Курсова робота

з політичної економії на тему:

Домогосподарства в системі економічних відносин

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….4

І ДОМОГОСПОДАРСТВА ЯК СУБ'ЄКТ РИНКОВИХ

ВІДНОСИН

1.1 Основні суб’єкти ринкової економіки. Сутність домогосподарства….6

1.2 Функції домогосподарства. Його значення……………………………..12

ІІ ДОХОДИ ДОМОГОСПОДАРСТВ ТА ЇХ РОЗПОДІЛ…………................14

ІІІ ВИТРАТИ НА СПОЖИВАННЯ. ЗАОЩАДЖЕННЯ

ДОМОГОСПОДАРСТВ………………………………………………………21

ІV ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІНИ РОЛІ ДОМОГОСПОДАРСТВ У

ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ……………………………………32

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………43

ДОДАТОК А ……………………………………………………………………...44

ДОДАТОК Б………………………………………………………………………46

ДОДАТОК В………………………………………………………………………48

ДОДАТОК Г………………………………………………………………………50

ДОДАТОК Д………………………………………………………………………52

ДОДАТОК Е………………………………………………………………………54

ВСТУП

Ефективне функціонування сучасного ринку перебуває в прямій залежності від узгодженої взаємодії його суб’єктів, які вступають в різного роду економічні відносини. Серед цих суб’єктів досить важливе значення мають домашні господарства, адже вони виступають обов’язковим елементом у ринковому кругообігу товарів та ресурсів, а їх споживання є найважливішим показником добробуту населення.

У процесі переходу від командної до ринкової економічної системи відбулися певні структурні зрушення у секторі домогосподарств. Саме тому на сучасному етапі виникає потреба комплексного дослідження домашніх господарств, аналізу тих зовнішніх чинників, котрі впливають на їхню життєдіяльність. Це й визначає актуальність та необхідність дослідження цієї теми.

Мета і завдання дослідження. Метою цієї роботи є глибоке ознайомлення з функціонуванням домогосподарств, дослідження їх ролі у системі ринкових відносин. Відповідно до поставленої мети визначено такі основні завдання:

з’ясувати суть поняття “домогосподарство” , а також дослідити взаємодію між такими суб’єктами ринкових відносин, як: держава, фірми, домогосподарства;

дослідити функції домашніх господарств;

проаналізувати проблеми формування, розподілу та використання їх доходів;

розглянути величину та структуру сукупних доходів та витрат домогосподарств України та Івано-Франківської області;

простежити тенденції зміни ролі домогосподарств у економічній системі України, дати їм особисту оцінку.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є домашні господарства.

Предмет дослідження – домогосподарства, як одна з головних ланок у системі економічних відносин.

Багато вчених у свій час займалися дослідженням домашніх господарств. Серед них: А.Сміт, Т.Мальтус, Д. Рікардо, К.Маркс, А.Маршал, Дж. Кейнс, М.Туган-Барановський та ін. Також важливими були праці В.Джевонса, І.Фішера, М.Фрідмана, Г. Бекера. Наприкінці ХХ- на початку ХХI значний вклад зробили такі вітчизняні вчені як І.Бондар, С.Злупка, Т.Кир’ян, В.Новіков, О.Онищенко, М.Шаповал.

Таким чином, зацікавленість дослідників у вивченні даної теми – свідчення її важливості для подальшого розвитку економіки. Окрім цього, варто відзначити, що домогосподарство тісно пов’язане із сім’єю, а добробут кожної окремої сім’ї творить благополуччя усього суспільства.

Проте рівень оплати праці в Україні залишається вкрай низьким порівняно зі стандартами економічно розвинутих країн, незважаючи на економічне зростання останніх років.

1 ДОМОГОСПОДАРСТВА ЯК СУБ'ЄКТ РИНКОВИХ

ВІДНОСИН

1.1 Основні суб’єкти ринкової економіки. Сутність домогосподарства.

Основними суб’єктами (дійовими особами) ринкової економіки є домашні господарства, фірми, а також держава.

Фірми (підприємства) – основні виробничі одиниці, які є покупцями економічних ресурсів та виробниками товарів і послуг. Фірми використовують власний або позичений капітал, а основною метою їхньої діяльності є отримання прибутку, який переважно використовується для розширення господарської діяльності. Отримання прибутку фірмою є компенсацією за ризик, пов'язаний з її діяльністю.

Держава – як суб’єкт ринкової економіки представлена на ринку різними державними організаціями та установами, які не ведуть підприємницької діяльності, фінансуються державою і надають державні послуги та здійснюють державне регулювання економіки.

Домогосподарство – самостійна економічна одиниця, яка складається з однієї чи кількох осіб, пов’язаних певними зв’язками, які мають спільні доходи, являються власниками і постачальниками економічних ресурсів та споживачами товарів і послуг. Оскільки домашнє господарство є власником природних, капітальних та трудових ресурсів, воно отримує доходи, пропонуючи їх на ринку ресурсів. У свою чергу, на ринку товарів і послуг домашнє господарство виступає як споживач, витрачаючи отримані доходи як плату за необхідні товари та послуги. Отже, домогосподарство – це рушійна сила, яка стимулює розвиток економіки через попит на товари і послуги та пропозицію економічних ресурсів.

Взаємодія основних економічних суб’єктів, які вступають в складні економічні відносини, відбувається у вигляді економічного кругообігу(рис.1.1).

У ринковій економіці цей кругообіг здійснюється на основі принципів економічної свободи, саморегулювання ринку і конкуренції. У командній економіці, яка базується на державній власності, централізованому управлінні і жорсткому вертикальному підпорядкуванні, основною дійовою особою є держава і їй підпорядковані всі інші суб’єкти.

економічні ресурси

Домашні господарства (власники ресурсів та споживачі товарів і послуг) |

Підприємства

(споживачі ресурсів та

виробники товарів і

послуг)

товари і послуги

Рис.1.1 Кругообіг ресурсів і товарів

Варто зазначити, що домогосподарства і фірми співпрацюють на споживчому ринку і ринку виробничих ресурсів. На споживчому ринку домогосподарство є покупцем товарів і послуг, а на ринку ресурсів – продавцем. Таким чином, товари та послуги рухаються від продавців до

покупців, а грошові потоки у протилежному напрямі. Домогосподарства використовують гроші для купівлі товарів і послуг, ці витрати одночасно стають доходами підприємств.

З’ясуємо конкретніше суть поняття « домогосподарство ». Адже не існує однозначного визначення цього терміну у вітчизняній навчальній літературі. У матеріалах ООН знаходимо таке трактування цієї економічної категорії : домогосподарство – це «особа або група осіб, поєднаних з метою забезпечення всім необхідним для життя».

Під домашнім господарством О.С. Степура розуміє економічно відокремлену групу населення, яка самостійно, власними зусиллями отримує доход і самостійно здійснює витрати. На його думку, домашнє господарство –«первинний елемент економіки, що складається з однієї чи більше осіб, які ведуть спільне господарство, виконуючи такі функції, як забезпечення економіки факторами виробництва; використання зароблених при цьому коштів для поточного споживання товарів, послуг і заощаджень з метою задоволення своїх потреб».

Р.Й. Куницький дає інше визначення домогосподарства – «це економічна одиниця, яка складається з одного або більше індивідів, що спільно ведуть господарство і мають спільний бюджет».

Як нам вже відомо, поняття «домогосподарство»та