правилом. У багатьох країнах було створено державні органи контролю економічного регулювання обігу цінних паперів, опрацьовано правила, які в деталях регламентували біржові процедури. Було встановлено обмеження коливань котирування, державне страхування вкладів, законодавчо захищено інтереси дрібних вкладників.
У жовтні 1987 року сталася чергова біржова криза. Вона не була драматичною, як у 1929 році, не призвела до всесвітньої економічної депресії, але її наслідки були дуже відчутними. Рахунок втрат вимірювався мільярдами. На Лондонській фондовій біржі вартість акцій знецінилась більше, ніж на 13 мільярдів фунтів стерлінгів, у США - 700 мільярдів доларів, в Японії – на 57 мільярдів єн, у Франції – 220 мільярдів франків. На початку грудня 1987 року загальне знеціненя сягнуло 2800 мільярдів доларів.
Тенденція останніх років показує, що ринок цінних паперів розвивається у трьох основних напрямках: по-перше, відбувається автоматизація фондових операцій – окремі комп’ютерні операції поєднуються у всесвітньо мережу електронної комунікації; по-друге, триває робота над створенням нових видів і модифікацій цінних паперів (передовсім без паперових) у тому числі гібридних, і паперів другого та третього порядків; по-третє – збільшується інтернаціоналізація фондової діяльності і відповідно до загального процесу економічної інтеграції країн.
1.3. Державне регулювання ринку цінних паперів.
Державне регулювання ринку цінних паперів полягає у здійсненні державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобіганням зловживанням і порушенням у цій сфері.
Головним завданням державного регулювання є узгодження інтересів усіх суб’єктів фондового ринку встановленням необхідних обмежень і заборон у їхніх взаємовідносинах, а також непрямим втручанням у їхню діяльність.
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах:
прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов’язків учасників ринку цінних паперів; видачі спеціальних дозволів(ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю; заборони та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності спеціального дозволу на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформацію про випуск (емісію) цінних паперів; контролю за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів, та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; встановлення правил та стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; контролю за системами ціноутворення на ринку цінних паперів.
Державне регулювання ринку цінних паперів включає:
.законодавчі та підзаконні акти;
.органи державного управління, що забезпечують пряме втручання у діяльність суб’єктів ринку цінних паперів;
.непряме втручання держави у фондовий ринок.
Законодавчі та підзаконні акти. Державними нормативними актами регулюються такі відносини на ринку цінних паперів: механізм реєстрації емісії цінних паперів; відкритість інформації про емітентів; порядок реєстрації фондових бірж та їхніх членів; мінімум норм поведінки суб’єктів ринку; процеси корпоратизації, приєднання та поглинання; облік та звітність.
Органи державного управління, що регулюють діяльність ринку цінних паперів.
У всіх країнах регулювання діяльності фондового ринку здійснюється трьома гілками влади: законодавчою, виконавчою та судовою.
З метою координації діяльності державних органів з питань функціонування ринку цінних паперів створюється Координаційна рада. До складу Координаційної ради входять керівники державних органів, що у межах своєї компетенції здійснюють контроль або інші функції управління щодо фондового ринку та інвестиційної діяльності в Україні.
Водночас у більшості країн існує спеціальний виконавчий орган, який контролює дотримання законодавства щодо фондового ринку його учасниками.
В Україні - це Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Основними завданнями Комісії є:
. формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів в Україні, сприяння адаптації українського ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;
. координація діяльності центральних органів державної виконавчої влади з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів;
. забезпечення державного контролю за додержанням законодавства України з питань функціонування фондового ринку;
. організаційне забезпечення запровадження системи заходів щодо захисту інтересів суб’єктів фондового ринку, упорядкування діяльності емітентів, торговців цінними паперами та інших фінансових посередників;
. підготовка пропозицій щодо запобігання монополізації фондового ринку, створення умов для розвитку добросовісної конкуренції між учасниками фондового ринку та здійснення контролю за їх реалізацією;
. узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;
. узагальнення та поширення досвіду іноземних держав щодо формування та розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів.
Непряме втручання держави у ринок цінних паперів.
Важелями непрямого втручання держави у фондовий ринок є:
податкова політика, що впливає ділову активність, а відтак на потребу у фінансових ресурсах; регулювання грошової маси й обсягів кредитів впливом на ставку позичкового відсотка; зовнішньоекономічна політика - регулювання операцій з іноземними валютами, експортно – імпортних операцій; гарантії держави по позиках приватного сектора; вихід держави на ринок позикових капіталів, що створює пряму конкуренцію між державою та підприємствами – емітентами.
Розділ 2 Фондова біржа - важливий елемент біржового ринку
2.1. Поняття, класифікація фондових бірж.
Необхідність торгівлі цінними паперами породила механізм, що називається фондовим ринком. Важливим його елементом є фондова біржа, що являє собою основну і найбільш ефективну організаційну форму ринку цінних паперів. Згідно з чинним законодавством України, фондова біржа є акціонерним товариством, яке зосереджує попит і пропонування цінних