без створення юридичної особи, які ввозять алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України як для власних, так і для виробничих потреб з метою продажу або реалізації на умовах комісії та реекспорту;
фізичні особи, які ввозять на митну територію України алкогольні напої та тю-тюнові вироби в обсягах, що підлягають обкладенню ввізним (імпортним) митом;
юридичні та фізичні особи, міжнародні організації, їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та тю-тюнових виробів на митній території України, включаючи операції щодо ввезен-ня (імпорту) в Україну алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо їх реалі-зація на території України здійснюється зазначеними суб'єктами через постійні представництва, розташовані на території України.
Об'єктами оподаткування є:
а) обороти з реалізації вироблених на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом їх продажу, обміну на іншу продукцію (товари, роботи, послуги), безплатної передачі, з частковою їх оплатою, а також на умо-вах комісії, консигнації;
б) обороти з реалізації (передачі) алкогольних напоїв та тютюнових виробів і для власного споживання, і промислової переробки;
в) вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виготовлених україн-ськими виробниками на давальницьких умовах;
г) митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на територію України, включаючи виготовлені за межами митної території України з давальницької сировини, реімпортовані, а також митна вартість продукції, яка повертається на митну територію України із зони митного контролю (магазинів безмитної торгівлі), перерахована у валюту України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату митного оформлення то-варів (продукції), з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів.
Не підлягають оподаткуванню:
а) митна вартість ввезених і конфіскованих на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щодо яких не визначено власника, а також тих, що перейшли у власність держави за правом спадкоємства;
б) митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що перевозять-ся через територію України транзитом;
в) митна вартість імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) україн-ської сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підак-цизних товарів;
г) вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, експортованих за межі митної території України за іноземну валюту, за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства;
д) митна вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що ввозяться (пересилаються) фізичними особами на територію України в межах норм, ви-значених законодавством України для безмитного ввезення цих видів товарів;
е) митна вартість зразків алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ввезе-них на територію України з метою показу чи демонстрації, якщо вони залишаю-ться власністю іноземних юридичних осіб і їх використання, на території України не має комерційного характеру. При цьому зразки алкогольних напоїв та тютю-нових виробів, ввезені в Україну і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків тощо, пропускають-ся через митний кордон за рішенням митного органу в достатній кількості з ура-хуванням мети переміщення.
Оподатковуваний оборот з реалізації виробництва в Україні алкогольних і тютюнових виробів обчислюється виходячи з їх вартості за цінами встановленими з урахуванням акцизних зборів без ПДВ.
Українські виробники сплачують акцизний збір після здійснення обороту з реалізації:
а) з алкогольних – на третій робочий день;
б) по тютюнових – до 16-го числа наступного місяця за звітом.
Виробники та імпортери алкогольних та тютюнових виробів щомісяця подають до регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизних зборів і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів (ПДА).
Види акцизних марок для алкогольних товарів:
- фіолетовий – для імпортних товарів;
- зелений – для вітчизняних;
- червоний – для виноробної продукції.
3 Податкова політика та податкова система України
Історія розвитку оподаткування свідчить, що податки можуть бути не тільки джерелом поповнення бюджетів, але й інструментом регулювання тих чи інших соціаль-но-економічних процесів. Свідоме використання податків для досягнення відповідних цілей проходить в рамках податкової політики.
Податкова політика — це діяльність держави у сфері встанов-лення і стягнення податків. Саме через податкову політику держави відбувається становлення і розвиток її податкової системи.
Формуючи свою податкову політику, держава шляхом збільшення або скорочення державної маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню чи спаданню господарської актив-ності, створенню сприятливої кон'юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, реалізації збалансованої соціальної політики. Використо-вуючи ті чи інші податкові пільги, держава регулює пропорції в економічній структурі виробництва й обміну, пропорції у розвитку продуктивних сил. Організація оподаткування справляє значний вплив на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу і технічного оновлення виробничого потенціалу держави.
Податкова політика направлена на вирішення поставлених перед суспільством завдань, серед яких виділяють довгострокові і короткострокові. Перед урядом країни постають такі довгострокові цілі: економічне зростання, максимальний рівень зайнятості благополуччя населення. Короткостроковими цілями відносно податкової політики можуть бути поповнення державного бюджету, його збалансованість на певному рівні відносно до внутрішнього валового продукту, стимулювання інвестиційної діяльності.
Основними принципами податкової політики є: фіскальна й економічна ефективність та соціальна справедливість.
Принцип фіскальної ефективності передбачає такі елементи: достатність доходів, мінімізацію видатків на збирання доходів і запобігання ухиленню від здійснення платежів до бюджету, еластичність (або гнучкість) податкової системи, рівномірне роз-поділення податків між адміністративно-територіальними оди-ницями.
Запобігання ухиленню від сплати податків може бути досяг-нуто, по-перше, за рахунок побудови такої системи платежів до бюджету, яка б надто високим рівнем оподаткування не створювала зацікавленості в несплаті податків; по-друге, за допомогою створення ефективної системи контролю за правиль-ністю та своєчасністю здійснення відповідних платежів. Слід