постійні представництва нерезидентів, які виконують агентські (представницькі) функції і отримують доходи в Україні;

філії, відділення та будь-які інші відокремлені підрозділи платників;

доходи залізниць від господарської діяльності.

Виключені з платників:

НБУ та його установи (крім госпрозрахункових, що оподатковуються в загальному порядку), який сплачує до бюджету суму перевищення валових доходів над валовими витратами;

установи пенітенціарної системи та їхні підприємства, що використовують працю спецконтингенту.

Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань.

ОО=СВД-СВВ-АВ , де (2.1)

ОО – об’єкт оподаткування;

СВД – скорегований валовий дохід;

СВВ – скореговані валові витрати;

АВ – амортизаційні відрахування.

Валові доходи – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі на території України та за її межами.

Валовий дохід включає:

загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг);

доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послугторгівлі валютними цінностями та цінними паперами;

доходи, невраховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному та виявлені у звітному періоді;

доходи у вигляді процентів, отримані від здійснення лізингових операцій;

дивіденди, отримані від неризидентів;

суми невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів;

сума акцизного збору та рентних платежів;

суми штрафів, неустойки чи пені.

Невключаються до складу валового доходу:

суми ПДВ, отримані або нараховані платником на вартість проданої продукції;

кошти або майно отримане платником за рішенням суду;

суми коштів або вартість майна, що надходить платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій укорпоративні права;

суми доходів, накопичуваних на пенсійних рахунках у межах додаткового пенсійного забезпечення;

дивіденди, отримані платником податку від резидентів;

кошти або майно, що надходить у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іншими державами;

суми одержаного платником податку емісійного доходу та інших надходжень, прямо визначені нормами закону.

Валові витрати.

Валові витрати виробництва та та обігу (далі валові витрати) – це сума будь-яких витрат платника податку на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У законі наведено перелік витрат, включаються і що не входять до складу валових витрат. При цьому встановлення додаткових витрат до складу валових не дозволяється.

Оскільки перелік витрат, що включаються і не включаються до складу валових витрат, є досить великим, наведемо основні з них. Так, до їх складу входять:

- суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звіт-ного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виро-бництва, продажем продукції (робіт, послуг) й охороною праці;

- суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровіль-но перераховані (передані) протягом звітного року до бюджетів або до неприбуткових організацій у розмірі, що становить не мен-ше 2 та не більше 5 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (на 2004 р. цю норму призупинено);

- суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податко-вому періоді в розрахунку податкового зобов'язання;

- суми витрат, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду;

- суми, не віднесені до складу валових витрат минулих звіт-них податкових періодів у зв'язку з відсутністю документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді;

- суми безнадійної заборгованості, а також суми заборговано-сті, стосовно яких закінчився строк позовної давності;

- суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців у вигляді вступних, член-ських та цільових внесків, але не більше 0,2 % фонду оплати пра-ці платника податку в розрахунку за звітний рік.

Не включаються до складу валових витрат витрати на:

- потреби, не пов'язані з веденням основної діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, відпочинку, роздачу без-платних подарунків, крім вищеназваних витрат, проведених з ре-кламними цілями. Так, платник має право зарахувати до валових витрати на організацію презентацій, роздачу безплатних подарун-ків з рекламними цілями в розмірі не більше 2 % від оподаткову-ваного прибутку за попередній звітний рік;

- фінансування особистих потреб фізичних осіб;

- придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію основ-них фондів;

- сплату штрафів, неустойки чи пені за рішенням сторін дого-вору або відповідних державних органів, суду;

- виплату емісійного доходу та виплату дивідендів;

- суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з прода-жем товарів (робіт, послуг) або їхнім обміном за цінами, що ниж-чі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам;

- будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунко-вими, платіжними та іншими документами, передбаченими пра-вилами ведення податкового обліку тощо.

Амортизація і амортизація витрат.

Амортизація – це поступове віднесення витрат платника на придбання основних фондів (виготовлення або поліпшення), на зменшення скорегованого прибутку платника у межах норм амортизаційних відрахувань.

Амортизації підлягають такі витрати:

придбання, виготовлення, ремонт, реконструкція основних фондів;

капітальне поліпшення землі пов’язане з її виснаженням;

витрати на придбання племінної худоби і вирощування багаторічних насаджень.

Не підлягають амортизації такі витрати:

придбання і відгодівля продуктивної худоби;

придбання основних фондів для їх перепродажу;

утримання основних фондів, які знаходяться на консервації;

вирощення багаторічних насаджень після початку плодоношення.

Основні фонди підлягають поділу за такими групами:

1) перша група: будівлі, споруди, жилі будинки, капітальне поліпшення землі;

2) друга група: авто, запчастини до них, меблі, побутові, елекричні, оптичні, механічні прилади та інше офісне обладнання;

3) третя група: будь-які основні фонди, які невідносяться до 1-ї, 2-ї і 4-ї груп;

4) четверта група: комп’ютери, сканери, мобільні телефони, телефони та і т.п.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до