Водночас питання, що стосуються того, за які сторони (елементи) за-гальної економічної рівноваги, в яких умовах і хто має нести відповідаль-ність, чи може змінюватися спрямованість діяльності Мінфіну й Нацбанку залежно від конкретних умов, та подібні питання потребують детальнішого аналізу. Про те, що вони справді актуальні, свідчить, зокрема, думка розроб-ників "Проекту концепції розвитку Міністерства фінансів України". Автори документа вважають, що цей орган багато в чому виконує другорядні функ-ції, тоді як важливі сфери, такі, як розробка макроекономічної стратегії та макроекономічного прогнозування, лишаються поза увагою.

До сформульованої проблеми, на нашу думку, можуть бути реалізовані два підходи: з позицій вітчизняного досвіду регулювання, нагромадженого у попередньому періоді, та з позицій макроекономічної теорії, яка формулює деякі загальні закономірності регулювання. Ми зробимо спробу реалізувати другий підхід.

Макроекономічний підхід до діяльності двох згаданих інститутів — Міністерства фінансів та Національного банку — ґрунтується на таких вихідних положеннях:—

усі інструменти, якими володіють Центральний банк і Мінфін, мають у кінцевому підсумку спрямовуватися на досягнення запільної (макроеконо-мічної) рівноваги;—

застосування цих інструментів має свою логіку (доцільну послідовий—

у конкретних умовах виявляються більш ефективними одні інструменти і менш ефективними — інші;—

залежно від того, які інструменти можуть виявитися більш ефективними, розподіляються функції й відповідальність за певні ланки загал рівноваги.

Якщо зазначені положення справедливі й це усвідомлено і визнано офіційно, то наступним кроком мають стати правові й інституційні зміни.

Визначаючи зміст поняття загальної (макроекономічної) рівноваги, необхідно розрізняти дві її складові: внутрішньою та зовнішньою. Існування ними залежності в умовах відкритої економіки (а економіка України фактично стала такою) сумніву не викликає.

Основним параметром внутрішньо, рівноваги є валовий внутрішній продукт (ВВП). Щодо цього параметр;, економіка може перебувати у трьох пах: а) неповної зайнято; її ресурсів (недовиробництва), б) надлишкової (інфляційного) попиту, в) відповідності потенційно можливого і факти створеного (реального) продукту.

СПИСОК використаної Літератури

Положення про Міністерство фінансів України // Офіційний вісник України. – 1999. - № 35. – с. 1 – 7.

Василик О. Д. Державні фінанси України. – К.: Вища школа, 1997. – 368 с.

Василик О. Д. Теорія фінансів. – К.: НІОС, - 2000. – 416 с.

Завдання Міністерства фінансів України сьогодні // Фінансова консультація. – 2001. - №3. – с. 13 – 16.

Концепція розвитку Міністерства фінансів України // Фінанси України. – 1997. - № 3. – с. 27 – 42.

Міністерство фінансів // Аудит сегодня. – 2001 - № 5. – с. 32 – 34..

Міністерство фінансів України // Бухгалтерія. Налоли. Бізнес. – 1999. - № 34. – с. 11 – 14.

Міністерство фінансів як дзеркало Українських реформ // Україна молода. – 2003 – 26 квітня.