Центральний банк приймає на зберігання та в управління державні цінні папери та інші цінності, видає гарантії і поруки, виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов’язані з розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними. Він також визначає розміри порядок формування та використання резервів банків і кредитних установ для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, процентних та інших фінансових ризиків банків.

На процес ціноутворення на ринку кредитів впливають рівень конкуренції на ринку банківських послуг, різноманітність кредитних інструментів, можливості доступу позичальників до альтернативних ринків капіталу тощо. Одним із основних чинників що впливають на вартість кредиту, є вартість фондів. Які використовуються для кредитування. Ціна кредиту має перевищувати вартість фондів і забезпечувати прибутковість банку.

Мінімальна процентна ставка по кредиту визначається вартістю фінансування для банку, операційними витратами й премією за ризик неповернення і ризик, пов’язаний із строковістю кредиту. Процентна ставка, яка робить операцію кредитування прибутковою, включає всі названі вище складові і банківську маржу (мал. 2.2.2).

= + +

+ +

Мал.2.2.2. Структура процентної ставки по кредиту

Вартість фінансування визначається як сума середньозваженої ставки, що сплачується за всіма залученими коштами, вартості страхування депозитів, резервних вимог у центральному банку та вартості всіх непроцентних витрат, пов’язаних із мобілізацією коштів.

На сьогодні вартість переважної більшості кредитів на конкурентних високо розвинених ринках встановлюється на основі так званої базової ставки. За базову ставку приймають ставки „прайм рейт” (ставки, що пропонуються позичальникам найвищого класу по короткострокових кредитах), ставки по залученню коштів на міжнародному ринку, ставки по казначейських векселях, депозитних сертифікатах, інші ставки грошового ринку. Використання багатьма банками як кредитних ресурсів євродоларів привели до інтенсивного використання ставки LIBOR базовою ставкою по кредитах.

Процентна ставка по кредиту, розрахована на основі базової ставки (мал.2.2.3) містить лише поправки на ризик не повернення та ризик, пов’язаний із терміном кредитування, оскільки до базової ставки входять операційні витрати та банківська маржа.

= + + +

Мал.2.2.3. Процентна ставка по кредиту, розрахована на основі базової ставки

На сьогодні як базові ставки для кредитування малих та середніх фірм використовують плаваючі ставки „прайм рейт” та LIBOR, для кредитування великих корпорацій – ставки грошового ринку. Великі корпорації маючи високий кредитний рейтинг та майже нульовий ризик невиконання зобов’язань, мають змогу залучити кошти на ринку кредитів за ставкою, що тільки на 0,5-1% перевищує поточну процентну ставку по короткострокових комерційних паперах.

Діяльність банку має бути спрямована на створення нових кредитних інструментів та нових методів ціноутворення в практиці кредитування привабливих для клієнтів і припустимих для банку з погляду дохідності та безпеки.

Банківський кредит – це кошти, які надаються банком згідно із законодавством у позику юридичній або фізичній особі на визначений термін для цільового використання та під процент.

Основними принципи банківського кредитування є принципи строковості, цільового характеру, забезпеченості та платності. Вони знаходять своє відображення в різних методиках раціонального кредитування, які використовуються банками в їх кредитній діяльності. Одна з таких методик має назву CAMPARI. Вона відрізняється узагальнюючим характером і дає змогу банку проводити комплексне оцінювання кредиту, визначати ступінь кредитного ризику, встановлювати відповідну до ступеня ризику процентну ставку та вживати упереджу вальні заходи щодо мінімізації можливих втрат по кредиту. CAMPARI є абревіатурою таких слів: character – характеристика клієнта, ability –здатність повернути позику, margin – маржа (дохідність), purpose – ціль позики, amount – розмір позики, return – умови погашення.

Характеристика клієнта включає збір та аналіз інформації про клієнта. При цьому обов’язково аналізуються кредитні відносини клієнта з банком у минулому.

Здатність повернути позику легко дослідити, якщо кредит надається фізичній особі. Якщо кредит надається юридичній особі треба проаналізувати якість фінансового менеджменту і фінансові можливості позичальника, а саме можливості отримувати достатній грошовий потік та ефективно управляти ним.

Дохідність значною мірою залежить і від рівня кредитного ризику по конкретному кредиту. Вона буде різною залежно від виду, терміну. Забезпеченості кредиту, надійності позичальника.

Визначення дійсної цілі кредитування дає змогу банку дати правильну оцінку якості кредитної заявки і в разі задовільної якості розробити відповідну структуру кредиту. Метою позики може бути фінансування основного чи оборотного капіталу, погашення боргів, проведення спекулятивних операцій.

Комерційні кредити надаються фірмами-виробниками товарів чи послуг своїм клієнтам і полягають у продажу товару або наданні послуг на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений термін і під процент. Покупець сплачує кошти за поставлений йому товар через певний проміж уток часу, який називається кредитним періодом. При цьому сума платежу включає як вартість товару, так і процент за наданий кредит, тобто процент за можливість користування коштами протягом кредитного періоду. Комерційний кредит передбачає передання права власності на товари у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів покупцем незалежно від часу погашення заборгованості. Комерційні кредити надані підприємствами відображаються в таких статтях активів балансу, як розрахунки з дебіторами або рахунки до отримання. Кредити, отримані підприємствами від інших суб’єктів господарювання відображаються в статтях пасивів – розрахунки з кредиторами або рахунки до сплати.

Комерційне кредитування є необхідним результатом розвитку конкуренції на ринку товарів і послуг. На відміну від банківських комерційні кредити