Враховуючи те, що обсяги фінансування видатків бюджету жорстко обмежені рамками можливого залучення дохідних джерел і граничного рівня дефіциту бюджету, бюджетна політика у сфері видатків повністю залежатиме від того, наскільки ефективно вдасться реалізувати стратегічну лінію на здійснення фінансової стабілізації. А це можна забезпечити тіль-ки за жорсткої системи контролю за державними витратами та постатей-ним їх обліком.

Для забезпечення чіткого контролю за витрачанням коштів держави слід насамперед розмежувати, спираючись на Конституцію України, Закони України "Про місцеве самоврядування та "Про Кабінет Міністрів України", функції, які мають загальнодержавний характер і є інструментами реалізації політики держави у тій чи іншій галузі, й функції чисто місцевого значення між рівнями управлінських структур у системі органів влади.

Наступним кроком має стати закріплення прямих податків чи їх окре-мих видів та визначення власних доходів бюджетів місцевого самоврядуван-ня, а також законодавче врегулювання питання про приналежність усіх не-прямих податків державного бюджету України. Усі ці завдання повинні вирі-шуватися блоками: бюджетним, фінансів соціальної сфери і сфери матері-ального виробництва Міністерства фінансів.

Надалі необхідно прискорити роботу щодо становлення в Україні систе-ми казначейства, зміцнення її матеріально-технічної бази, включення до складу Головного управління Державного казначейства місцевих фінансових органів, переходу не лише на виконання державного бюджету казначейством та оплату рахунків розпорядників асигнувань, а й виконання місцевих бюд-жетів.

Такий крок дасть можливість за умов дефіциту фінансових ресурсів дер-жави забезпечити попередній та поточний контроль за постатейним вико-ристанням бюджетних коштів розпорядниками асигнувань на місцевому рів-ні. Це аж ніяк не суперечить Конституції України та хартії про місцеве са-моврядування, а навпаки — сприяє їх розвитку. Органи місцевого самовря-дування самі формуватимуть свої бюджети, визначатимуть спрямованість коштів. Перехід на казначейське виконання бюджетів дасть можливість забезпечити контроль за рухом фінансових ресурсів та бездефіцитністю місце-вих бюджетів.

Розмежування функцій між органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування значно посилює роль центральних міністерств, які отримують кошти із бюджету для реалізації політики Президента й уряду у тій чи іншій галузі, а також підвищує відповідальність за їх витра-чання.

З метою посилення попереднього контролю за дотриманням фінансової дисципліни Міністерствами й відомствами України (тільки на центральному рівні) доцільно при Міністерствах увести інститут представників Міністерства фінансів (фінансових контролерів), які б забезпечували контроль за цільо-вим і ефективним використанням коштів бюджету та об'єктивністю розподі-лу між підлеглими органами, а також відповідали б за правильність форму-вання розрахунків за кошторисами витрат до проекту державного бюджету у певній галузі.

Слід зауважити, що функція методичного й методологічного керівництва фінансовими потоками у цих галузях є безпосередньою функцією Міністерства фінансів, особливо щодо розробки для цих галузей фінансових і еконо-мічних норм та нормативів.

Без сумніву, необхідно також сконцентрувати у Міністерстві фінансів України питання розробки методики й методології нормативних та законо-давчих актів, бухгалтерського обліку як у виробничій, так і в невиробничій сферах. Розробку і визначення державної політики у галузі страхування май-на й особи теж повинне здійснювати Міністерство фінансів.

Відомо; що Міністерство фінансів виконує таку функцію, як покриття дефіциту бюджету, управляє державним боргом і розміщує цінні папери. Та для ефективного здійснення цих функцій слід підпорядкувати (можливо, увести в штат Міністерства фінансів) економічних радників у посольствах і представництвах України за кордоном. Крім того, треба покласти на Мініс-терство фінансів функцію управління майном держави й часткою держави в різного роду товариствах і компаніях.

До функцій Міністерства фінансів слід віднести й державне регулювання цін і тарифів, адже це є складовою бюджетного процесу і відповідним регу-лятором фінансової політики держави.

На сучасному етапі Міністерство фінансів повинно мати підрозділ, який співпрацюватиме з органами місцевого самоврядування, надаватиме їм під-тримку, а також відповідатиме за реформування відносин держави і місцево-го самоврядування у фінансовій сфері.

Щоб усунути дублювання функцій різними органами у системі виконавчої влади, у Міністерстві фінансів слід сконцентрувати й питання валютне і кредитної політики.

Становище, яке склалося в економіці, процеси поширення організованої і економічної злочинності потребують посилення подальшого контролю за витрачанням бюджетних і позабюджетних коштів як у центральних органах виконавчої влади, так і в органах місцевого самоврядування, а також у юридично самостійних центральних фінансових і економічних інститутах влади. Назріла потреба давати експертну оцінку й аудиторським перевіркам.

На наш погляд, потребує змін організаційна система контролю за дотриманням правил ціноутворення. Усі ці функції може виконувати Головне контрольно-ревізійне управління при відповідній реорганізації Державної ін-спекції з контролю за цінами і зміцненні Головного КРУ України.

Висновки

З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:

Міністерство фінансів України (Мінфін України) є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України.

Мінфін України забезпечує проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку України, здійснює координацію діяльності у цій сфері інших центральних органів виконавчої влади.

Мінфін України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

Мінфін України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.

У Положенні про Міністерство фінансів України № 147 від 27 лютого 1993 року серед основних завдань є таке: "Концентрація фінансових ресурсів на пріоритетним напрямах розвитку економіки". У законопроекті про Національний банк України, що схваленні! у першому читанні Верхов-ною Радою 22 жовтня 1997 року. основною функцією Нацбанку визначено "забезпечення стабільності грошової одиниці України та цінової стабільнос-ті". Зрозуміло,