Аукціони «з голосу». У день проведення торгів кожний учасник біржової торгівлі реєструється й одержує біржовий бюлетень, складений котирувальною комісією на підставі поданих замовлень на цей день. Під час торгівлі брокери та торгівці цінними паперами , які є власниками, або орендарями брокерських місць, розміщуються в операційному залах на постах, відповідно до номерів брокерських контор. Аукціонні торги «з голосу» проводить певний біржовий спеціаліст. Спеціаліст проголошує номер позиції, номер брокерської контори (місця) продавця, і повну назву акцій, лот, тобто пакет акцій які продаються, кількість акцій в лоті, курсову ціну однієї акції, загальну ціну лота, назву грошової одиниці. Водночас брокер – продавець піднімає табличку з номером своєї брокерської контори(місця), чим засвідчує свою присутність і те, що він стежить за ходом торгів . Якщо брокера-продавця на посту під час проголошення пропозиції не виявилося, то це означає, що позиція знята з торгів. Спеціаліст переходить до проголошення іншої позиції. Якщо в ході аукціону ціни хтось з брокерів-покупців підняв табличку з номером своєї кантори, то це означає, що він погоджується придбати запропоновані акції. У випадку. Коли акції погоджується придбати лише один брокер – покупець, спеціаліст після рахунку «три» проголошує : « Продано брокерській конторі №___», та б’є молотком у гонг. Після один з помічників спеціаліста робить відповідний запис у книгу спеціаліста, підписує цей запис і записку спеціаліста, яка заповнюється під копіювальний папір, та скріплює примірники своєю печаткою. Копія записки спеціаліста передається брокеру-продавцю для оформлення біржового контракту на поставку акцій. У випадках, коли на рахунок «раз» чи «два» таблички з номерами брокерських контор підняло два або більша кількість брокерів-покупців, спеціаліст проводить аукціон ціни та по черзі за порядком зростання номерів опитує, хто з них дасть вищу ціну. Після того,як спеціаліст назвав чергову підвищену ціну і полічив до «трьох», і якщо більше не надійшло пропозицій, він сповіщає: «Продано»,- б’є у гонг і називає номер брокерської контори, яка придбала акції.

У випадках, коли на рахунок « три» ніхто з брокерів-продавців не підняв таблички, спеціаліст проголошує: «Не продано»,- та звертається до брокера продавця з проханням змінити умови пропозиції. Якщо ж брокер-продавець відповів, що він не вносить змін в умови реалізації, спеціаліст проголошує: «Позиція №___ з торгів знята».

Комп’ютерні тори.

Комп’ютерні торги здійснюються самим комп’ютером: у нього безперервно вводяться замовлення на продаж та придбання акцій. У процесі робочого дня фондової біржі, укладаються угоди купівлі продажу акцій, і дані по цих угодах висвітлюються на дисплеях комп’ютерів та на табло. Після укладання угод вносяться відповідні зміни і знову відбуваються торги. Знову укладаються угоди, знову висвітлюються дані на табло, і все починається спочатку. Кожне замовлення має свій код, тому комп’ютер фіксує угоду, він сповіщає про це термінали, які стоять у брокерських канторах і які можуть знаходитися поза межами будівлі фондової біржі.

2.3 Основні види операцій та учасники біржової торгівлі.

На фондових біржах здійснюються операції з акціями акціонерних товариств, облігаціями підприємств, облігаціями внутрішніх позик, казначейськими зобов’язаннями, векселями та документами, що засвідчують право їх власників на придбання або відчуження цінних паперів. Усі операції на фондовому ринку можна розділити на два види: операції з реальними та операції без реальних фінансових цінностей.

До операцій з реальними фондовими цінностями належать:

Касові операції, що передбачають передачу фондового активу негайно, в найближчі біржові або календарні дні. У Німеччині, наприклад, касові розрахунки здійснюються уже з другого біржового дня після укладання угоди. У Великобританії, США та Швейцарії – протягом п’яти днів, в Японії – до 14 днів.

Форвардні операції ( тверді термінові угоди) передбачають передачу права на реальні фондові активи у зазначений термін з фіксацією ціни (курсу, указаного фінансового активу на момент укладання угоди).

До операцій без реальних фондових активів слід віднести:

Опціони – це договори, у відповідності з якими один із його учасників набуває право купівлі продажу будь-якого товару за фіксованою ціною протягом певного періоду часу , а інший учасник за грошову премію зобов’язується забезпечити в разі необхідності виконання цього права, тобто бути готовим продати або купити цінні папери за обумовлену договором ціною. Особа. Яка отримала право, і має приймати рішення,є покупцем опціону, оскільки вона повинна сплачувати за це право. Особа, яка продала право покупцю, і таким чином має право прореагувати на рішення покупця, є підписником опціону.

Варанти – це се сертифікати, які дають право його власнику купувати цінний папір за фіксованою ціною у визначений термін. Варанти випускаються в обіг не самостійно, а як складова частина інших цінних паперів для того, щоб зробити їх більш привабливими. Після випуску цінного паперу з варантом, останній, як правило, відокремлюється від цього цінного папера і починає обертатися самостійно. При цьому вартість цього цінного папера зменшується на величину вартості варанта.

Ф’ючерс – це різновид термінових угод на купівлю або продаж стандартної кількості визначених цінних паперів у зазначений день та за визначеною ціною. Завдяки тому, що ф’ючерсні угоди стандартизовані (вони передбачають стандартизацію базового активу та строків виконання) продавці та покупці можуть передавати один одному свої зобов’язання щодо поставки чи купівлі цінних паперів, на яких базується угода.

Учасники біржової торгівлі

Головними учасниками біржової торгівлі виступають: брокери, маклери, дилери, спеціалісти, біржові спекулянти, облікові виконавці або зареєстрований представник. Центральною фігурою біржової торгівлі є маклер. Маклер – офіційна посадова особа, обов’язки якої