Функції і методи економічної теорії.
Поняття і структура методу економічної теорії та йо-го вихідний елемент. Термін «метод» походить від грець-кого слова methodas, яке означає шлях до чогось, шлях пізнання (або дослідження), вчення, теорія. У най-більш загальному, філософському значенні метод означає засіб пізнання як певну сукупність або систему прийомів і операцій з метою мисленого відтворення предмета, що вивчається.
Метод економічної теорії — шлях пізнання системи економічних євідносин у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил, мисленого відтворення цієї взaємодії в теорії діалектики
Система таких прийомів і операцій не може бути до-вільною, вона повинна узгоджуватися з об'єктивними за-конами розвитку дійсності. Тому цю систему прийомів, способів пізнання і перетворення світу вивчає наука ме-тодологія (від грецьких слів «logos» і «metodos» — «сло-во», «поняття», «вчення»).
Головними елементами методу економічної теорії є: 1) філософські та загальнонаукові принципи (розвитку, суперечності, взаємодії, об'єктивності, аналізу й синтезу, системності тощо); 2) закони діалектики (закон єдності та боротьби протилежностей, закон кількісно-якісних змін і закон заперечення); 3) категорії діа-лектики (кількість і якість, сутність і явище, зміст і фор-ма та їй.); 4) закони і категорії економічної теорії (зако-ни вартості, грошового обігу тощо; категорії «вартість», «гроші», «прибуток» та ін.). Три перші структурні еле-менти діалектичного методу дослідження не механічно накладаються на економічні явища і процеси, що вивча-ються, а відображаються через предмет і метод економіч-ної теорії як науки. При цьому вони набувають специфіч-них форм застосування. Так, принцип суперечності є фор-мою боротьби між речовим змістом суспільного способу виробництва (або продуктивними силами) та його суспіль-ною формою (або відносинами економічної власності).
Метод абстракції — найпростіший елемент діалек-тичного методу пізнання економічних явищ і процесів. Він, по-перше, означає відмову від поверхових, несуттє-вих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв'язків, справжньої тенде-нції руху. По-друге, цей метод передбачає необхідність розгляду певних економічних явищ і процесів під пев-ним кутом зору.
Метод абстракції тісно пов'язаний з поняттям конк-ретного. Конкретним є цілісний об'єкт в єдності його різноманітних сторін, властивостей, рис. Кожна з цих сторін за допомогою методу аналізу (тобто розчленуван-ня цілого на окремі складові частини, елементи), з'ясу-вання їх сутності через принцип суперечності може бути розкрита у певному окремому визначенні. Тому ва-жливим елементом діалектичного методу пізнання еко-номічних явищ і процесів є метод сходження від абст-рактного (простого, що є однією зі сторін, клітинок ці-лого) до конкретного (складного, цілого). Конкретне мо-же бути розкрите в багатьох визначеннях, у синтезі (узагальненні) одержаних за допомогою абстракції окре-мих визначень Принцип суперечності є ядром, найважливішим еле-ментом діалектичного методу дослідження економічних явищ і процесів. Так, товар — це єдність двох протилеж-них сторін: споживчої вартості й вартості, суспільний спосіб виробництва — єдність продуктивних сил і відно-син економічної власності (або виробничих відносин). У процесі взаємодії таких суперечностей (їх взаємовпливу, взаємозв'язку, взаємної боротьби тощо) відбувається роз-виток економічних явищ і процесів, а єдність і боротьба таких суперечливих сторін є джерелом їх еволюції.
Щоб дослідити певне економічне явище, всю економіч-ну систему на різних етапах їх еволюції, необхідно засто-сувати принцип історизму та інші елементи діалектики. Західні економісти для з'ясування сутності різноманітних економічних явищ і процесів також використовують метод абстракції, аналізу і синтезу, індукції та дедукції тощо. Водночас вони більшою мірою вдаються до моделювання майбутніх вчинків людей, до діаграм, графіків, математи-чних формул, застосовують принцип граничності (викори-стання граничних величин) і теорію оптимуму.
Раціональні засоби й методи економічного аналізу в працях західних науковців. До таких методів належить створення моделей майбутніх вчинків людей. При цьому не враховуються деякі деталі реального стану справ, а увагу концентрують на головному. Цінність моделі зале-жить від того, якою мірою використані у ній найважли-віші дані, що, у свою чергу, дає змогу перевірити її пра-вильність. Економічні дані слід використовувати у ви-гляді таблиць, графіків і рисунків (діаграм). Важлива роль в економічному аналізі належить структурним да-ним. Так, при вивченні проблем безробітних враховують такі дані, як вік безробітних, регіон, галузь промислово-сті тощо. Широко використовують індекси (які відобра-жають дані щодо базисного показника), номінальні та дійсні змінні (наприклад, дані про номінальну та реаль-ну заробітну плату), реальні та відносні ціни, провадять емпіричні дослідження (вивчають дані, зібрані за різні періоди). В економіці є окремий розділ — економетрика, мета якої — визначення взаємозв'язків на основі еконо-мічних даних.
П. Самуельсон вважав, що в економічному аналізі не-обхідно абстрагуватися від нескінченної кількості дета-лей, створювати прості гіпотези та схеми і з їх допомогою узагальнювати безліч фактів. Критерієм обґрунтованості теорії, на його думку, є її корисність для пізнання дійс-ності, що вивчається. Важливо при цьому, щоб теорія і спостереження, індукція і дедукція не суперечили одне одному, щоб аналіз був підпорядкований певній системі.
В економіці важливою ланкою методології для аналі-зу економічних відносин є їх персоналізація, суб'єктивна оцінка індивідом явищ та процесів. Така оцінка набула завершеності при визначенні вартості товару чи послуги в теорії граничної корисності. Звідси й назва методу — принцип граничності. У цьому разі економічна наука ви-ходить з більш загального методологічного підходу — ви-користання граничних величин і теорії оптимуму. При цьому на перше місце висувається не належність до пев-ного соціального прошарку, класу, а продуктивність ді-яльності кожної окремої людини.
Близьким до суб'єктивної оцінки людиною тих чи ін-ших явищ і процесів є використання в економіці психо-логічних оцінок. Так, відомий англійський економіст