Контрольна робота - Теоретичні основи аналізу сучасних лізингових операцій
8

малого і середнього бізнесу в Україні, особливо враховуючи той факт, що більшість малих підприємств не може скористатися кредитами у зв’язку з відсутністю у потрібному обсязі заставного майна. Іноземні експерти оцінюють щорічний обсяг лізингових послуг в Україні в 300 млн. доларів США. Аналіз нинішнього стану лізингового ринку показує, що в більшості випадків предметом лізингу є транспортні засоби, сільгосптехніка, офісне і банківське обладнання, обладнання для харчової промисловості, яке досить швидко окупається. Ринок лізингових послуг в Україні сьогодні демонструє явно виражену тенденцію у бік їх імпорту. Так, понад 80% лізингових операцій здійснюються за договорами міжнародного лізингу. Основними причинами цього є прийнятні умови нерезидентів України за такими показниками, як термін лізингу, розмір передоплати, а також те, що закордонні компанії є класичними фінансовими посередниками і на відміну від українських, не заробляють на самому предметі лізингу. Така ситуація приводить до утворення довгострокової тенденції стоку капіталу з України і до зменшення прибутків бюджету (адже лізинговий платіж зменшує оподатковуваний прибуток) і залежності українських підприємств від іноземних фінансових структур. Іншою проблемою лізингових операцій є так званий „псевдо лізинг”, під прикриттям якого іноземні підприємства вдало, без порушення чинного законодавства, здійснюють свої інвестиції або реінвестиції в свої ж українські підприємства, що також мінімізує їх платежі до бюджету.
Велику перспективу для розгортання інвестиційної діяльності в Україні має стимулювання лізингових операцій як гарантованого виду товарного інвестування. В цьому контексті опрацьовуються питання створення мережі лізингових компаній та спеціалізованих лізингових фондів виробничих потужностей. Свою діяльність ці структури здійснюватимуть у взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади, галузевими міністерствами та безпосередньо з підприємствами. Функціональне навантаження лізингових компаній та фондів очікується достатнім: виявлення лізингових потужностей та ведення їх реєстру; відбір заявок потенційних лізингоотримувачів; передача останнім об'єкту лізингу і, звичайно, контроль, координація ситуації на всіх етапах реалізації лізингових угод
Підтримка лізингових відносин на державному рівні неминуча. Виробничим підприємствам лізинг допомагає реалізувати свою продукцію і вижити в умовах кризи. Враховуючи те, що кожен учасник лізингової угоди фіксує свої податкові зобов'язанню перед державним і місцевим бюджетами і сприяє їх наповненню, слід вважати доцільним вкладення якоїсь частини коштів на підтримку українського підприємництва у створення фірм лізингодавців. Загалом лізинг як форма підприємницької діяльності дуже важливий, оскільки для виробників розширяться можливості збуту власної продукції, особливо тієї, яка дорого коштує. Для лізингодавців лізинг - це більш економічно вигідна форма здачі майна в найм завдяки порівняно високому рівню лізингових платежів. Лізингоотримувачеві надається можливість оперативного поновлення виробничих фондів за рахунок отримання нового дорогого обладнання в користування без його повної оплати. Лізинг одночасно активізує інвестиції приватного капіталу у сферу виробництва, поліпшує фінансове становище безпосередніх товаровиробників і підвищує конкурентоспроможність малого і середнього вітчизняного бізнесу. Для держави фінансове заохочення лізингу є засобом стимулювання продажу нової техніки, постійного прискорення поновлення виробничих фондів, інтенсифікації розвитку національної економіки та підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку.
До пріоритетних напрямків використання лізингу в Україні можна віднести:
1. Високотехнологічні наукоємні галузі: літако - і машинобудування, порошкова металургія, керамика, электрозварювальне виробництво; енергозберігаючі технології, нафтогазовий комплекс, агропромисловий комплекс.
2. Видобувні і металургійні галузі, кольорові метали, уран, вугілля, сталь і прокат.
3. Виробництво товару народного споживання.
4. Незавершене виробництво.
5. Дрібний бізнес та ін.
Переваги використання лізингових операцій:
1 За відсутності дієвої державної підтримки малого підприємництва, прямих інвестицій у цю сферу діяльності, а також неможливості отримання дешевих кредитів, лізинг дозволяє підприємцю розпочати власну справу без значних стартових капіталовкладень.
2 Лізинг дає змогу не залучати позичений капітал і не "заморожувати" власний, заощаджувати на витратах, пов'язаних із володінням майном, встановлювати за погодженням із лізингодавцем гнучкі схеми лізингових платежів.
3 Лізингоотримувач має змогу скористатися податковими пільгами - лізингові платежі відносяться на собівартість продукції, включаються до валових витрат і, таким чином, зменшують розмір оподатковуваного прибутку.
4 Завдяки лізингу активізується інноваційна діяльність, створюються умови для оперативного оновлення основних виробничих фондів без повної оплати його вартості.
5 Для виробників лізинг слугує дієвим засобом підвищення конкурентоспроможності, вони отримують додаткові можливості для розширення ринків збуту власної продукції, особливо тієї, яка дорого коштує.
6 Лізинг підвищує ліквідність підприємства. Лізинговане майно не зараховується на баланс лізингоотримувача, не збільшує його активів, воно також не включається у кредиторську заборгованість.
7 Можливе укладання лізингових угод без надання застави. Крім того, лізингоотримувач може розраховувати на додаткові послуги (інформаційного, юридичного, сервісного характеру) з боку лізингодавця.
8 Лізингова угода може врятувати від банкрутства. Йдеться про так званий зворотний лізинг, що передбачає можливість придбання лізингодавцем майна у власника (який, скажімо, потрапив у економічну скруту) з наступною передачею цього ж майна йому (колишньому власникові) у лізинг.
Чинники, які можна розглядати як такі, що сприяють розвитку лізингу в Україні
1. Попит на лізингові послуги значно перевищує пропозицію).
2. "Дозвільна" система не поширюється на лізингові операції, цей вид діяльності не потребує ліцензування.
3. Експортно-імпортні лізингові операції не виснажують валютних резервів і не впливають на сальдо платіжного балансу країни.
4. Як отримати кошти з Державного лізингового фонду
5. Спочатку укладають три угоди: між дирекцією ДЛФ і лізингодавцем, між лізингодавцем і лізингоотримувачем, між лізингодавцем і заводом-виробником. Після цього останній отримує кошти в розмірі до 50% вартості техніки. Решта надається після складання акту приймання-передачі робіт лізингодавцем,

---

Сторінки: 1 2 3