До комплексних показників якості (технічного рівня) знарядь праці відносяться, наприклад: коефіцієнт готовності обладнання, що характеризує одночасно його безвідмовність і ремонтопридатність; питомі витрати на один кілометр пробігу автомобіля тощо.

Якість предметів праці оцінюють за допомогою переважно показників технологічності їх обробки і переробки. Більшість з них відображають фізико-механічні властивості та хімічний склад предметів праці. Показники Для оцінки якості споживчих товарів диференціюють залежно від їх конкретного призначення.

Зокрема якість продуктів харчування характеризують чоказники калорійності, консистенції, смаку, запаху, терміну зберігання придатними для споживання тощо, а одягу та взуття — міцність, зовнішній вигляд, колористика, силует тощо.

Таблица 15.1. Одиничні показники якості продукції

Групи показників | Окремі показники груп

Перелік | Суттєва характеристика

Призначення | Характеризують корисну роботу (виконувану функцію)* | Продуктивність

- Потужність *

Міцність *

Вміст корисних речовин *

Калорійність

Надійності,

довговічності

і безпеки | Виокремлюють ступінь забезпечення довготривалості використання і безпечних умов праці та життєдіяльності людини | - Безвідмовність роботи*

Можливий термін використання

* Технічний ресурс

* Термін безаварійної роботи

* Граничний термін зберігання

Екологічні | Характеризують ступінь впливу на здоров'я людини та оточуюче довкілля* | Токсичність виробів

- Вміст шкідливих речовин*

Обсяг шкідливих викидів у довкілля в одиницю часу

Економічні | Відображають ступінь економічної вигоди виробництва

продуцентом і придбання споживачем* | Ціна одиниці виробу *

Прибуток з одиниці виробу *

Рівень експлуатаційних витрат часу і фінансових коштів

Ергономічні |

Окреслюють відповідність техніко-експлуатаційних параметрів виробу антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам працівника (споживача)* | Ступінь легкості керування робочими органами*

Можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників

* Ввличина наявного шуму, вібрації тощо

Естетичні | Визначають естетичні властивості (дизайн) виробу* | Виразність і оригінальність форми *

Кольорове оформлення

* Ступінь естетичності тари (упаковки)

Патвнтно-правові | Відображають ступінь використання винаходів при проектуванні виробів* | Коефіцієнт патенпюго захисту * Коефіцієнт патентної чистоти

У практиці господарювання важливо знати не лише якість окремих виробів, але й загальний рівень якості усієї сукупності виготовлюваної підприємством продукції. З цією метою застосовують певну систему загальних показників. Основними з них є:*

частка принципово нових (прогресивних) виробів у загальному їх обсязі;*

коефіцієнт оновлення асортименту продукції;*

частка виготовлюваної продукції, на яку одержані сертифікати; **

частка продукції для експорту у загальному її обсязі на підприємстві;*

частка виробничого браку (бракованих виробів);*

відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих за зниженими цінами.

Для визначення рівня якості виготовлюваних або освоюваних виробництвом нових виробів застосовують ряд методів: об'єктивний, органоліптичний методи використову-ють для визначення абсолютного рівня якості, а диференційований і комплексний — відносного рівня якості окремих видів продукції.

Об'єктивний метод означає оцінку рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань та приборних вимірювань, лабораторного аналізу. Такий метод є найбільш вірогідним і застосовується для вимірювання абсолютного рівня якості засобів виробництва та деяких властивостей споживчих товарів. Зокрема його використовують для визначення більшості техніко-вксплуатаційних показників: засобів праці — продуктивність, чотужність, точність обробки матеріалів; предметів праці — вміст металу у руді, міцність фарбування тканини; споживчих товарів — еластичність та вологостійкість взуття, вміст цукру або жиру у харчових продуктах тощо.

Оргаиоліптичний метод грунтується на наслідках аналізу сприймання органами почуттів людини (зором, слухом, смаком, нюхом, дотиком) без застосування технічних вимірювальних та регістраційних засобів. При цьому методі застосовують балову систему оцінки показників якості, виходячи з визначеного переліку ознак (властивостей), які найповніше охоплюють основні якісні характеристики виробу. Кожній оцінці ("відмінно", "добре", "задовільно", "погано") надають певну кількість балів (наприклад, відповідно 5, 4, 3 і 0).

Диференційований метод оцінки рівня якості передбачає порівняння одиничних виробів з відповідними показниками виробів-еталонів або ж базовими показниками стандартів (технічних умов). Оцінка рівня якості цим методом зводиться до обчислення значень відносних показників, які за абсолютною величиною менше одиниці (при зіставленні з еталонними показниками), повинні бути більшими або дорівнювати одиниці (при порівнянні з вимогами стандартів чи технічних умов).

Комплексний метод полягає у визначенні узагальнюючого показника рівня якості оцінюваного виробу. Одним із варіантів комплексної оцінки якості може слугувати інтегральний показник, який обчислюється шляхом зіставлення корисного ефекту від споживання (експлуатації) певного виробу і загальної величини витрат на його створення і використання. В окремих випадках для комплексної оцінки якості застосовують середньозважену арифметичну величину з використанням при її обчисленні коефіцієнтів вагомості усіх розрахункових показників.

Ефективність і шляхи підвищення.

Певна кількість продукції кращої якості (вищого технічного рівня) здатна повніше задовольнити суспільні потреби, ніж та ж або навіть більша кількість виробів

гіршого гатунку. Це означає, що підвищення якості (технічного рівня) продукції у кінцевому підсумку еквівалентне збільшенню її виробництва з меншими загальними витратами суспільної праці. Йдеться про багатоспрямований вплив підвищення якості продукції не лише на виробництво, його ефективність, але й на імідж підприємства в цілому (рис. 15.2).

Поліпшення якості продукції є специфічною формою прояву закону економії робочого часу. Практика господарювання свідчить, що