і політики рефінансування, що проводить центральний банк. Наприклад, компенсаційне рефінансування може ????????????? ?????? ????????????? ????????; ?????????????? ???????? (?????? ??????????? ????????) ??? ????????????? ??????????? ? ??????????? ??????; ?????????? ?????? ???????? ??? ????????? ????’язкового резерву. Центральний банк для впливу на діяльність комерційних банків може використовувати кредити рефінансування .
Рефінансування охоплює три види кредитів, які надаються комерційним банкам.
Редисконтний кредит ???????????? ??????????? ?????? ? ????? ?? ????? ??????.
Ломбардний кредит ????????? ???????ьним банком для комерційних банків (які мають проблеми з ліквідністю) під заставу цінних паперів.
Кредит рефінансування. Існує два різновиди такого кредиту:
1) ????????????? ??? ?????????????? ??????????????? ??????????. ?? ???????? ??????, ???? ????????? ???? ??? ??? ????????? ???????;
2) ??? ????? “????????????? ?????? ??????????????”, ???? ????????????? ?? ???????????????? ???????????? ?????.
Відсоткові ставки на кредити рефінансування визначає центральний банк залежно від прогнозованого рівня інфляції та міжбанківського ринку кредитів.
В окремих випадках загальні методи грошово-кредитного регулювання можуть доповнюватися інструментами селективного впливу на діяльність банків.
Селективні способи реалізації грошово-кредитної політики ???????????? ????? ?????? ????????: ????????????? ???? ?????? ??????? ????? ????? ?????? ?????????? ????????; ???????????? ????????? ????? ? ????????? ???? ??????? ???????у позик; обмеження окремих видів банківських операцій (наприклад, кредитування угод з цінними паперами); встановлення граничної маржі при проведенні окремих типів кредитних операцій; лімітування операцій з обліку та переобліку векселів; встановлення верхньої межі процентних ставок за вкладами або за кредитами та деякі інші види обмежень. Не рідко для різних банків встановлюються не однакові типи та розміри обмежень, що значно підвищує ефективність грошово-кредитного регулювання, оскільки центральний банк може впливати не лише на обсяг кредитів, а й на їхню структуру. Перевагою селективних методів є також порівняно швидкий вплив на діяльність комерційних банків. Водночас негативними рисами вибіркового регулювання є одностороння спрямованість (виключно на обмеження ділової активності) та зниження рівня конкуренції в банківській справі, що негативно позначається на якості послуг банків різним клієнтам.
Досягнення пріоритетних цілей діяльності центрального банку з використанням розглянутих інструментів пов’язане з вирішенням певних протиріч. Так, експансіоністська політика спрямована на розширення кредитних операцій комерційних банків і зниження процентних ставок, сприяє зростанню виробництва та відповідно забезпечує вищий рівень зайнятості в країні. Однак така політика супроводжується збільшенням грошової маси, що призводить до посилення інфляційних процесів, знижуючи купівельну спроможність національної грошової одиниці. Інфляція нарівні з низькими процентними ставками не стимулює притік капіталів з-за кордону, ? ??????? ???????? ?? ??????, ????????? ????????? ?????????? ????? ??? ???????, ? ?? ???????? ???????. ??????????? ??? ???????? ? ????????? ?????? ?????????? ???????.
Рестрикційна політика центрального банку породжує прямо протилежні тенденції. Низький рівень інфляції та високий курс національної валюти може супроводжуватись економічним спадом та зростанням безробіття. Тому вибір типу грошово-кредитної політики і тих чи ????? ??????? ?? ?????????? ???????????? ??????????? ?????? ? ??????? ??????????? ??????? виходячи із стану ринкової кон’юнктури і фази економічного циклу, в якій перебуває країна. У будь-якому випадку перед центральним банком стоїть непросте завдання оптимально поєднати застосування різних інструментів для вирішення поточних проблем з метою досягнення кінцевих стратегічних ?????.
Розділ ІІI. ПРОБЛЕМИ І ШЛЯХИ ВДОСОНАЛЕННЯ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ.
В Україні існують проблеми з банківською і грошово-кредитною системою. Україна ще й досі не має ефективної ринкової банківської системи, яка була б джерелом економічної організації. Чинна банківська система за своєю природою є лихварською. Вона не постачає виробництву необхідної кількості грошей, банківська система не забезпечує дешевої та швидкої системи розрахунків, а свій зиск отримує не завдяки високоякісному обслуговуванню підприємств, а внаслідок стягнення здирницьких процентів. Головні свої зусилля вона скеровує на співпрацю не з виробництвами, а з посередницькими структурами (нерідко тими, що торгують контрабандними товарами). Форми і методи роботи наших банків, зокрема, у сфері обслуговування клієнтів, архаїчні, дорогі й незручні. Вони так і не спромоглися стати надійними партнерами підприємств.
Слід відмітити, що ФРН під час грошової реформи 1948 р. не лише замінила старі грошові знаки на нові (ми також це зробили, хоч і в гірший спосіб), а й відразу розв'язала цілий комплекс завдань, пов'язаних із соціальною сферою, структурною перебудовою, кредитуванням народного господарства. Був створений спеціальний банк - Кредитна установа для відновлення, який надавав середньо- та довгострокові кредити. Потреби розвитку промисловості обслуговував спеціально створений Промисловий кредитний банк, а аграрну сферу - два центральні банки розвитку сільського господарства.
Завдяки функціонуванню Промислового кредитного банку здійснювався рівномірний розподіл тягаря переходу до вільного ринку між галузями. На підтримку галузей промисловості ФРН (вугільна, металургійна, електроенергетика), які були вилучені зі сфери вільного ринку, підприємства інших галузей відраховували обов'язкові одноразові внески (загалом їх обсяг становив DM 1 млрд.), які банк надавав у вигляді інвестиційних кредитів цим "неконкурентним" галузям. Таким чином вирівнювалися умови діяльності різних секторів економіки, не допускалася їхня вимушена збитковість.
Дія ринкових сил у повоєнній Німеччині певною мірою врівноважувалася чітко визначеними орієнтирами соціальних програм. Варто зазначити, наприклад, що в той період у країні діяв закон про пом'якшення соціальних злиднів, згідно з яким надавалася допомога потерпілим у роки війни та біженцям.
На жаль, наші керівники НБУ, які часто повторюють, що запозичили німецьку модель банківської системи, не довели справу до кінця. В результаті Україна фактично не має Центрального банку, а НБУ не став представником держави в банківській системі і захисником національних інтересів. У країні відсутні потужні контрольні органи за діяльністю банків, що створює сприятливе середовище для різного роду зловживань, яких, за свідченнями правоохоронних органів,