2. ІІ розділ пасиву балансу відображає забезпечення наступних витрат і платежів, зокрема забезпечення виплат персоналу та інші забезпечення.

3. В ІІІ розділі пасиву балансу «Довгострокові зобов’язання» зазначається вартість залучених підприємством довгострокових кредитів, інших довгострокових фінансових зобов’язань, відстрочених податкових зобов’язань та інших довгострокоівих зобов’язань.

4. IV розділі пасиву балансу подано склад та структуру поточних зобов’язань підприємства, а саме вартість короткострокових кредитів, поточної заборговангості за довгостроковими зобов’язаннями, кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги, а також вартість та склад поточних зобов’язань за розрахунками і ннших поточних зобов’язань.

5. V розділ пасиву балансу представлено наявністю сталих пасивів, а саме доходів майбутніх періодів.

Таким чином, форма №1 «Баланс» відображає наявність на склад економічних ресурсів підприємства, які воно контролює на дату складання такого балансу.

Щодо форми №2 «Звіт про фінансові результати», то дана звітність відображає прибуткові діяльності підприємства, а саме їх структуру та наявні витрати. Звіт про фінансові результати показує перш за все фінансові результати від операційної діяльності (прибуток, збиток), фінансові результати від звичайної діяльності (до оподаткування і після сплати податків), надзвичайні доходи та витрати, і насамкінець зазначається чистий прибуток (збиток). ІІ розділ звіту про фінансові результати «Елементи операційних витрат» відображає склад та структуру основних затрат підприємства від основної його діяльності, такі як, матеріальні затрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизаційні відрахування та інші операційні витрати. У ІІІ розділі даного звіту проводиться розрахунок показників прибутковості акцій, якщо це стосується акціонерного товариства, а саме зазначається середньорічна та скоригована середньорічна кількість простих акцій, чистий прибуток (збиток) на одні просту акцію та дивіденди на одну просту акцію.

Загалом інформація, що подана в бухгалтерській формі № 2, що має назву “Звіт про фінансові результати”, є більш аналитичною, деталізованою і конкретною, порівняно з загальним бухгалтерським балансом (форма № 1). Для інвесторів і аналітиків ця форма є в багатьох відношеннях важливіша ніж сам баланс, тому що в ній міститься не застигла одномоментна, а динамічна інформація про те, яких успіхів досягло підприємство протягом року та за рахунок яких факторів.

Форма №3 «Звіт про рух грошових коштів» відображає генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду. На її основі здійснюється оцінка та прогноз руху грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Даний звіт складається з трьох основних розділів. У першому розділі відображається рух коштів у результаті операційної діяльності, у другому - рух коштів у результаті інвестиційної діяльності, а у третьому зазначаються відповідні надходження та витрачання коштів у звітному періоді за фінансовим напрямком діяльності підприємства. Важливість складання даного звіту полягає в необхідності відображення збільшення або зменшення вартості активів підприємства, суми коригування на оамортизацію, а також збільшення або зменшення вартості власного капіталу і зобов’язань підприємства.

У формі №4 «Звіт про власний капітал» зазначаються зміни у власному капіталі підприємства протягом змінного періоду, а також на її основі здійснюються прогнози змін у власних джерелах фінансування.

Таким чином, основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерський баланс підприємства. Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу.

Баланс – це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату. Тому, вивчаючи баланс, можна набути уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, пересвідчитись у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективності використання ресурсів тощо.

Це дає можливість:

- одержати необхідний обсяг інформації про підприємство;

- розрахувати рівень забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

- встановити, за рахунок яких чинників змінилася величина оборотних коштів, що особливо важливо для аналізу платоспроможності підприємства;

- оцінити фінансовий стан підприємства за звітній та попередні періоди.

Аналіз балансу відповідно до П(С)БО №2. Новий баланс можна характеризувати як побудований за принципом нетто-балансу – основні засоби та матеріальні активи враховуються за залишковою вартістю; дебіторська заборгованість - за відрахуванням резерву сумнівних боргів; запаси – за відрахуванням недостач, уцінок, знижок; власний капітал – за фактично вкладеною сумою з відрахуваннм непокритих збитків.

Аналіз балансу починається з експрес-аналізу, метою якого є поточна і достатньо швидка оцінка рівня платоспроможності і динаміки розвитку підприємства. Експрес–аналіз балансу проводиться в кілька етапів: підготовчий, попередній огляд бухгалтерської звітності та безпосередній аналіз балансу.

Експрес–аналіз показників балансу підприємства здійснюється в динаміці за допомогою відповідного комп’ютерного забезпечення.. При цьому застосовується проста система аналітичних таблиць, послідовний перегляд яких даватиме повну інформацію про фінансовий стан підприємства. Це можуть бути:

- господарські засоби підприємства (величина господарських заосбів, основні засоби, нематеріальні активи, оборотні активи);

- основні засоби підприємства та їх структура (вартість основних фондів, у тому числі активної частини за первісною та залишковою вартістю, коефіцієнти зносу та відновлення);

- структура і динаміка оборотних коштів (підсумок ІІ розділу активу балансу);

- основні результати господарської діяльності підприємства (подаються в динаміці;

- ефективність використання фінансових ресурсів (містить показники відсотків усіх фінансових ресурсів, у тому числі власних і залучених).

Завершальний та основний етап в експрес–аналізі – третій, тобто детальний аналіз агрегованого аналітичного балансу. Він передбачає попереднє загальне ознайомленння з результатами роботи підприємства і його фінансовим станом безпосередньо за бухгалтерським балансом, а також розрахунок коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства. Під час безпосереднього аналізу балансу з’ясовують:

-