Статистичні методи: метод середніх величин, метод відносних величин, метод групування, прогнозування.

Метод середніх величин використовується для отримання узагальненої кількісної характеристики сукупності однорідних явищ, процесів, показників за відповідною ознакою.Види середніх величин:середня арифметична, середня геометрична, середня хронологічна, середня квадратична. Вони позитивно характеризують результати діяльності підприємства.

Метод відносних величин – відображає кількісне співвідношення між двома ознаками і показує співвідношення величини явища, яке вивчається, з величиною того ж явища, але взятого за інший час, або іншого явища, вимірюється в коефіцієнтах, математ. %.

Ці показники поділяються і характеризують:

абсолютний приріст – характеризує, як збільшився, наприклад, обсяг продукції в звітному періоді порівняно:

- з базисним періодом:

?У=Уі-У0 ; (2.33)

- з попереднім періодом:

?У=Уі-Уі-1; (2.34)

темп зростання – відношення рівня виробництва даного звітного періоду до базового рівня виробництва, виражається в процентах, коефіцієнтах:

- з базисним періодом:

Тр=Уі/У0*100%; (2.35)

- з попереднім періодом:

Тр=Уі/Уі-1*100% ; (2.36)

темп приросту – відношення абсолютного приросту за даний період до абсолютного рівня базового періоду:

- з базисним періодом:

Тпр.= (Уі-У0)/У1*100%; (2.37)

- з попереднім періодом:

Тпр.=( Уі-Уі-1)/Уі-1*100%; (2.38)

Метод групування – поділ скупченості явищ, що вивчаються, на однорідні групи за однаковою ознакою. За його допомогою вирішуються такі задачі, як вивчення структурних зрушень, встановлення зв’язку явищ, що вивчаються. Залежно від аналізу виділяють такі види групувань:

- типологічні групування – використовуються для розчленування всієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на однорідні якісні групи чи класи. Так, наприклад, можна зробити групування або розподіл складу промислово-виробничого персоналу досліджуваного підприємства на категорії (основні робітники, допоміжні, інженерно-технічні працівники і т.д.).

структурні групування – застосовуються для вивчення внутрішньої будови показника, співвідношення в ньому окремих частин. Структурні групування як показує сама назва, використовуються в аналізі структури активів чи пасивів балансу підприємства, структури випущеної промислової продукції і т.д.

аналітичні (факторні) групування – використовуються для розрахунку наявності напряму і формування зв’язку між різними показниками. Прикладом аналітичного групування можуть бути дані щодо залежності рівня ліквідності балансу від рівня та обсягу абсолютноліквідних та швидколіквідних активів на підприємстві [20, с.76-79].

Балансовий метод. Даний метод використовується для визначення співвідношень, пропорцій двох груп взаємопов’язаних урівноважених показників, підсумки мають бути тотожними. Використання балансового методу є доцільним, коли зв’язок між окремими показниками відображено у формі балансу, тобто певних підсумків, отриманих у результаті низки різноманітних зіставлень цих показників. Для розрахунку платоспроможності підприємства складається аналітичний баланс, в якому співвідносяться платіжні засоби з платіжними зобов’язаннями. У деяких випадках балансовий метод називається сальдовим, якщо з впливу трьох факторів відомий вплив двох, а вплив третього факторра можна розрахуати, коли від загальної суми відхилення за результативним показинком відняти результат вплливу перших двох факторів [27, с.34].

Графічний метод. Графіки широко використовуються та несуть велике ілюстративне значення. Вони допомагають дізнатися про закономірності, які виражають числову інформацію. На графіку більш виразно появляються тенденції і зв’язки показників, що вивчаються. Вони використовуються при побудові різних схем для наочного відображення внутрішньої побудови об’єкта, який вивчається, послідовності технологічних операцій взаємозв’язку між результативними і факторними показниками. Ефективність використання графічних методів в економічному аналізі залежить від дотримання вимог, які пред’являються до побудови графіків, насамперед від вибору розмірів графіка і відповідно масштабів відображення досліджуваних величин залежно від призначення цього графіка.

Метод деталізації. Суть полягає в розкладанні, розчленуванні загальних показників на складові. Необхідність використання методу деталізації викликана тим, що:

по-перше, вивчення лише загальних показників не розкриває характеру і розміру впливу всіх факторів на динаміку цих показників;

по-друге, у загальному показнику підсумовують нерідко протилежні тенденції, які взаємно погашаються і тим самим прикривають основні зміни, що відбуваються.

Табличний метод відображення аналітичних даних. Результати аналізу, як правило, відображаються у вигляді таблиць. Аналітична таблиця являє собою. Систему думок, суджень, які виражаються мовою чисел.

Вибір технічних прийомів аналізу залежить від характеру зв’язків між явищами.

Факторний аналіз – це метод, що використовується для визначення впливу факторів в економічному аналізі. Якщо взаємозвязок між результативним показником та факторами, що визначають, має функціональний характер, в аналітичній практиці використовують прийоми елімінування. За функціональної залежності відповідному значенню фактора відповідає строго визначене значення результативного показника. За стохастичної залежності зміна факторної ознаки дає кілька значень функції.

Визначення та відбір факторів для аналізу того чи іншого показника здійснюється на підставі теоретичних та практичних знань, набутих у певній галузі. При цьому, зазвичай, виходять із того, що дослідження більшого комплексу факторів забезпечує точніші результати аналізу.

Елімінування – означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

В аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування: спосіб ланцюгових підстановок, спосіб абсолютних різниць, спосіб відносних різниць, індексний спосіб. Проте доцільно використати саме спосіб ланцюгових підстановок.

Він є найуніверсальнішим способом і використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах факторних моделей. Цей спосіб полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника з допомогою поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді. З цією метою визначають низку умовних величин результативного показника,