Наукова робота

на тему:

“Соціальна допомога населенню: стан, тенденції”

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….….4-5

1. Загальні тенденції розвитку та стану сучасної системи соціального захисту населення………………………………………………………………………6-10

2. Стан пенсійного забезпечення по Івано-Франківському регіону………11-17

3. Методи покращення пенсійного забезпечення в Івано-Франківську….18-19

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….21

ВСТУП

Актуальність теми. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (стаття 3 Конституції України).

Соціальний захист населення є одним з важливіших напрямків державної політики. Запровадження та дотримання високих соціальних норм і стандартів гарантує належний рівень якості життя всім категоріям населення.

В умовах трансформації економіки України – переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки, від державної власності до приватної, розвитку конкуренції й підприємництва, гостро постала проблема соціального захисту населення. Створення ринкової економіки супроводжується стрімким розшаруванням суспільства за матеріальним, соціальним статусами. Перед державою постала проблема забезпечення і підтримки малозабезпечених прошарків населення.

Система соціального захисту на Україні у сучасних умовах постійно потребує до себе уваги з боку держави та суспільства. Зміни в Україні у останні роки призвели до сильного погіршення умов життя населення, тому потреба у ефективній роботі системи соціального захисту постає перед нами як ніколи. Але ефективна робота установ соціального захисту неможлива без висококваліфікованих працівників які досконало володіють усіма необхідними професійними навичками та вміннями. Один із най важливих напрямків роботи у цій сфері є підготовчий, начальний етап, етап професійної орієнтації та професійного відбору кадрів для соціальних служб.

Однією з функцій держави є недопущення зростання соціальної напруги з приводу майнової нерівності, передбачення й фінансування негативних проявів ринку для громадян (безробіття, втрата працездатності ), створення ефективної пенсійної системи.

Об’єктом дослідження є соціальна політика держави, її структура, цілі, об’єкти, суб’єкти та інструменти реалізації, зокрема на прикладі соціальної допомоги пенсіонерам.

Предметом дослідження є соціально незахищені верстви регіону населення та процеси надання допомоги їм.

Методи дослідження. Дослідження стану соціального забезпечення базувалося на використанні статистичних методів: статистичного спостереження, групування, методу відносних величин, індексного аналізу. Динамічні ряди, прийоми вибірок, табличні та графічні методи використовувалися для виявлення тенденцій та особливостей функціонування ринку праці у контексті формування зайнятості молодого населення. Використання статистичних методів прогнозування дозволило визначити тенденції розвитку зайнятості молоді на найближчу перспективу, а також оцінити її вплив на інші соціально-економічні показники.

Інформаційною основою дослідження стали матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Сумській області, законодавчі та нормативно-методичні матеріали органів влади, що регулюють питання зайнятості населення.

У процесі дослідження були використані монографії вітчизняних та зарубіжних авторів, нормативно-правові акти українського та міжнародного законодавства, а також публікації в періодичних та інтернет-виданнях.

1. Загальні тенденції розвитку та стану сучасної системи соціального захисту населення

Гострі соціальні проблеми мають місце у різних кутках нашого континенту й усього світу.

Соціальна і економічна криза в різних формах охопила найбагатші країни, зараз вона ще й підсилена фінансовою кризою. Все більш сталий характер набуває в них зростаюча соціальна незахищеність. Як виявляється, висока соціальна незахищеність у багатьох країнах перетворюється в постійну проблему.

Бідність і соціальна нерівність - прямий наслідок державної політики й ідеологічних принципів, якими керуються владні структури. Вони не є, отже, неминучими. Однак долаються довго і болісно. Найближчими десятиліттями кількість соціально вразливих верств населення у нашої країні теж буде зростати. Держава, очевидно, не зможе забезпечити достатню й повноцінну соціальну допомогу усім бідним, малозабезпеченим, духовно чи фізично слабким, людям, що оступилися. Тому слід докорінно змінюється підхід до соціальної адаптації, реабілітації й розвитку ущемлених індивідумів. Головне - створити людині потрібні для самореалізації умови, кваліфіковано спрямовувати її власні зусилля у цьому складному процесі, допомогти їй знову міцно "встати на ноги", повернутися до гідного життя[1].

На сьогодні система соціального захисту в Україні включає :

-пенсії (ПФ, ФСС);

-допомога по безробіттю (ФЗ);

-система короткотермінових грошових допомог при хворобі, при народженні дитини (ФСС, ПФ).

Універсальні системи

- допомоги сім‘ям із дітьми (ПФ, ФСС, МБ+ДБ);

-державні програми дотацій і житлових субсидій (ДБ);

-допомога на поховання (ФСС, ПФ, ФЗ, МБ);

-державна система охорони здоров‘я (МБ, ДБ, ЧФ);

-державна система освіти(МБ, ДБ).

А також соціальний захист осіб, котрі постраждали в результаті аварії на ЧАЕС.

Система соціального захисту в Україні перебуває в кризовому стані. Наглядним прикладом цього буде соціальна допомога пенсіонерів. Вони залишаються невдоволеними. Більшість з них добросовісно пропрацювали десятки років на виробництві, але тепер позбулися своїх накопичень, а на свою пенсію навіть не мають можливості заплатити за квартиру, не можуть нормально харчуватися, купити обнову, перемонтувати телевізор [4].

Чому виникла така ситуація? Чи зумовлено це лише тяжкою економічною кризою, яку переживає Україна, помилками в економічній політиці, чи позначаються також причини, пов‘язані з невирішеністю питань трансформації соціального захисту. Частина населення вважає, що саме це і є причиною. Але також поширеною є думка, що справа в соціальній несправедливості, так як одні працівники – воєнні, судові службовці та працівники прокуратури,