Тема : Виробництво і виробничі системи.
План.
Поняття підприємства, його завдання і основні ознаки.
Характерні ознаки і властивості підприємства, як виробничої системи.
Поняття підприємства, його завдання і основні ознаки.
Як ми вже говорили на минулій лекції, що об’єктом курсу організації виробництва є промислове підприємство (або виробництво).
Промислове підприємство являється найбільш важливою і ведучою областю сфери матеріального виробництва. Воно являє собою систему взаємозв’язаних галузей, які заняті видобування і переробкою промислової та сільськогосподарської сировини в готову продукцію, яка необхідна для суспільного виробництва і особистого користування.
Підприємство – це перш за все товаровиробник, який випускає продукцію, виконує роботи і надає послуги, необхідні споживачу. Воно має право юридичної особи і працює на основі комерційного розрахунку.
Підприємство – це основна первинна, господарська одиниця в економічній системі, яке виготовляє і реалізує вироби та послуги і забезпечує досягнення своєї мети.
Головна мета підприємства – це отримання максимального прибутку в довгостроковій перспективі.
Необхідно відмітити, що прибуток не завжди є головним мотивом для функціонування підприємства. Це може бути – прагнення до суспільного визнання, бути володарем на ринках, збереження початої справи. Для цього необхідно відмовитися від швидкого прибутку, тому для таких підприємств головна мета – максимізація ситуації вцілому, а вже потім прибуток.
Головне завдання підприємства – повне і своєчасне задоволення потреб споживачів, яке являється вищим змістом і нормою діяльності трудового колективу. В зв’язку з цим підприємство повинно забезпечувати конкурентоздатність продукції, яка випускається на основі її високої якості, гнучко обновлювати її в залежності від попиту.
Підприємство забезпечує розвиток і підвищення ефективності виробництва, добивається всестороньої інтенсифікації, прискорює науково-технічний прогрес.
Використовуючи науково-технічний прогрес підприємство виготовляє і освоює нову техніку, вдосконалює випуск продукції.
Ставлячи конкретні вимоги до сировини, матеріалів, обладнання, інструменту воно в певній мірі визначає напрямки технічного розвитку підприємств-суміжників.
Крім того підприємство організовує роботу раціоналізаторів і винахідників, цим самим забезпечуючи соціальний розвиток колективу, формує матеріальну базу соціальної сфери, створює сприятливі умови для високопродуктивної праці, соціальної справедливості, самоуправління трудового колективу, охорони і поліпшення навколишнього середовища.
Для промислових підприємств характерні:
виробничо-технічна єдність;
організаційно-технічна єдність;
господарська самостійність.
Виробничо-технічна єдність – це тісна взаємодія всіх складових частин підприємства, яка визначає спільність призначення їх до виготовлення продукції або технологічного процесу. Це доповнюється допоміжними і обслуговуючими господарствами.
Організаційно-технічна єдність – це наявність єдиних органів управління, взаємозв’язок плану виробництва з матеріальними, технічними і фінансовими ресурсами.
Господарська самостійність – самозабезпечення основиними і обіговими коштами для здійснення виробничої діяльності, самостійний збут і самостійно закінчені системи звітності та бухгалтерського обліку.
Характерні ознаки і властивості підприємства, як виробничої системи.
Виробнича система – це особливий клас систем, які включають працівників, знаряддя і предмети праці та інші елементи, які необхідні для функціонування системи в процесі якої створюється продукція або послуги.
В широкому смислі система – це сукупність елементів, які утворюють ціле із складових частин.
Підприємство розглядається як виробнича система, тому що підрозділи підприємства (цехи, участки, служби, відділи) виступають в ролі підсистем, які складаються з елементів різної ступені важкості (трудовий колектив, предмети і знаряддя праці).
Таким чином в промисловому підприємстві створюється система, яка зв’язана одна з одною єдністю функціонування і розвитку підприємства.
Характерні ознаки підприємства як виробничої системи:
цілеспрямованість – це є здатність створювати продукцію, надавання послуг;
поліструктурність – одночасне існівання на підприємствах взаємопереплетиних підсистем (цех, участок, служба, відділ);
складність – обумовлене поліструктурністю підприємство в якості основного елементу має трудовий колектив, на який діє зовнішнє середовище;
відкритість – взаємодія підприємства з зовнішнім середовищем (це реалізація продукції, зв’язок з іншими підприємствами, матерівльні, енергетичні ресурси, податки).
Підприємство являє собою динамічну систему, воно може змінюватися, переходити з одного типу в інше, але при цьому воно залишається системою тому що має такі властивості:
результативність – здатність отримувати ефект, створювати необхідну споживачу продукцію;
надійність – стійке функціонування, яке забезпечується внутрішніми резервами, системою управління, зв’язком з іншими виробничими системами;
довготривалість – властивість виробничої системи напротязі довгого часу зберігати результативність;
гнучкість – можливість виробничої системи пристосовуватися до змінних умов зовнішнього середовища;
управляємість – допустимість тимчасової зміни процесів функціонування в бажаному напрямі під впливом управлінських факторів.
Це дозволяє нам говорити про підприємство, як саморегулююча система, яка може пристосовуватися як до внутрішнім так і до зовнішніх змін. Але саморегуляція може бути до певних меж. Необхідно чітко регламентувати діяльність підприємства, яка випливає з його завдань.
Тема 2: Виробництво і виробничі системи.
Лекція 2.2.
План.
Класифікація і їх місце в зовнішньому середовищі.
Закон про підприємство.
Класифікація і їх місце в зовнішньому середовищі.
Класифікація підприємств в економіці проходить по 7 класифікаційних ознаках:
мета і характер діяльності
форма власності
національна належність капіталу
правовий статус і форма господарювання
галузево-функціональний вид діяльності
технологічна цілісність і ступінь підпорядкування
розмір за кількістю працівників
I – комерційні, некомерційні
II – приватні, колективні, комунальні, державні
III – національні, закордонні, спільні
IV – одноосібні, кооперативні, орендні, господарські товариства (командитні)
V – промислові, с/г, будівельні, транспортні, торгові, виробничо-торгові, банківські, лізингові, страхові, туристичні
VI – головні, дочірні, асоціовані, філії (залежить від головної фірми)
VII – великі, середні, малі, мікропідприємства
У виробничій системі на перший план виступає промислове підприємство.
Підприємства різних галузей промисловості мають свої специфічні особливості, які випливають із характеристики підприємства, техніки і технології, кваліфікації кадрів. В той же час вони мають ряд спільних признаків, які дозволяють класифікувати їх по ряду напрямків: форма власності, галузева належність, рівень концентрації виробництва, ступінь спеціалізації, тип виобництва, рівень механізації і автоматизації.
В залежності від організаційних форм і форм власності підприємства діляться на:
індивідуальні, сімейні, засновані на приватній власності
колективні, засновані на колективній власності
виробничі кооперативи
акціонерні товариства
громадські організації
релігійні організації
державні,
