Протягом досліджуваних періодів коефіцієнт маневреності власного капіталу знаходився в межах нормативного значення, тобто на рівні 0,3-0,6. Тобто, станом на початок 2006 року 32% власного капіталу було використано для фінансування поточної діяльності, а решта 68%–капіталізовано. Станом на 1.01.2007 року 40% власних коштів підприємства було вкладено в оборотні кошти, а решта 60% - капіталізовано, що на 0,08 більше порівняно з базовим періодом. На початок 2008 року значення коефіцієнта маневреності власного капіталу становило 0,48, що означає, що близько 48% власного капіталу підприємства використано для фінансування поточної діяльності, а 52% - капіталізовано. І, насамкінець, станом на 1.01.2009 року, 45% власного капіталу було використано для здійснення поточної діяльності, а решта 55% - капіталізовано. Зміна значення аналізованого коефіцієнта становила на 0,13 більше порівняно з базовим періодом, або на 0,03 менше порівнючи із отриманим значенням коефіцієнта на початок 2008 року.

Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства. Тому, результати розрахунку даного показника показали, що станом на 01.01.2006 року на кожну гривню власних коштів припадало близько 6,6 коп. позичених, а станом на 01.01.2007 року на кожну гривню власних коштів припадало 4,1 коп. позичених коштів. На початок 2008 року коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів становив 0,033, що складає лише 3,3 коп. позичених коштів. І, протягом наступного року, тобто вже на початок 2009 року, на кожну гривню власних коштів припадало 6,9 коп. позичених. Зміна протягом цього періоду порівняно з попереднім періодом складає 0,036, або 3,6 коп, тобто значення даного коефіцієнта зросло більше як удвічі.

Таким чином, значення розглядуваного показника протягом трьох років порівняно з базовим періодом зросло на 0,003. Потрібно зауважити, що зростання цього показника в динаміці, свідчить про незначне посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про певне зниження фінансової стійкості.

Значення коефіцієнта забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами протягом аналізованих періодів знаходилось в межах 0,83-0,94. Мінімальне допустиме значення цього показника складає 0,1. Так, станом на 01.01.2006 року коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами становив 0,83, а вже на початок наступного періоду зріс до рівня 0,91, що на 0,08 більше порівняно з базовим періодо. На початок 2008 року таке зростання становило 0,03 порівняно з базовим роком. Проте, станом на 01.01.2009 року спостерігається тенденція до скорочення досліджуваного показника на 0,04 порівняно з початком 2006 року, та на 0,07 порівняно із отриманим результатом показника на початку 2008 року. Поступове збільшення величини аналізованого показника протягом перших двох періодів, свідчить про непоганий фінансовий стан підприємства і його спроможність проводити незалежну фінансову політику.

Що стосується отриманих значень коефіцієнта співвідношення необоротних і власних коштів, то станом на початок 2006 року, отримане значення дорівнювало 0,68, а на початок 2007 року скорочується до паказника 0,60. Станом на 01.01.2008 року коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів, майже досягає мінімально допустимого значення, а саме позначки 0,5. Так, на початок 2008 року значення коефіцієнта співвідношення необоротних і власних коштів становило 0,52, що на 0,16 менше порівняно з базовим періодом, або на 0,08 порівняно з попереднім періодом. Така тенденція зміни даного коефіцієнта свідчить про те, що підприємство має власний капітал в основному для формування оборотних коштів, що, як правило, розцінюється негативно.

Отримані висновки підтверджує також розрахований коефіцієнт відношення виробничих активів і вартості майна. Мінімальне нормативне значення цого показника складає 0,5. Але, як бачимо, отримані результати протягом досліджуваних періодів значно первищують мінімальні обмеження. Так, станом на 01.01.2006 року коефіцієнт співвідношення виробничих активів і вартості майна дорівнював 0,88, а на початок наступного періоду скорочується до 0,83, що на 0,05 менше порівняно з базовим періодом. Поступове зниження результату даного показника спостерігалось і на початок 2008 року до рівня 0,81, але нарощення виробничих потужностей підприємством, а саме значне зростання вартості виробничих запасів у структурі майна підприємства призвело до зростання значення коефіцієнта співвідношення виробничих активів і вартості майна станом на 01.01.2009 року 0,91, що на 0,04 більше порівняно з отриманим значенням даного показника базовому періоді, або на 0,1 порівняно попереднім періодом. Перш за все це підкреслює зацікавленість керівництва підприємства в розвитку виробничих можливостей. Проте, фірма, оборотний капітал якої складається переважно з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило вважається більш ліквідною, порівняно з досліджуваним підприємством, оборотний капітал якого складається переважно з виробничих запасів.

Результати розрахунку коефіцієнта інвестування показали, що частка власних коштів підприємства, що вкладена у необоротні активи не перевищувала гранично допустимого значення, тобто 1, і коливалась в межах 52,2%-68,4%. Так, станом на 01.01.2006 року значення коефіцієнта інвестування становило 0,684, а на початок 2007 року скоротилось до 0,603. поступове зменшення аналізованого показника спостерігаєтьсся і на початку 2008 року, коли значення коефіцієнта інвестування становило 0,529, тобто частка необоротних активів становила 52,9% власного капіталу. У зв’язку із зменшенням вартості власного капіталу станом на 01.01.2009 року, значення коефіцієнта інвестування зростає до позначки 0,559, що на 0,037 більше порівняно з попереднім періодом.

Графічно показники фінансової стійкості зображено на рисунку 3.16.

Рисунок 3.16 – Фактичні значення відносних показників фінансової стійкості, в частках одиниць

Відносно нестійкий фінансовий стан, який спостерігається на початку 2009 року відобразився і на результатах