купівля й продаж банківських металів, дорого-цінного каміння, пам'ятних та інвестиційних монет на внутрішньому та зовнішньому ринках без ліцензуван-ня та квотування;—

отримання й погашення кредитів від МВФ;

операції з комерційними банками, за допомогою яких здійснюється державне регулювання грошового ринку тощо.

Комерційні банки — кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств усіх галузей господарства, головним чином — за рахунок грошових капіталів і заощаджень, залучених у вигляді внесків.

Комерційні банки — головна ланка кредитної системи. Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитно-розрахункове та інше банківське обслуговування юридичних осіб і громадян шляхом здійснення операцій і вчиненням інших банківських послуг.

Комерційні банки відрізняються:—

за призначенням статутного фонду та засобу його формування. В цьому зв'язку вони виступають у формі акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю, за участю іноземного капіталу, іноземні банки та ін.;—

за видами здійснюваних операцій банки бувають універсальні та спеціалізовані;—

за територією діяльності — республіканські, регіональні.

Банки можуть відрізнятися за галузевим призначенням. Для фінансування республіканських, регіональних та інших програм можуть

створюватись спеціальні комерційні банки.

Комерційні банки створюються на акціонерних або пайових засадах. Засновниками комерційних банків можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, за винятком Рад народних депутатів усіх рівнів, їх виконавчих органів, політичних та профспілкових організацій та спеціалізованих громадських фондів. Частка будь-якого з засновників, акціонерів не повинна бути більшою, ніж 35% статутного фонду комерційного банку.

Комерційні банки незалежні від виконавчих та розпорядних органів державної влади та управління під час прийняття ними рішень, зв'язаних з поточною банківською діяльністю. Працівникам органів державної влади та управління забороняється участь, в тому числі шляхом поєднання посад, в органах управління банків.

Комерційні банки можуть створювати союзи та інші об'єднання для координування власної діяльності та захисту своїх інтересів. Комерційні банки здійснюють свою діяльність на основі ліцензій на здійснення банківських операцій, отримуваних від Національного банку України.

Одночасно з видачею ліцензій на проведення банківських операцій Національний банк України реєструє комерційний банк у книзі реєстрації. В цілях забезпечення фінансової міцності та захисту інтересів його клієнтів комерційні банки повинні дотримуватися економічних нормативів, встановлених Національним банком, а також створювати страхові і резервні фонди. Комерційні банки приймають і розміщують грошові вклади, здійснюють розрахунки за дорученням клієнтів та банків-кореспондентів і їх касове обслуговування. Крім того, вони можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:—

ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів;—

фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників капіталів, що інвестуються;—

випуск платіжних документів і інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, облігацій тощо);—

купівля, продаж і зберігання державних платіжних документів та інших цінних паперів;—

видача доручень, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;—

придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийняття ризиків, виконання таких вимог та інкасація цих вимог (факторинг);—

купівля у організацій і громадян та продаж їм іноземної валюти;—

купівля і продаж в державі і за кордоном дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів, а також виробів з них;—

довірчі операції (залучення і розміщення коштів, управління цінними паперами, інше) за дорученням клієнтів.—

надання консультаційних послуг, зв'язаних з банківською діяльністю.

Комерційні банки зобов'язані виконувати операції по касовому виконанню бюджету за дорученням Національного банку, їм забороняється займатися діяльністю в сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також по всіх видах страхування. Комерційні банки можуть залучати і розміщувати один у одного кошти у формі депозитів, кредитів і здійснювати інші взаємні операції. Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки по своїх кредитах і комісійну винагороду за послуги.

Стосунки між банками і клієнтами носять договірний характер. Клієнти самостійно обирають банки для кредитне-розрахункового і касового обслуговування, можуть обслуговуватись по всіх видах банківських операцій в одному чи кількох банках. Банкам забороняється використовувати свої союзи та інші об'єднання для досягнення згод, які направлені на монополізацію ринку банківських операцій в питаннях встановлення процентних ставок та розмірів комісійних винагород, на обмеження конкуренції у банківській справі.

Комерційні банки та їх установи працюють на принципах комерційного розрахунку. В основі комерційної діяльності банків знаходиться прибуток, як спільний показник ефективності праці і головний виток їх розвитку.

Таблиця 2. Основні дані про комерційні банки за 2004-2006 рр. |

2004 | 2005 | 2006

Кількість банків за реєстром.

З них:

- акціонерні товариства

- товариства з обмеженою відповідальністю

- кооперативний банк

- банків за участю іноземного капіталу

у тому числі зі 100% іноземним капіталом | 182

132

28

-

19

7 | 186

133

32

-

23

9 | 193

134

35

1

35

13

Кількість банків які мають ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій | 160 | 165 | 170

Сплачений статутний фонд діючих комерційних банків у гривневому еквіваленті (млн.. грн.) | 11605 | 16111 | 26372

Кількість ліквідованих банків у зв’язку з порушенням банківського законодавства та з інших причин (за рік) | 4 | 1 | 6

2.2. Механізм реалізації грошово-кредитної політики

Центральний банк як головний орган державного регулювання економіки в рамках своїх повноважень здійснює комплекс заходів, спрямованих на досягнення цілей монетарної політики, що, як правило, єдині у переважній більшості країн :

1) забезпечення високого рівня зайнятості робочої сили;

2) стабілізація цін і, відповідно, вартості грошей;

3) постійний економічний ріст;

4) врівноважений платіжний баланс та підтримання стабільності валютного курсу. Оскільки Центральний