Швеції, Швейцарії, Іспанії і Росії. Згідно зі звітом LEASEUROPE найбільші обсяги взятого в лізинг устаткування припадають на Великобританію, Німеччину і Францію. Найчастіше договір лізингу укладається на автомобілі (38,7%), машини та промислове устаткування (24,4%), комп’ютери та офісну техніку (13,9%), транспортні засоби (13,8%).
ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЛІЗИНГУ
Варто відмітити те, що цілком природно існують проблеми, котрі стримують розвиток фінансового лізингу. До них, в основному, відносять:
1. Різні підходи до визначення понять фінансового лізингу у Законах України “Про фінансовий лізинг”, “Про оподаткування прибутку підприємств” та ін., неузгодженість положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України і Закону України “Про фінансовий лізинг” між собою, а також неузгодженість підзаконних нормативно-правових актів із вимогами законів можуть негативно вплинути не лише на договірні відносини між суб’єктами лізингу при розв’язанні конкретних правових спорів, а також і на оподаткування лізингових операцій. Адже розбіжності у визначеннях лізингу та деяких інших положеннях, між зазначеними законодавчими актами, можуть спричинити ситуацію, коли учасники лізингових відносин не зможуть довести податковим органам факт існування між ними саме лізингових правовідносин. Адже встановлення конкретного типу та механізму оподаткування багато в чому визначає зміст, доцільність та прибутковість лізингової операції.
2. Банківські кредити, від можливості отримання яких істотно залежить ефективність діяльності юридичних осіб, що здійснюють лізингову діяльність, мають переважно короткостроковий характер, а їх висока вартість є додатковим тягарем для лізингоодержувачів, які виплачують вартість кредитів у складі лізингових платежів. За цих умов, ефективним джерелом формування ресурсів для здійснення лізингової діяльності можуть стати амортизаційні відрахування.
Запровадження прискореного порядку нарахування амортизації, з одного боку, підвищить зацікавленість у придбанні техніки на умовах лізингу, а з іншого – стимулюватиме надходження фінансових ресурсів на виробництво техніки. Проте, надання такої потужної податкової пільги як прискорена амортизація лише лізингодавцям, створить потужні стимули та механізм для податкової оптимізації. Тобто, практично у кожного підприємства з’явиться стимул задля зменшення податкових зобов’язань оформлювати будь-яке придбання основних фондів як фінансовий лізинг – або через власного „кишенькового” лізингодавця, або через іншу компанію, яка пропонуватиме аналогічні послуги „псевдолізингу”. Виходом із цієї ситуації може бути або запровадження прискореної амортизації для певних категорій основних фондів незалежно від того, яким чином їх було придбано, або запровадження жорсткого нагляду за діяльністю лізингодавців із метою перешкоджання виникненню ринку псевдо лізингу. Оскільки можливості бюджету не дозволяють ввести прискорену амортизацію для певних видів основних фондів незалежно від способу їх придбання, доцільним є використання варіанту.
3. Більш ефективною формою підтримки розвитку сільського господарства, яка б створювала менше можливостей для зловживань, могла би бути компенсація частини лізингових платежів певним категоріям лізингоодержувачів. При цьому усі фінансові ризики несли б лізингодавці, які були б більш вимогливими при відборі лізингоодерджувачів.
4. Одним із вагомих чинників, що перешкоджають розвитку фінансового лізингу, є положення Закону України „Про фінансовий лізинг”, згідно із яким після закінчення дії фінансового лізингу предмет лізингу однозначно підлягає поверненню лізингодавцю. Водночас закон передбачає право лізингоотримувача виплачувати вартість предмету лізингу у складі лізингових платежів. Отже, після сплати вартості предмету лізингу (чи її основної частини) під час дії договору лізингу, лізингоодержувач все одно повинен повертати предмет лізингу.
5. Під час здійснення лізингових операцій перед банками та іншими лізингодавцями постають проблеми, аналогічні проблемам у кредитуванні: недостатня кількість платоспроможних лізингоодержувачів, істотні ризики несвоєчасної плати за користування майном. Остання проблема зумовлена в першу чергу недостатнім нормативно-правовим захистом прав кредиторів.
Не дивлячись на вищенаведене лізингова діяльність є перспективним видом бізнесу, що пов’язується зі:
світовим досвідом, який показує, що на частку лізингу в нових інвестиціях на устаткування припадає 15-20%;
лізинг є одним з основних джерел активізації інвестиційної діяльності, що є вкрай важливим для нашої економіки;
переорієнтацією банків із ринку цінних паперів на інвестиції у виробництво. При цьому лізинг є більш привабливим фінансовим механізмом, аніж кредит, оскільки він використовується винятково для купівлі устаткування, що до того ж виступає забезпеченням угоди;
зниженням ставок на ринку позикового капіталу і як наслідок – здешевлення лізингової угоди;
великим потенційним попитом на лізингові послуги, пов’язаним із потребою підприємств у відновленні основних фондів і можливістю їх здійснити без суттєвих початкових витрат.
В якому б стані не знаходилася економіка нашої країни, існують галузі, що є пріоритетними у використанні лізингу. До пріоритетних напрямків використання лізингу в Україні можна віднести:
високотехнологічні наукомісткі галузі: літако- і машинобудування, порошкова металургія, кераміка, електрозварювальне виробництво; енергозберігаючі технології, нафтогазовий комплекс, агропромисловий комплекс;
видобувні та металургійні галузі, кольорові метали, уран, вугілля, сталь і прокат;
виробництво товарів народного споживання;
незавершене виробництво;
дрібний бізнес та ін.
Лізинг можна розглядати як форму довгострокового кредитування покупки, що становить довгострокову оренду. Оскільки лізингова служба повністю оплачує основні засоби за дорученням підприємства-лізингоотримувача за рахунок власних коштів, то до неї переходить право власності на об’єкти лізингу.
Не дивлячись на цілий ряд перешкод на шляху здійснення лізингових операцій, в силу тих чи інших обставин, в Україні існують переваги лізингу порівняно з іншими джерелами фінансування. Це обумовлено тим, що лізинг є привабливим фінансовим інструментом, оскільки має наступні переваги.
Для лізингоодержувача:
більш прості схеми забезпечення виконання зобов’язань, оскільки майно, яке передається у лізинг, є водночас і заставою – з цієї причини лізингодавці менш вимогливі до попередньої кредитної історії лізингоодержувача; це дозволяє новоствореним та малим підприємствам отримувати лізингове фінансування легше, ніж банківські кредити;
лізинг не обмежує можливості підприємства в отриманні кредитів;
лізинг є однією з найбільш доступних форм довгострокового фінансування для отримання техніки. Лізингодавці звичайно спеціалізуються