39 566 млн грн. всього доходу; Дніпропетровська 30 136 млн. грн. Найменший показник доходів у Волинській області - 6852 млн. грн; Тернопільській - 6647 млн грн; Чернівецькій - 5535 млн. грн областях.

В Івано-Франківській області доходи населення налічували 8834 млн. грн. З них: заробітна плата - 3050 млн. грн; прибуток та змішаний доход - 1737 млн. грн.; соціальні допомоги та інші поточні трансфери - 3919 млн. грн.

За основними видами економічної діяльності в Україні найбільше заробляють працівники фінансової сфери (1258 грн. - середньомісячна зарплата у 2004 р.), а найменше - сільського господарства, мисливств та лісового господарства (311 грн.).

Проте рівень оплати праці в Україні залишається вкрай низьким порівняно зі стандартами економічно розвинутих країн, незважаючи на економічне зростання останніх років. Хоча темпи зростання реальної заробітної плати швидші за темпи зростання реального ВВП України, частка зарплати у структурі ВВП становить близько 45% , тоді як у розвинутих країнах - 75% і вище. Через це заробітна плата не виступає інвестиційним ресурсом і мотиваційним засобом для розвитку економіки.

За період з 2006 по 2008 рік постійно існувала ситуація невідповідності мінімальної заробітної плати величині прожиткового мінімуму.

Добробут населення формується під впливом різних факторів, які іноді діють у різноманітних, навіть протилежних напрямах. Чим більше в домогосподарстві працездатних осіб, чим вищою є їх освіта, кваліфікація, тим краще вони працюють або займаються підприємницькою діяльністю, тим більшим буде сукупний дохід сім'ї. І навпаки, переважання в сім'ї непрацездатних осіб, утриманців, пенсіонерів з малою пенсією зменшує сукупний і середньодушовий дохід. Як правило, додаткові джерела добробуту для наших сімей — малі пенсії, стипендії, допомоги різного призначення та субсидії — не є вирішальними.

Не сприяє зростанню добробуту і масова втрата роботи працездатними членами сім'ї, тобто безробіття, яке в Україні за останні роки безперервно збільшується. Знижується добробут українських сімей і зростають податки на доходи, нерухомість, а також збільшуються різні збори, платежі, особливо перманентне підвищення плати за комунально-побутові послуги.

Суттєвим фактором негативного впливу на добробут сімей залишається інфляція, яка без компенсаторських заходів з боку держави є хронічною для економіки України. Тож, соціальна політика уряду має бути спрямованою на реальне стримання інфляції, стабілізацію курсу гривні, скорочення безробіття та своєчасне розрахування з боргами по виплаті зарплати і пенсій, оптимізацію податків й інших платежів.

Країна ніколи не буде багатою, якщо в ній основна маса населення зубожіла. Навпаки, зростання доходів домогосподарств сприятиме і зростанню споживчого попиту, пожвавленню економічної кон'юнктури, поступальному розвитку суспільства.

Домогосподарства із державою мають органічні взаємозв'язки. З одного боку, вони об'єктивно зацікавлені в існуванні сильного державного апарату, який забезпечує охорону кордонів країни, підтримує правопорядок, створює і вдосконалює законодавство, регулює функціонування різних сфер і галузей економіки та управляє адміністративно-територіальними утвореннями, забезпечує значною мірою безкоштовні освітні та медичні послуги тощо. Весь цей громіздкий державний апарат утримується за рахунок податків, в т. ч. і громадян (домогосподарств). І хоча всім нам не дуже хочеться віддавати гроші державі у формі податків, зборів та інших платежів, але це є об'єктивна умова існування країни, її суспільства і кожного з нас.

З іншого боку, держава за рахунок податків та різних платежів юридичних і фізичних осіб формує спеціальні фонди: пенсійний, соціального, медичного страхування, сприяння зайнятості тощо. Це дає змогу їй сплачувати пенсії непрацездатним особам, матеріально підтримувати дітей-сиріт, інвалідів, безробітних, відшкодовувати втрату заробітної плати через травми і хвороби. З державного бюджету, який також формується в основному за рахунок податків, держава фінансує системи освіти, охорони здоров'я, утримує силові структури (армію, міліцію тощо).

Образно кажучи, економіка домогосподарства пов'язана з економікою держави за принципом сполучених посудин. У періоди економічної активності зростає обсяг виробництва (національний дохід країни) і суспільство має можливість підвищувати добробут сімей шляхом збільшення як трудових доходів, так і пенсій, стипендій, інших соціальних виплат. І хоча можливості сім'ї щодо маневрування своїми ресурсами небезмежні навіть у періоди сприятливої економічної кон'юнктури, вона може більше витрачати коштів на поточні потреби, освіту, зміцнення здоров'я своїх членів та робити заощадження.

У періоди погіршення загальної економічної кон'юнктури (кризи) в країні доходи сім'ї скорочуються і вона мусить зменшувати свої видатки або шукати нові можливості поновлення доходів.

Таким чином, в Україні із розвитком ринкових відносин домашнє господарство опинилося в нових умовах функціонування. Зростання вітчизняної економіки активізувало виконання домогосподарствами властивих їм функцій. На сучасному етапі простежується ряд позитивних тенденцій: скорочується у доходах домогосподарств питома вага коштів, що йдуть на харчування; заробітна плата втратила своє значення як основне джерело засобів для забезпечення життєдіяльності населення; зростають витрат із сімейного бюджету на соціально-культурні потреби, збільшуються заощадження та нагромадження, які спрямовуються для поліпшення добробуту членів сім'ї, організації власного бізнесу тощо.

ВИСНОВКИ

У даній курсовій роботі я досліджувала такий суб’єкт ринкової економіки як домашні господарства. Домогосподарство – самостійна економічна одиниця, яка складається з однієї чи кількох осіб, пов’язаних певними зв’язками, які мають спільні доходи, являються власниками і постачальниками економічних ресурсів та споживачами товарів і послуг. Йому належить надзвичайно важлива роль у системі економічних відносин, оскільки:

- задоволення потреб домогосподарства у матеріальних та нематеріальних благах виступає природною метою виробництва;

- домогосподарства як власники виробничих факторів передають їх діловим одиницям (підприємствам), які мають