- інші витрати, пов’язані з доставкою товару: витрати експедитора;відрядженого за товаром ,що включається до складу витрат на відрядження відповідно до законодавства.

За способом включення транспортних витрат розрізняють “франко - ціни”, що визначають, яку частину транспортних витрат оплачує постачальник а яку покупець. Тут можна зазначити чотири основних варіанти включення транспортних витрат в ціну товару .

Витрати на транспортування можуть складати до 50% ціни товару. В зв’язку з цим до укладання договору необхідно розробити умови оплати транспортних витрат під час руху товарів від постачальника до покупця (рис. 2.4) .

Рис. 2.4 - Основні способи включення транспортних витрат до ціни товару.

Перевезення вантажу (товару) може здійснюватись різними транспортними засобами. Перевезення залізничним і автомобільним транспортом є найпоширенішими.

Виходячи з асортиментів і обсягів товарів, які реалізовуватимуться іногороднім покупцям, визначають обсяг товарообороту з перевезенням товарів залізничним , водним і повітряним транспортом, який розраховують у тоннах. Якщо в угоді відсутнє положення про обсяг перевезень товарів у тонах, розрахунок вантажообороту проводять шляхом ділення передбаченої вартості товарів, які первозитемуть, на середню вартість товару. Середню вартість конкретного товару визначають діленням суми вартості цього товару (за рахунками,взяти на вибір) на його масу брутто, яка повинна в цих рахунках або в супроводжувальних транспортних документах.

Після розрахунку товарообороту з реалізації товарів визначають відстань, на яку перевозять товари вагонами, контейнерами, насипом великою чи малою швидкістю. Розрахунки витрат проводять за діючими на окремих видах транспорту тарифами і розцінками на вантажо розвантажувальні роботи До цих витрат додають вартість обладнання вагонів, утримання експедиторів, вартість навантаження і розвантаження товарів на станціях, пристаннях і аеропортах силами не штатних робітників.

Обсяг перевезення автомобільним транспортом розраховують на весь товарооборот, включаючи доставку на залізничних станції, пристані і аеропорти товарів, які відвантажуватимуть із складів.

Витрати на транспортування, пов’язані з виїзною торгівлею, планують, виходячи із кількості да них заходів, обсяг товарообороту, типу автомобіля та тарифів(розцінок) на перевезення товарів автомобільним транспортом. До обсягу витрат на перевезення товарі автомобільним транспортом додають витрати на оплату вантажно – розвантажувальних робіт за розцінками на тону ваги, а такж витрати на експедиційні операції, якщо це було передбачено угодою по доставці товарів на місце їхньої реалізації.

РОЗДІЛ 3 АУДИТ СОБІВАРТОСТІ ТОВАРІВ

3.1 Методика проведення та планування аудиторської перевірки собівартості товарів

Для успішного і якісного проведення аудиту аудитор повинен спланувати процес аудиторського контролю. Це передбачено національним нормативом аудиту № 9 «Планування аудиту», де зазначено, що планування — це вироблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту. У ході планування аудитор розробляє план та програму аудиту. Метою планування, як визначено в згаданому нормативі є звернення уваги аудитора на найважливіші напрямки аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити найретельніше. Після проведення попередніх переговорів з обраним підприємством - клієнтом та укладення договору на проведення аудиту, аудитор повинен розпочати процес планування майбутньої перевірки. Поряд з цим, як продовження договірної роботи, аудитор надсилає замовнику лист-зобов'язання, який можна вважати додатком до договору. У цьому листі аудитором (аудиторською формою) документально підтверджується згода аудитора на проведення перевірки, зазначаються обсяг та основні завдання аудиту, відповідальність сторін (аудитора і клієнта), у тому числі і за планування аудиту, та форма надання звіту, строки перевірки. Що стосується планування, то в листі - зобов'язанні можуть бути визначені питання чи сфери діяльності аудитора, які під час складання плану і програми аудиту повинні бути узгоджені з підприємством - клієнтом (наприклад, строки надання певних видів інформації, запрошення експертів, строки проведення інвентаризації, залучення до роботи внутрішнього аудитора та ін).

Сам процес планування завершується складанням програми аудиторської перевірки.

Проводячи підготовку планування процесу аудиту, аудитор повинен:

- ознайомитись із рівнем кваліфікації керівництва;

- отримати уявлення про системи обліку і внутрішнього контролю і ступінь їх надійності;

- оцінити загальний аудиторський ризик і визначити межу суттєвості помилок, які можуть бути виявлені в процесі аудиту;

- провести перевірку по суті;

- завершити аудиторську перевірки;

- скласти аудиторський висновок.

Початковим етапом планування є ознайомлення із загальним рівнем кваліфікації керівництва, отже процес планування аудиту почнем з цього етапу.

Директором ТзОВ “Електрон-сервіс’ являється Конопльов Олег Миколайович. Дата народження : 23.10.1963р., закінчив у1981р.Івано-Франківську загально - освітню середню школу І-ІІІ ступенів, де в цьому ж році поступив У Львівський інститут. Після закінчення одержав вищу економічну освіту. Пройшов практику на ТзОВ «Колос». В результаті проходження практики завдяки його знанням фінансової справи, хорошим відгукам його керівників по практиці залишається працювати заступником директора фінансового відділу на ТзОВ «Колос».Зарекомендувавши себе з хорошої сторони в 1998р. переходить працювати заступником директора на ТзОВ “Електрон-серіс”.

Головний бухгалтер Вольська Г.О. Рік народження 3.04.1963р. закінчила у 1981р.Тисменецьку - освітню середню школу І-ІІІ ступенів. Навчалась в училищі на бухгалтера. Працювала касиром в магазині «Універмаг» в м. Івано –Франківську. В 1990р поступила на заочну форму навчання в Львівський інститут на економічний факультет.

Система внутрішнього контролю – це політика і процедури, які прийняті керівництвом суб’єкта для спільної дії у реалізації цілей керівництва, що передбачає: наскільки це можливо впорядковане і ефективне ведення фінанси – господарської діяльності включаючи чітку послідовність політиці керівництва. Збереження, забезпечення активів, попередження і виявлення фактів шахрайства помилок, точність і повноту бухгалтерських записів та своєчасну підготовку