одержання товарів платником податку, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання товарів (робіт, послуг) платником податку.
При цьому слід мати на увазі, що статтею 11.6 закону про податок на додану вартість встановлено, що до 1 січня 1999 р. у разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на збільшення податкового кредиту не відноситься, а включається до валових витрат платника податку.
Стаття 4 (п.п. 4.4) закону про податок на додану вартість визначає порядок оподаткування готової продукції, виготовленої на території України з давальницької сировини нерезидента.
Для готової продукції, виготовленої на території України з давальницької сировини нерезидента, у разі її продажу на митній території України базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну такої готової продукції згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за офіційним валютним курсом НБУ, що діяв на момент виникнення податкових зобов’язань. При цьому податок сплачується до бюджету покупцем у порядку, передбаченому для оподаткування товарів, що імпортуються, а відповідальність за сплату податку покупцем такої продукції несе її вітчизняний переробник.
3. Шляхи покращення управління операціями з давальницькою сировиною
Для покращення управління операціями з давальницькою сировиною потрібно насамперед владі вирішити питання з оподаткуванням підприємств, позбутись всіх дір в законі.
А ще найкраще прийняти відповідні закони, які дозволяли б Українським підприємствам виробляти влану продукцію без використання давальницікої сировини. Звичайно таке можливо не у всіх випадках, тому що практично неможливо знайти всю необхідну сировину в одному якому небудь регіоні, як наприклад в нашій області – найбільше використовується , як давальницька сировина – нафта та нафтопродукти, які використовуються для виробництва паливно-мастильних матеріалів, а також в хімічній промисловості.
Розвиток зовнішньоекономічної діяльності триває. Зовнішньоторговельний оборот товарів за січень-березень 2005 року зріс на 26,7% проти відповідного періоду минулого року і склав 384,0 млн.дол.США, обсяги експорту та імпорту зросли відповідно на 16,7% та 45,9% і становили 232,3 млн.дол.США та 151,7 млн.дол.США. Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,53. Сальдо позитивне та склало 80,6 млн.дол.США. Підприємства області здійснювали зовнішню торгівлю товарами з партнерами з 66 країн світу.
У 1 кварталі 2005 року експортні поставки товарів здійснювало 241 підприємство області, імпортні – 163 підприємства.
В обласних обсягах зовнішньої торгівлі товарами провідне місце займають суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності м.Калуша (в експорті – 55.7%, імпорті – 76.3%), значними є також обсяги м.Івано-Франківська (відповідно – 15.6 і 6.2%), Надвірнянського (15.6 і 6.3%), Долинського (6.5 і 1.8%), Тисменицького (4.1 і 5.6%) районів.
Провідні торговельні партнери області в експорті - нерезиденти з Польщі (15,5% обласного експорту), Румунії (14,1%), Латвії (10,2%), Угорщини (9,9%), Туреччини (9,3%) та Швейцарії (6,3%).
Вагомими були імпортні надходження з Російської Федерації (73,4% обласного імпорту), Польщі (6,5%) та Німеччини (6,5%).
Зросли експортні поставки з області товарів наступних груп:
органічні хімічні сполуки (38,7% в загальному обсязі експорту області, зростання на 52,2%, проти відповідного періоду минулого року);
полімерні матеріали, пластмаси (13,4%, зростання на 53,3%);
деревина та вироби з неї (4,0%, зростання на 4,2%);
продукти неорганічної хімії (1,7%, зростання у 2,4 раза);
одяг текстильний (1,4%, зростання на 10,8%).
Знизився експорт енергетичних матеріалів; продуктів перегонки нафти на 17,2%.
Основу імпортних надходжень в область склали товари наступних груп:
енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки (65,4% в загальному обсязі імпорту області, зростання на 66,5%);
органічні хімічні сполуки (6,5%, зростання у 2,2 раза);
полімерні матеріали, пластмаси (3,2%, зростання на 8,9%);
продукти неорганічної хімії (1,5%, зростання у 2,2 раза).
За 1 квартал 2005 року підприємствами області експортовано 386 т м'яса (на суму 935,4 тис.дол. США), 158 т масла вершкового (285,9 тис.дол.США), 225 т сиру (678,8 тис.дол.США), 264,8 тис.т нафтопродуктів (63,2 млн.дол.США), 1,3 тис.т шкіри необробленої (6,0 млн.дол.США), 10,9 тис.м3 лісоматеріалів необроблених (745,1 тис.дол. США), 6,1 тис.м3 ДСП (1,5 млн.дол. США); імпортовано 13,1 тис.т кам'яного вугілля (631,0 тис.дол.США), 230,7 тис.т нафтопродуктів (98,5 млн.дол. США).
Давальницька сировина займає 74,7% обсягів імпорту, що складає 113,3 млн.дол. США. 87,0% обсягів цієї сировини складають енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, 5,6% – органічні хімічні сполуки, 2,9% – текстиль та вироби з текстилю, 1,4% – продукти неорганічної хімії та 1,1% – хутрова сировина.
Найбільші обсяги імпортних надходжень давальницької сировини отримано з Російської Федерації (92,1% обсягів давальницької сировини) та Німеччини (3,1%).
На продукцію, виготовлену з давальницької сировини, припадає 54,4% експортних поставок області. Вагомими залишаються поставки цієї продукції до Польщі (23,0%), Румунії (17,1%), Угорщини (15,8%), Туреччини (13,1%).
У товарній структурі експорту продукції, виготовленої з давальницької сировини, провідне місце займають обсяги органічних хімічних сполук (66,1%), полімерних матеріалів, пластмас (22,2%) та енергетичних матеріалів, нафти і продуктів її перегонки (5,8%).
Підприємства з іноземними інвестиціями є важливим суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, який сприяє розвитку вітчизняного виробництва, створенню нових робочих місць, ефективному використанню ресурсної бази та надходженню додаткових коштів до державного бюджету.
Черкащина серед областей України займає одне з провідних місць за обсягами інвестиційних внесків в економіку. Так, акціонерне товариство "Азот" провело приватизацію за допомогою корпорації "Термосинтекс" з Ліхтенштейном, яка внесла в статутний фонд 70 тис. $ США, що склало 30 % від його обсягу. Компанія "Графія" з Німеччини виділила 5