусах нині становить до 1 тис. шт. за рік. Тому в країні було налагоджено власне їх виробництво (це один з небагатьох прикладів швидкого вирішення про-блем в останні роки). Зокрема, було створено таке виробництво в Дніпропетровську. Здвоєні (на 180 пасажирів) тролейбуси спроектовані в КБ «Південному», серійний випуск їх налагоджено на «Південмаші». Ці машини на 10% дешевші за російські тролейбуси й удвічі - від чеських. У Львові, Києві також розробляються нові моделі машин. На ЛАЗІ випус-кають односекційні тролейбуси. Разом з Дніпропетровським заводом їх випуск може бути на рівні 800 шт. за рік. На Київському авіаційному за-воді створено експериментальний зразок легкого (з алюмінію) тролейбуса. Він вже може бути конкурентоспроможним на світовому ринку. Строк його експлуатації - 20 років (звичайного тролейбуса - 10 років). Собівар-тість виробництва однієї машини не перевищує вартості звичайного зразка.

Крім тролейбусів, Україні потрібне виробництво трамваїв. Цей вид транспорту функціонує у 24 містах України. Трамвайний парк складаєть-ся з 70% трамваїв чеського виробництва, 26% - російського, 4% - колишньої НДР. Раніше в Чехії ми купували близько 450-500 трамваїв на рік. За останні 5 років не було ніякого постачання, тому що чеські трам-ваї дуже дорогі. 1/3 трамвайного парку України підлягає списанню, а щорічна потреба становить 450 вагонів. Розроблена «Комплексна про-грама виробництва трамвайних вагонів». Згідно з нею, головним виробником визначено Луганський тепловозобудівний завод. Йому до-помагають ще 50 підприємств. Розроблено 4 типи нових трамваїв. Вже випущено 19 шт. Технічно вони більш досконалі, ніж чеські, і мають ниж-чу собівартість їх виробництва. Однак не вистачає необхідного фінансування. На «Південмаші» також почали виробляти трамваї. Існує домовленість з Чехією про постачання необхідних вузлів (5% від потреби, решта вироблятиметься в Україні).

Висновки

Розглядаючи питання реферату, висвітливши основні проблеми, я виділила, що машинобудування, як важлива галузь промисловості, має велике значення в народному господарському комплексі. А рівень його розвитку є одним з основних показників економічного і промислового розвитку України.

У переважній більшості розвинутих країн провідне місце в структурі транспортного машинобудування займає автомобілебудування. Сільськогосподарське машинобудування традиційно займає важливе місце в структурі машинобудівного комплексу. Воно орієнтується на райони виробництва сільськогосподарської продукції, а його розміщення пов’язане із зональною спеціалізацією сільського господарства.

Слід зазначити, що в Україні добре розвинуте виробництво обладнання для різних галузей народного господарства, зокрема: виробництво приладів, інструментів і механізмів, електронне та радіотехнічне машинобудування. Зазначимо, що найбільшими центрами електронної та радіотехнічної промисловості Київ, Харків, Одеса, Львів; радіо електротехніки - Львів, Суми.
Виробництво приладів та інструментів має експоутворююче значення.

У перспективі машинобудування повинно зайняти більш вагоме місце як у структурі промисловості, так і у формуванні експорту України. Необхідно удосконалювати галузеву структуру, розширювати асортимент його продукції за рахунок підвищення питомої ваги галузей, що виробляють товари народного господарства.

Література

Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є. П. Качана. - К.: Вища школа, 1998.

Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. В. В. Кова-левського, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенова. - К.: Знання, КОО, 1998.

Економічний портал.

Додатки

Таблиця 1. Динаміка виробництва найважливіших видів продукції машинобудування

Продукція | 1985 | 1990 | 1995 | 1998

Великі електромашини, тис. шт. | 9,5 | 10,2 | 2,8 | 0,8

Вугільні очисні комбайни, шт. | 1027 | 847 | 213 | 146

Рудникові електровози, шт. | 1029 | 703 | 146 | 36

Електродвигуни змінного струму з висотою

осі обертання 63-355 мм. млн кВт | 10.4 | 11,4 | 2.1 | 0,7

Силові трансформатори, млн кВА | 76.9 | 68,9 | 21,0 | 15,7

Металорізальні верстати, тис шт. шт. | 35,0 | 37,0 | 6,0 | 2,0

у т. ч. з ЧПУ | 2,2 | 3,2 | 0,04

Ковальсько-пресові машини.

тис. шт. | 9,9 | 10,9 | 1,4 | 0,3

Екскаватори, тис. шт. | 10,0 | 11,2