Ї національний фінансовий ринок, який включає всю систему фінансових ринків держави, їх видів і організаційних форм;

Ї світовий фінансовий ринок, як складову частину світової фінансової системи, в якій інтегровані національні фінансові ринки держав з відкритою економікою.

Об’єктами фінансового розподілу або інструментами фінансового ринку виступають грошові кошти та цінні папери. Цінні папери – це основний товар фінансового ринку, який виступає предметом купівлі-продажу на цьому ринку. Цінні папери як інструменти фінансового ринку являють собою документи-свідоцтва про боргове зобов’язання або право власності.

У відповідності з Законом „Про цінні папери і фондову біржу розрізняють такі типи цінних паперів”:

Ї іменні цінні папери, що передаються шляхом повного індосаменту;

Ї цінні папери на пред’явника, що обертаються вільно.

Українським законодавством також визначені такі види цінних паперів:

· акції;

· облігації внутрішніх республіканських та місцевих позик;

· облігації підприємств;

· казначейські зобов’язання підприємств;

· ощадні сертифікати

· векселі;

· приватизаційні цінні папери;

· інвестиційні сертифікати.

2. Розвиток фінансового ринку на сучасному етапі.

Відповідно до 6 статті Закону України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” (від 30.10.1996 року № 475/96-ВР) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) є державним органом підпорядкованим Президенту України і підзвітний Верховній Раді України.

Згідно із зазначеним Законом України до найважливіших правових засад ДКЦПФР належить, зокрема, здійснення державного регулювання ринку цінних паперів, а також забезпечення рівних можливостей і захисту прав учасників та запобігання монополізації на вітчизняному фондовому ринку, його інтеграції в європейський та світовий фондові ринки.

Динаміка загального обсягу усіх зареєстрованих в ДКЦПФР випусків цінних паперів (крім векселів) у продовж 1998-2004 років, згідно з мал.3.1., має тенденцію до пришвидшеного зростання. За останні 5 років цей показник зріс майже утричі і наприкінці 2004 року сягнув 145,02 млрд.грн.

Мал.3.1. Динаміка загального обсягу усіх зареєстрованих випусків цінних паперів (крім векселів), млрд.грн.

У 2004 році у країні було випущено цінних паперів на 36,76 млрд. грн., що на 11,149 млрд. грн. більше (тобто на 47%), ніж за попередній 2003 рік. В загальному цей показник за останні 5 років збільшився майже у 2,2 разу.

Упродовж останніх років, переважна більшість випусків фінансових інструментів належала лише до двох її видів: акцій (81,5%) та облігацій (11,8%), загальний обсяг яких становив 93,3% від загального обсягу усіх зареєстрованих випусків цінних паперів у 2004 році.

В Україні станом на 0.1.12.2004 року було зареєстровано 33387 акціонерних товариств, з яких 11556 – відкритих та 21831 – закритих. При цьому фізичні особи є власниками 23,3% акцій на загальну суму 29,5 млрд. грн., що на 2% більше, ніж у попередньому році.

Упродовж січня-липня 2005 року загальний обсяг зареєстрованих випусків акцій становив 6636,259 млн. грн. (без вирахування скасованих випусків), що на 6983,269 млн. грн. менше (на 51,3%), ніж за відповідний період 2004 року.

Обсяги щорічно зареєстрованих випусків облігацій у ці ж роки, змінюються нерівномірно. Після порівняно малих обсягів випуску облігацій до 2001 року, в якому вони зросли до 694,32 млн. грн. (з 69,89 млн. грн. у 2000році), у 2002 році спостерігалося ще більше їх зростання – до 4274,62 млн. грн., з подальшим незначним зменшенням цього показника до 4141,86 млн. грн., у 2003 році та до 4106,59 млн. грн.

Обсяг українського ринку корпоративних облігацій на початок 2005 року становив близько 500 млн. дол. (у Росії – 7,4 млрд. дол.), а ринку єврооблігацій – 1,7 млрд. дол. (у Росії – 23,9 млрд. дол.). Ще однією проблемою українського ринку є невеликі терміни обігу боргових інструментів.

Упродовж січня-липня 2005 року загальний обсяг зареєстрованих випусків облігацій становив 3158,155 млн. грн. більше (тобто на 114,7%), ніж за відповідний період минулого часу.

Динаміка річних загальних обсягів торгів на українському фондовому ринку упродовж 1998-2004 років, згідно з рис.3.2., має тенденцію до пришвидшеного зростання. За останні 5 років цей показник зріс у 8,2 разу.

Рис.3.2. Динаміка річних загальних обсягів торгів на українському фондовому ринку, млрд.грн.

Фоновий ринок сприяє зростанню вартості фінансових інструментів, що відволікає кошти від вкладання їх у розвиток виробничого сектору економіки країни. Таке можуть собі дозволити лише країни зі стабільною розвиненою ринковою економікою, які мають удосталь вільних коштів. Але Україна поки що не належить до таких країн, а темпи зростання спекулятивних операцій на нашому фондовому ринку уже випереджають темпи розбудови його та вітчизняної ринкової економіки.

У сучасних умовах універсалізація діяльності фінансових установ, розширення спектра фінансових послуг та зростання ролі небанківських фінансово-кредитних інститутів (інститутів спільного інвестування, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок тощо) у здійсненні фінансового інвестування стали важливою передумовою для сталого економічного зростання в багатьох країнах. Сьогоднішній стан розвитку ринку фінансових послуг в Україні неповною мірою відповідає таким тенденціям, що призводить до його суттєвого відставання, не конкурентоспроможності, ізольованості та неготовності увійти у глобальну фінансову систему.

Зростання обсягів депозитів домогосподарств і поліпшення їхньої структури свідчить про поступове відновлення довіри українців до банківської системи, а також є передумовою зменшення вартості кредитних ресурсів. Однак, що ВВП показник обсягу вкладів населення дорівнює лише 9%, що значно менше за середній рівень цього показника для країн, які розвиваються.

Найдинамічніше в Україні за темпами розвитку є ринок страхових послуг, про що свідчить сума страхових премій, отримана страховими компаніями протягом 1998-2002 років. Важливою подією для страхового ринку України стало прийняття Закону країни „Про внесення змін до Закону України „Про страхування”, яким запроваджено норми щодо підвищення капіталізації,