Говорячи про торгівлю як галузь народного господарства, мають на увазі всі форми торгівлі (за організаційною побудовою, власністю, формами обслуговування підпорядкованістю). Види форм торгівлі зумовлені тим, що відповідні ланки апарату управління виконують суворо обмежене коло функцій і перебувають у відповідній організаційно - господарській залежності між собою.

Усім народним господарством держави , в тому числі й торгівлею, керує Кабінет Міністрів України під керівництвом Прем’єр – міністра.

Торгівля як галузь народного господарства здійснює просування товарів від виробника до споживача і виконує операції, пов’язані з продовженням процесу виробництва в сфері обігу.

Існують різні визначення товарного обігу з урахуванням натурально-речової характеристики, організаційних ознак, часу проходження обороту і кругообороту.

Товарний обіг має 3 форми:

матеріально-технічне постачання народного господарства;

закупівля сільськогосподарських продуктів і сировини;

торгівля товарами народними споживання.

Торгівля як галузь господарської діяльності має розгорнуту мережу оптових і роздрібних підприємств, забезпечує зберігання, транспортування і реалізацію товарної продукції предметів споживання. Оскільки більшість предметів особистого споживання проходить через торгівлю, то рівень її розвитку характеризує обсяг і структуру споживання. Торгівля інформує і впроваджує в споживання нові товари, виробництво яких тільки починається, які для споживача є ще невідомими або незвичними. Важливе значення торгівлі в тому, що вона сприяє особистій матеріальній зацікавленості людей у підвищені продуктивності праці .

Як галузь народного господарства торгівля характеризується економічними показниками, це:

величина товарообороту;

чисельність підприємств роздрібної та оптової мережі;

чисельність зайнятих працівників;

рівень продуктивності праці;

середня заробітна плата;

рівень витрат обертання;

рівень рентабельності.

З метою вивчення можливостей використання факторів для регулювання обсягу товарообороту потрібно здійснити систематизацію факторів на регульовані торговим підприємством .У складі факторів , що регулюються торговим підприємством, виділяють чотири групи:

- ресурсного забезпечення ;

- пов’язані з організацією торгівлі ;

- що визначають умови торговельного процесу ;

- що відображають стан комерційної роботи.

Управління підприємством вимагає повної та різнобічної інформації про здійснювані господарські процеси, їх зміст та обсяг, стан та використання матеріально – технічних ресурсів, зобов’язання та фінансові результати діяльності.

Основними економічними факторами є:

- розмір і обсяг господарської діяльності підприємства ;

- форма власності ;

- вид діяльності ;

- характер діяльності;

- кваліфікаційний рівень персоналу ;

- вплив нормативної бази на діяльності підприємства.

1.1.1 Суть та функції роздрібної торгівлі. Фактори впливу на її здійснення

Роздрібна торгівля - це діяльність з продажу товарів громадянам або іншим споживачам для їх власного не комерціїного коритування незалежно від форми власності.

Діяльність роздрібного торгового підприємства пов’язаних з реалізацією продукції кінцевому споживачу . Предметом роздрібної торгівлі є не тільки продаж товарів, але і торгове обслуговування і надання додаткових послуг покупцям. Процес роздрібної торгівлі складається з цілеспрямованого продажу товарів, обслуговування покупців, торгових і післяпродажних послуг.

Предметом торгової діяльності є:

- сукупність відносин, що виникають в процесі проходження товарів від виробників до споживачів між субєктами ринкової економіки;

- механізм та форми прояву економічних законів розвитку суспільства в сфері обігу в умовах обмеженості ресурсів та конкуренції за їх використання;

- сутність, закономірності та принципи функціонування господарського механізму субє’ктів товарної мережі, що з дійснюють діяльність виходячи із потреб та рівня розвитку суспільства.

Формування ринкового середовища та нових підходів до діяльності торгових підприємств передбачає активне використання концепції маркетингу як потужного інструменту, за допомогою якого можуть успішно виконуватись соціально - економічні функції торгівлі.

Для здійснення родрібної торгівлі продавецеві необхідно приміщення, обладнання та інвентар, що забезпечують відповідно до вимог діючих стандартів збереження якості і безпечності товарів при їх збережинні та реалізації в місцях продажу, належні умови торгівлі та можливості вибору товарів покупцям.

Функції роздрібної торгівлі визначаються її сутність:

- задоволення потреб населення в товарах;

- підтримка балансу між пропозицією та попитом.

У залежності від призначення товарів передбачається наступні види її реалізації :

- інтенсивна – при продажі товарів повсякденного попиту;

- націлена - при продажи товарів в основному для всіх покупців;

- єдина - при продажі товарів в основному для всіх покупців;

- пряма - при продажі засобів виробництва і сировини;

- селективна - при продажі престижних товарів .

Торгове підприємство, виходячи на споживчий ринок ,повинні дотримуватись визначених правил , основне з яких говорить : чим більше будуть враховуватись можливості і побажання покупців, і можливо збільшити їхннню оборотність, а також зменшити кількість витрат.

Формування торгового асортименту - це встановлення у визначеному порядку конкретної номенклатури товарів, що утримуються необхідну їхню сукупність для роздрібної торгівлі. До факторів, що впливають на цей процес, відносяться принципи формування асортименту, торгового підприємства, споживчі комплекси, товарна класифікація, стадія життєвого циклу товару, стійкість торгового асортименту (табл.1.1). Ці фактори при формуванні асортименту, знаходяться у взаємодії. Їхнє сполучення залежить від характеру попиту, пропонованого покупцям конкретного профілю роздрібного торгового підприємства й умов його функціонування.

Активний розвиток роздрібної торгівлі обумовлено переходом до ринку і повинен супроводжуватись не тільки кількісним ростом торгових підприємств, але і розширенням сфери торгових ринків, відновленням номенклатури продукції і поліпшенням технології продажів. Питання розвитку торгівлі необхідно вирішувати з обліку