КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

“Розміщення продуктивних сил”

НА ТЕМУ:

Міжнародні економічні зв'язки України

Зміст

1. Сутність і значення в становленні національної еко-номіки України.

2. Вплив міжнародного територіального поділу праці на формування міждержавних економічних зв'язків.

3. Механізм зовнішньоекономічної діяльності України: сут-ність та принципи формування.

4. Основні форми економічного співробітництва країн світу.

5. Сучасний стан зовнішньоекономічних зв'язків України. Структура експорту.

6. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоеконо-мічних зв'язків України.

1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ В СТАНОВЛЕННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Розміщення продуктивних сил країн світу, і в тому числі України, нерозривно пов'язано з розвитком між-народного поділу праці і формуванням міждержавних економічних зв'язків. Міжнародний поділ праці — це спеціалізація окремих країн на виробництві тієї чи ін-шої продукції чи наданні послуг у світовому масштабі. Кожна країна світу концентрує на своїй території ви-робництво певних видів продукції, для виробництва якої вона має найбільш сприятливі економічні і природні передумови. Країна повинна мати певні переваги перед іншими країнами у виробництві продукції спеціаліза-ції. Для цього необхідно мати: кваліфіковані кадри; дос-татній природно-ресурсний потенціал; вигідне економіко-географічне положення; специфічні агрокліматичні умови; попит на продукцію спеціалізації на світово-му ринку та високий рівень її конкурентоспроможності. Територіальний поділ праці, в тому числі і міжна-родний, є проявом суспільного поділу праці і має істо-ричний характер. У первісному суспільстві поділ праці існував між жіночою і чоловічою працею, між працею дорослих і дітей. Перший суспільний поділ праці від-бувся у зв'язку з поділом племен, що займалися тваринництвом і рослинництвом. Другий — у зв'язку з відокремлням ремесла від землеробства і тваринництва. Але і в першому другому випадках виробництво і споживання продукції локальний, здебільшого замкнутий характер. Третій суспільний поділ праці пов'язаний з появою нового суспільного прошарку населення — купців, що виконували функції посередників регіонами виробництва і регіонами споживання продукції. Завдяки цьому суспільний поділ праці набув ознак територіального. Поява машин привела до підвищення продуктивності праці, збільшення концентрації виробництва промислової продукції окремих регіонах країни. Поява і подальший розвиток сучасних ів транспорту, особливо залізничного, морського, авіаційного, трубопровідного обумовили поглиблення міжнародного терито-льного поділу праці. В інтеграційні, або обмінні процеси втягує-ся все більша кількість країн, територій, віддалених материків. Все це веде до необхідності поглиблення спеціалізації окремих країн, до розширення кількості галузей міжнародної спеціалізації. Виникають регіональні утворення світу, які мають свою конкнкретну галузеву і регіональну спеціалізацію: країни Північної Америки (США, Канада, Мексика), Європейський Союз (ЄС), країни ОПЕК — основні поставщики нафти на світовий ринок 60% світових поставок).

2. ВПЛИВ МІЖНАРОДНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ НА ФОРМУВАННЯ МІЖДЕРЖАВНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ

В сучасних умовах економічного розвитку України зовніш-ньоекономічні відносини — одна з найважливіших сфер її діяль-ності. Створення і розвиток цих відносин з усіма країнами світу, і особливо з найбільш розвинутими, сприятиме інтернаціоналізації пиробництва, підвищенню рівня його технології та якості продук-ції. Тільки цим шляхом Україна зможе інтегруватися в Європейський і світовий ринок. В той же час структура та обсяги експор-ту не відповідають стану України у світогосподарських зв'язках. У країна, населення якої становить майже 1,5% населення світу, країна, яка має великий промисловий і природно-ресурсний по-Іенціал, має невідповідно низьку частку у світовому експорті — 0,2%. Якщо у Канаді на душу населення експортується продукції на суму 5,6 тис. дол., Німеччині — 5,1, Франції — 4,1, Італії — 3,3, Японії — 3,2, Великобританії — 3,1, США — 2,0, Росії — 0,4, то в Україні — 0,2—0,3 тис дол.

Жодна країна світу, на якому б рівні економічного розвитку вона не знаходилась, не може нормально розвиватися поза світо-вим господарством, без тісних економічних зв'язків з іншими країнами світу. Міжнародні економічні зв'язки — це система го-сподарських зв'язків між національними економіками країн на основі міжнародного поділу праці. Саме зовнішні економічні від-носини сприяють зростання національного доходу, прискореному розвитку науково-технічного прогресу, підвищенню рівня життя населення. Крім того, зовнішні економічні зв'язки впливають на загальну атмосферу довіри між країнами, на зміцнення їх парт-нерських відносин та взаєморозуміння і добросусідства.

Для України на сучасному перехідному етапі розвитку її еко-номіки особливо важливим є повне і ефективне використання зов-нішніх економічних зв'язків для вирішення нагальних науково-технічних і господарських проблем.

Розвиток ефективних зовнішньоекономічних зв'язків дасть змогу Україні швидше подолати глибоку економічну кризу, сприя-тиме стабільному і швидкому розвитку продуктивних сил і зрос-танню на цій основі життєвого рівня населення. Відомо, що краї-на, яка не розвиває зовнішню торгівлю, не має господарських зв'язків з іншими країнами світу, змушена збільшити витрати ви-робництва приблизно в півтора — два рази.

Україна як молода суверенна держава не має достатнього до-свіду налагодження економічних зв'язків з іншими країнами сві-ту. Тому вона робить перші кроки на шляху до входження у сві-тове господарство. Цьому сприяє створення відповідної правової бази і прийняття законів: Закону про зовнішньоекономічну дія-льність України, Закону про створення експортно-імпортного банку, Закону про іноземні інвестиції, а також Декретів Кабінету міністрів України.

Об'єктивними причинами, що перешкоджають нині входжен-ню України як повноправного партнера у світове господарство, є низька конкурентоспроможність її продукції на світових ринках. З вітчизняних промислових товарів на ринках далекого зарубіж-жя може конкурувати не більше 1 %. Крім того, навіть ті товари, на які є попит на зовнішніх ринках, не відповідають міжнарод-ним стандартам. Так, майже весь чавун не має світових сертифі-катів, йому властивий низький обсяг номенклатури відливок, що спричиняє велику металомісткість продукції, а відходи металу зростають до 25%.

Крім того, в Україні недосконалою є система управління