які враховують зміну одного, потім двох, трьох, факторів, припускаючи, що інші фактори є незмінними. Порівняння величини результативного показника до та після заміни рівня того чи іншого показника нейтралізує (елімінує) вплив усіх інших факторів, крім одного, та уможливлює визначення впливу останнього на приріст результативного показника.
При цьому передовсім підлягають заміні кількісні параметри, далі структурні, в останню чергу якісні. Якщо у формулі міститься багато кількісних, структурних або якісних показників, послідовність заміни залежить від оцінки того, які з них є основними, а які похідними, які первинні, а які - вторинні.
Напрям впливу визначається як змістом, так і математичним виразом. При цьому потрібно керуватися правилом: як зменшуване береться величина, що розраховується виходячи з фактичних умов, а як від’ємник – величина, що відображає базисний рівень факторів.
Що стосується вибору та методики кількісної оцінки чинників, що впливають на рівень платоспроможності досліджуваного підприємства, доцільно дослідити вплив факторів на коефіцієнт загальної ліквідності (Кз.л.).
Дослідимо методику оцінки чинників, що впливають на даний коефіцієнт за допомогою вище згадуваного способу елімінування, а точніше способу ланцюгових підстановок.
Коефіцієнт загальної ліквідності (Кз.л.).
Кз.л. = (ГК+З+Дт.З)/ПЗ, (2.39)
де ГК – грошові кошти, тис.грн;
З – запаси (виробничі), тис.грн;
Дт.З – дебіторська заборгованість, тис.грн.
Таким чином, дослідимо зміну даного коефіцєнта за рахунок вище згадуваних факторів:
1) Зміна коефіцієнта загальної ліквідності за рахунок грошових коштів.
Кз.л.ГК = (ГК1+Дт.З0+З0)/ПЗ0 – (ГК0+ДТ.З0+З0)/ПЗ0; (2.40)
2) Зміна коефіцієнта загальної ліквідності за рахунок дебіторської заборгованості.
Кз.л.Дт.З= (ГК1+Дт.З1+З0)/ПЗ0 – (ГК1+ДТ.З0+З0)/ПЗ0; (2.41)
3) Зміна коефіцієнта загальної ліквідності за виробничих запасів.
Кз.л.З = (ГК1+Дт.З1+З1)/ПЗ0 – (ГК1+ДТ.З1+З0)/ПЗ0; (2.42)
4) Зміна коефіцієнта загальної ліквідності за рахунок поточних зобов’язань.
Кз.л.ПЗ = (ГК1+Дт.З1+З1)/ПЗ1 – (ГК1+ДТ.З1+З1)/ПЗ0; (2.43)
Вплив факторів на перелічені показники доцільно проводити за три досліджувані періоди: 2006, 2007 та 2008 роки.
Прогнозування – основа для дослідження майбутнього стану соціально-економічних явищ та процесів.
При прогнозуванні використовують такі залежності:
Лінійна залежність – використовують лінії тренда, дає можливість побудувати пряму лінію серед значень часового ряду (які збільшуються або зменшуються). Функція має вигляд:
у(t)=a+b*t (2.44)
Поліноміальна залежність – використовується для наближеного процесу, що має декілька, починаючи з одного, виражених екстремумів. Функція такої залежності має вигляд:
у(t)=a0+a1*t+a2*t2+a3*t3+…+an*tn, (2.45)
де а0n – розрахункові параметри рівняння.
Логарифмічна залежність – застосовується при моделюванні характеристик значень, які спочатку швидко змінюються, але які потім стабілізуються (нормалізуються):
у(t)=a*ln(t+b)+c, (2.46)
де a, b, c – розрахункові параметри.
Степенева залежність – може застосовуватись, якщо значення досліджуваної залежності характеризується постійною зміною швидкості росту (при 0 значеннях функція не застосовується). Функція такої залежності має вигляд:
у(t)=a*tb+c, (2.47)
де a, b, c – константи.
Експоненціальна залежність – слід використовувати, коли швидкість зміни даних безперервно зростає (при 0 значеннях функцію не доцільно застосовувати):
y(t)=a*eb*t+c, (2.48)
де a, b, c – розрахункові параметри рівняння.
Шляхом обробки спеціальними запропонованими, як традиційними, так і спеціалізованими прийомами системи аналізованих абсолютних та відносних показників ліквідності та фінансової стійкості, дозволить розкрити та обгрунтувати причини, які вплинули на зміну даних показників.
Це в свою чергу допоможе виявити наявні резерви для підвищення платоспроможності на підприємстві.
Необхідно також зазначити про важливість вивчення, вимірювання й узагальнення впливу окремих факторів на динаміку виробничо-господарського розвитку підприємства, з метою правильного формулювання доцільних рекомендацій для майбутньої позитивної діяльності КП «Завод Нафтохім». Безпосередньо таким технічним прийомом є застосування факторного аналізу, з допомогою методу елімінування, а точніше способу ланцюгових підстановок, який спрямований оцінити та дослідити вплив зазначених факторів на коефіцієнт загальної ліквідності підприємства за три досліджувані періоди.
Таким чином, наведена вище методика аналізу платоспроможності підприємства надає можливість провести поглиблене аналітичне дослідження, а також об’єктивно оцінити досягнутті економічні результати підприємства протягом трьох досліджуваних років, а саме 2006, 2007 та 2008 рр.