регулює держава. Такими типовими товарами і по-слугами є електроенергія, послуги зв'язку й пошти та ін. Щоб послабити негативні наслідки монополізації еко-номіки, зокрема практики монополістичного ціноутво-рення, в розвинутих країнах світу приймають антимонопольні закони, здійснюють контроль за угодами між крупними компаніями тощо.
Чим вищий показник погодженості цінової політики, тим менша залежність індексу Лернера для фірми від її частки на рин-ку, а середній по галузі — від рівня концентрації продавців.
Виділяють такі види конкуренції:
а) цінова — через цю конкуренцію продавці впливають на
попит за допомогою зміни ціни, тобто вони рухаються кривою
попиту, змінюючи ціну. Цінова конкуренція - гнучкий інстру-
мент маркетингу, оскільки ціну можна швидко і легко змінюва-
ти, з огляду на фактори попиту. Однак із усіх контрольованих
змінних маркетингу конкурентам легше всього дублювати цю
змінну, що може привести до стратегії копіювання або навіть до
цінової війни;
б) нецінова — мінімізувати ціну як фактор споживчого попи-
ту, виділяючи товари або послуги за допомогою просування, па-
кування, постачання, сервісу, доступності товарів або послуг та
інших маркетингових факторів. Чим унікальніша пропозиція
продавця з погляду споживача, тим більше влади у встановленні
цін. При цьому продавці переміщують криву попиту, рекламую-
чи відмінні риси своєї продукції. Це дозволяє збільшити збут за
даної ціни або продати ту саму кількість товару за вищою ціною.
Ризик при цьому полягає в тому, що споживачі можуть не розглядати пропозицію продавця і звернутися до конкурента. Види цінової конкуренції:
Конкуренція між фірмами однієї галузі приводить до зни-ження ціни або до диференціації товару, тобто до нецінової кон-куренції. Характерно для фірм, що випускають однакові товари.
Міжгалузева конкуренція виробників товарів суміжних галузей (нафта і вугілля), тобто конкуренція між товарами субінститутами різних галузей. Характерно для сировинних галузей.
Конкуренція замінників —конкуренція між товарами-субінститутами однієї галузі. Характерно для галузей, що випускають споживчі товари.
Хоча на кожному ринку характер конкуренції по-своєму унікальний, її прояви на всіх ринках мають багато спільного, що при вивченні сутності й інтенсивності конкуренції дозволяє викори-стовувати єдиний аналітичний простір. Отже, конкуренція на ринку є результатом п'яти названих нижче сил:
Суперництво між конкуруючими продавцями однієї галузі.
Спроби компаній з інших галузей залучити покупців даної галузі на бік своїх товарів-замінників. Потенціал входу в галузь нових фірм.
Ринкова сила і контроль за умовами угоди з боку поста-чальників ресурсів.
Ринкова сила і контроль за умовами угоди з боку покупців продукції.
впливу конкуренції на ринок і оцінки сили і слабкості кожного з них. Справді, використання моделі "п'яти" сил конкуренції є най-кращим способом розуміння того, як працює конкуренція. Ме-тодика аналізу конкуренції на основі "п'яти" сил була розроблена професором Гарвардської школи бізнесу Майклом Е. Портером, що пояснює, чому малюнок модель часто називають моделлю Пор-тера. Із часу своєї появи в 1980 році, зручна в користуванні, мо-дель "п'яти" сил конкуренції стала найбільш розповсюдженим методом аналізу конкуренції.
Вплив сил конкуренції на ціни:
Суперництво між конкуруючими продавцями приводить до зниження цін на ринку.
Фірми з інших галузей, що пропонують товари-замінники, збільшують пропозицію на ринку, знижують ціни.
Потенційно нові на ринку фірми також можуть збільшити пропозицію і знизити середні ціни за умови подолання ними вста-новлених бар'єрів.
Постачальники ключових ресурсів являють собою значну силу, якщо вони можуть диктувати ціни на свою продукцію і впли-вати на ціни галузі споживача за допомогою надійності своїх по-стачань або якості і технічних характеристик своїх товарів.
Покупці є значною силою, якщо вони можуть задовольни-ти свої потреби з різних джерел і здатні нав'язати продавцям ціни й умови угоди.