По-перше, після розпаду колишнього Радянського Союзу стався значіначний розрив господарських зв'язків України з іншими країнами, і насамперед з Росією. Через це Україна втратила частину Іїх традиційних ринків збуту, зупинилося чимало підприємств 23 відсутність комплектуючих виробів тощо. Більше того, Ро-значною мірою втратила інтерес до виготовлених у нашій |ині виробів, приладів, машин, а також виплавленого металу до внаслідок зростання їх енергомісткості та ціни. Тому навіть вироби, в яких вона зацікавлена, не можуть бути реалізовані на инку, оскільки вони дорожчі за зарубіжні аналоги на ЗО—50%.

По-друге, переважання в експорті України паливно-сировин-групи товарів, їх частка нині перевищує 70%, а разом з това-Іи народного споживання становить понад 90%. По-третє, в структурі експорту низькою є частка машин, облад-шя, об'єктів інтелектуальної власності. Згідно з даними Держкомстату України тільки 0,5% від загальної кількості вироблених ІІшх видів машин і обладнання за своїми технічними характеристиками були конкурентоспроможними на світовому ринку.

По-четверте, в експорті незначною є частка товарів, які виготовляються відповідно до договорів про міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва.

По-п'яте, відмічається значне зростання частки бартерних ліерацій у зовнішньоекономічній та господарській діяльності гредині країни. Нині ця частка становить майже 80%.

Слід визначити пріоритетні напрями розвитку експортної спе-шації, переорієнтуватися на виробництво наукомісткої про-ії і ресурсозберігаючих технологій у сфері верстатобудуван-літакобудування, в ракетно-космічній техніці та створенні надтвердих матеріалів.

В Україні необхідно налагодити виробництво імпортозамінної продукції, зокрема такої, як зернові, кормо- і картоплезбиральні комбайни, тролейбуси, автобуси, холодильники, автомобілі та ін.

По-шосте, слід заохочувати іноземних інвесторів. Найважливішою умовою цього є стабільність чинного законодавства у зов-нішьоекономічній діяльності. Нині Україна, згідно з оцінкою міжнародних експертів, за створенням надійного інвестиційного клімату посідає лише 130-те місце в світі.

По-сьоме, важливо налагодити надійний державний контроль.

Так, у розвинутих країнах світу держава бере на себе облік і всебічний контроль за експортом і імпортом товарів.

3. МЕХАНІЗМ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ: СУТНІСТЬ ТА ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ

Серед комплексу невідкладних завдань щодо забезпечення ефективвного включення України у світове господарство і міжнародне співробітництво першочергове значення має формування механії му зовнішньоекономічних зв'язків, його теоретична розробка та практичне втілення в життя. При цьому йдеться про створенні фактично нового механізму, який має регулювати взаємовідносині України з навколишнім світом на принципово нових засадах.

Під механізмом зовнішньоекономічних зв'язків розуміють сукупність конкретних їх форм, а також систему правових, організаційно-управлінських та фінансово-економічних важелів, які забезпечують ефективну взаємодію національних народногосподар-ських комплексів із світовими з метою прискорення розвитку продуктивних сил країни та підвищення соціально-економічних показників життя її громадян.

Виходячи з принципу міжнародного поділу праці, геополітичного становища України, характеру розвитку її продуктивних сил, існуючих науково-технічного та ресурсного потенціалів, ме ханізм зовнішньоекономічної діяльності, що формується в країні, необхідно орієнтувати на реалізацію головної стратегічної мети н сфері зовнішньоекономічної політики — інтеграцію народногос-подарського комплексу України у світову господарську систему, Ця інтеграція передбачає досягнення таких цілей:*

формування розвинутої ринкової системи господарства, яка базувалася б на загальноприйнятих у світовій практиці принци-пах, нормах та економічних механізмах;*

використання можливостей світового ринку для структурної перебудови національного господарства;*

перетворення зовнішньоекономічної сфери в активний фак-тор динамічного та високоефективного економічного зростання.

На відміну від раніше діючої системи державного адміністру-, вання у зовнішній економічній сфері сьогодні повинен забезпе-чуватися абсолютний пріоритет товарно-грошових, тобто еконо-мічних важелів у регулюванні даної сфери діяльності. Саме вони в країнах з ринковою економікою є основними елементами меха-нізму управління господарською діяльністю як на національно-му, так і на міжнародному рівнях. Тому при розробці нового ме ханізму зовнішньоекономічних зв'язків необхідно відмовитися! від старої методологічної основи регулювання цих процесів.

В основу функціонування механізму зовнішньоекономічної діяльності повинні бути покладені принципи демократизації, демонополізації зовнішніх економічних зв'язків, які передбачають максимальне скорочення адміністративних обмежень на експорт імпорт, підвищення ролі митного та валютного регулювання народних господарських зв'язків, надання об'єктам зовнішньо-економічної діяльності широкої самостійності згідно з міжна-щюю практикою.

Водночас зовнішня економічна політика має відповідати національним інтересам держави, забезпечувати взаємовигідне співробітництво з іноземними партнерами, стимулювати конкуренцію між учасниками зовнішньоекономічної діяльності з метою підвищення якості продукції та послуг на українському ринку. Для створення нового дієвого механізму зовнішньоекономічних зв'язків необхідне вирішення таких основних проблем:*

формування необхідної законодавчої бази;*

створення відповідного економічного середовища;*

розвиток інституційних структур, що регулюють зовнішньоекономічні зв'язки.

Важливою передумовою і водночас необхідною основою на-ходження та поглиблення економічного співробітництва із зарубіжними партнерами є розвиток правової бази для такого співробітництва. Світова практика свідчить про те, що у міру інтенсифікації міжнародних господарських зв'язків, якісного та кількісного їх зростання надзвичайно ускладнюється характер взає-мовідносин між учасниками. А це потребує чіткого правового регулювання як на національному, так і міжнародному рівні.

Важливими елементами механізму зовнішньоекономічної діяльності в умовах розвитку ринкової системи господарювання є валютна, податкова, кредитна, депозитна, цінова і митно-тарифна політика. Ключовим елементом механізму зовнішньоекономічних зв'язків є валютна політика, за допомогою якої здійснюється Іив держави та центрального банку на платіжний баланс, ва-тний курс та конкурентоздатність національного виробництва.

Одним з факторів підвищення ділової активності як серед національних товаровиробників і експортерів, так і серед зарубіжних інвесторів є формування сучасної податкової системи на експортно-імпортні операції та прибуток спільних підприємств.

Дуже важливим інструментом державного впливу на зовнішні номічні зв'язки є кредити та субсидії. Кредитування експорт-імпортних операцій, великих будівельних проектів є невід'ємною частиною міжнародної ділової практики, що прискорює процес кругообігу капіталу.

Складовою частиною механізму зовнішньої економічної діяльності є митна політика держави, покликана передусім виконува ти функцію захисту внутрішнього ринку. Митна політика