обсягами укладених угод на організованому ринку провідну позицію посідали операції з облігаціями державної позики – 73%. Обсяг укладених угод з облігаціями підприємств з 1% від загального обсягу укладених угод на організованому ринку у 2001 році збільшився до 12,1% у 2002 році, причому угоди з облігаціями підприємств укладених угод зафіксовано на вторинному ринку. У 2002 році обсяг укладених угод на первинному ринку збільшився порівняно з попереднім роком на 151,5 мільярда гривень. Це пов’язано зі збільшенням обсягів укладених угод з акціями, облігаціями підприємств та деривативами. У зв’язку з тим, що 3 1995 по 2001 роки відбувалось зниження доходності за процентними державними облігаціями з 140% до 18% річних, активність на первинному ринку ОВДП була мінімальною.
3.2. Проблеми розвитку фондового ринку в Україні
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку разом із агентством США з міжнародного розвитку та Financial Markets International,Inc.(F.M.I) організували Стратегічну групу з питань розвитку фондового ринку України. Результатом роботи стратегічної групи став документ „Програма розвитку фондового ринку України на 2001-2005” роки. Хоча частину перерахованих у програмі завдань уже певною мірою вирішено, багато проблем для їх подальшої реалізації, часто на більш високому рівні, ще вимагають рішення й зусиль державних органів, законодавців, учасників ринку.
На розвиток фондового ринку в Україні впливали деякі чинники, які гальмували ефективний розвиток ринку: формування інфраструктури фондового ринку відбувалося з орієнтацією на обслуговування приватизаційних процесів, а не самого ринку; надмірна орієнтація державної політики лише на стратегічних інвесторів і на збереження державної частки в статутних фондах акціонерних товариств; затримка в проведенні масштабної пенсійної реформи, що обмежує зростання реальної капіталізації фондового ринку України ; відсутність погодженої політики в сфері законодавства
Конкурентоспроможність фондового ринку України
Фондовий ринок України за ступенем зрілості й ризиками належить до ринків, які перебувають на початкових стадіях формування й зростання. Йому доводиться конкурувати за обсягами інвестиційних ресурсів з іншими фондовими ринками, які розвиваються. У зв’язку з цим підвищення конкурентоспроможності українського фондового ринку й цивілізована інтеграція з міжнародним ринком капіталу мають стати пріоритетами державної політики на фондовому ринку. Для вирішення цих завдань насамперед має бути забезпечений зважений державний протекціонізм для національних інститутів фондового ринку, мають бути забезпечені рівні можливості для учасників фондового ринку на умовах добросовісної конкуренції. Великою проблемою в найближчі роки може стати переміщення ринків в офшорні зони для утворення ринку паралельно внутрішньому .
Податкове стимулювання фондового ринку.
Важливою складовою державної політики, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України має бути податкове стимулювання розвитку інфраструктури фондової біржі, професійної діяльності суб’єктів ринку. Законодавці й відповідні державні органи мають урахувати особливості оподаткування операцій з цінними паперами й доходів по них для різних учасників ринку цінних паперів. Слід упровадити нейтральну податкову політику щодо інфляційних процесів і валютної політики, щоб уникнути додаткових втрат інвесторів. Має бути розроблена система оподаткування на прибуток тільки реальних доходів від володіння цінними паперами й операцій з ними, варто відмовитися від оподаткування доходів по державних і муніципальних цінних паперах.
Політика щодо інвесторів
Економічне зростання держави неможливе без створення сприятливих умов для здійснення інвестицій, як вітчизняними, так і іноземними інвесторами. Випадки порушень прав інвесторів, прагнення до реприватизації, непрозорість і недостатня ліквідність фондового ринку України є істотною перешкодою для припливу вітчизняного й іноземного капіталу. Чинне законодавство, що регулює діяльність акціонерних товариств, не заважає органам управління цих товариств порушувати права акціонерів без істотних порушень норм закону України «Про господарчі товариства» шляхом: вилучення активів товариства шляхом їх продажу пов’язаним особам за ціною нижче ринкової; перерозподіл грошових потоків на користь посадових осіб або акціонерам, які володіють значним пакетом акцій; укладання угод за участю залежних суб’єктів господарювання для одержання прибутку особам, які контролюють ці суб’єкти на шкоду акціонерам материнської компанії
Політика щодо емітентів
Хоча внаслідок приватизації в Україні утворена велика кількість акціонерних товариств, рівень капіталізації фондового ринку є низьким, лише обмежене коло цінних паперів обертаються на вторинному ринку. Щоб протидіяти цьому, потрібно розробити комплекс стимулів для акціонерних товариств, які беруть на себе зобов’язання з підтримки двостороннього лістингу на організованому ринку, впроваджують внутрішні стандарти корпоративного управління.
Побудова інфраструктури фондового ринку.
Торговельна інфраструктура фондового ринку створена фондовими біржами й торговельно-інформаційними системами. Ці структури насамперед обслуговують приватизаційні і постприватизаційні процеси розподілу й перерозподілу корпоративної власності.
У результаті фондовий ринок України не сприяє ефективному залученню й розподілу капіталу. Як наслідок – неорганізований ринок значно перевищує організований. Пріоритетними для українського фондового ринку є побудова національної депозитарної системи, як цілісного, прозорого й надійного порядку реєстрації прав на цінні папери та виконання угоді з цінними паперами.
Інформаційна прозорість фондового ринку
На фондовому ринку України є такі проблеми з розкриття інформації: інвестиційна громадкість практично немає повного доступу до необхідної інформації, або одержує інформацію тоді, коли вона втрачає свою актуальність; учасники фондового ринку недостатньо розуміють важливість систематичної й комплексної публікації інформації, що призводить до дефіциту на ринку регулярної, достовірної, повної й актуальної інформації; національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (НП(С)БО), які розроблені на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) з урахуванням національних умов України, містять значні відмінності від (МСБО), прийнятих у розвинених західноєвропейських країнах.
3.3 Місце Української фондової біржі в системі класифікації фондових бірж.
Усі фондові біржі умовно можна поділити на кілька груп.
Умовно вони класифікуються так: найбільш розвинуті, розвинуті, перспективні й щойно створені. До першої групи належать такі фондові біржі, як
