Зміст

Вступ………………………………………………………………….….…….…3

Розділ 1. Теоретико – методологічні засади конкурентоспроможності підприємств на зовнішньому ринку

1.1.Сутність та методи підвищення рівня конкурентоспроможності

товарів на зовнішньому ринку………………………………..…….…5

1.2. Формування конкурентоспроможності продукції

підприємства на електроенергетичному ринку ……………..……...18

1.3. Особливості регулювання конкурентоспроможності на електроенергетичному ринку………………………...…...…….…....37

Висновки до Розділу 1……………………………………………..…43

Розділ 2. Аналіз конкурентоспроможності Бурштинської ТЕС

2.1. Загальна характеристика підприємства………………….........45 2.2.Аналіз основних техніко-економічних показників…….…….....49

2.3. Оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства…............70

Висновки до Розділу 2……………………...…………………….…..80

Розділ 3.Вдосконалення методів підвищення рівня конкурентоспроможності

Бурштинської ТЕС

3.1. Розробка стратегії, орієнтованої на створення та підтримку конкурентоспроможності підприємства…………………...………...82

3.2. Формування комунікаційної мережі підприємства………….....91

3.3. Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства

на енергетичному ринку…………………………………..…….…..102

Висновки до Розділу 3……………………………………..…….…110

Висновки………………………………………………………………..………..112 Список використаних джерел………………………….………………......…...115

Додатки……………………………………………………………………..……123

Вступ

В умовах глобальної нестабільності на енергетичних ринках світу, з впровадженням нових енергозберігаючих технологій надзвичайно актуальним є питання підвищення рівня конкурентоспроможності енергогенеруючих підприємств.

На жаль, сьогодні рівень конкурентоспроможності українських підприємств залишається низьким, що негативно відбивається не тільки на їх фінансовому стані, а й на всій економіці України. Щоб його покращити, потрібні постійні, цілеспрямовані, комплексні управлінські заходи. Проте розробити механізми управління неможливо без правильного розуміння сутності такої складної економічної категорії як конкурентоспроможність.

Об’єктом досліджень виступила проблема конкурентоспроможності підприємства на енергетичних ринках світу (на прикладі БуТЕС).

Предметом досліджень є теоретичні та практичні аспекти управління конкурентоспроможністю підприємства з виробництва та експорту електроенергії (на прикладі БуТЕС).

Мета дослідження: формування організаційних механізмів управління конкурентоспроможністю електроенергетичного підприємства при роботі на зовнішньому ринку.

Відповідно до поставленої мети роботи поставлено наступні завдання:

розглянути науково – методологічні підходи до управління конкурентоспроможністю підприємства при виробництві та експорті електроенергії;

розробити та обґрунтувати концептуальні положення функціонування моделі управління конкурентоспроможністю підприємства;

провести аналіз особливостей функціонування електроенергетичних підприємств в умовах постійної невизначеності та ризику, що дасть змогу виявити силу впливу чинників середовища підприємства на його гнучкість та конкурентну позицію на ринку;

розробити і обґрунтувати методи оцінки необхідності управління конкурентоспроможністю залежно від позиції підприємства на ринку;

запропонувати напрямки підвищення конкурентоспроможності електроенергетичного підприємства на зовнішньому ринку;

розробити стратегію, орієнтовану на створення та підтримку конкурентоспроможності підприємства при експорті електроенергії.

Методи дослідження. В даній роботі використано основні методи аналізу та стратегічного планування: прогнозування, порівняння, балансовий метод, метод експертних оцінок, факторний аналіз.

За результатами роботи опубліковано тези :

1.Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: Вітчизняний та зарубіжний досвід // Тези доповідей Міжнародної конференції молодих учених і студентів. – Тернопіль : ТНЕУ, 2009. – 720с.

Розділ 1. Теоретико – методологічні засади конкурентоспроможності підприємств на зовнішньому ринку

1.1. Сутність та методи підвищення рівня конкурентоспроможності товарів на зовнішньому ринку

Ключові фактори успіху (або конкурентні переваги) – це характерний для певної галузі перелік чинників, що приносять їй переваги перед іншими галузями (наприклад, у боротьбі за інвестиції за рахунок більшої прибутковості або швидкості обороту капіталу), а також одними підприємствами галузі над іншими. Ці фактори не є постійними, вони змінюються залежно від: особливостей галузей ; сегментів ринку, що обслуговуються, а також часу та етапу “життєвого циклу” галузі та підприємства.

Ключові фактори успіху базуються на: науково – технічному рівні виробництва та продукту; рівні маркетингу; рівні менеджменту; організаційно – технічному рівні виробничих процесів; фінансово – економічному рівні підприємства; рівні персоналу тощо.

Для кожної галузі є свої специфічні вимоги до комбінації наведених ключових факторів успіху, але для процвітаючого підприємства будь – якої галузі кожен з них може стати інструментом перемоги у конкурентній боротьбі [58; с.221].

Ключові фактори успіху формують конкурентоспроможність об’єкту досліджень: товару, виробництва, підприємства, галузі, держави тощо.

В стратегічному управлінні найчастіше конкурентоспроможність розглядається в двох аспектах:

Вихід на зовнішній ринок завжди пов’язаний з конкурентною боротьбою. В умовах насиченості і навіть перенасиченості світових товарних ринків, коли пропозиція значно перевищує попит, кожний товар (а за ним і товаровиробник) вступає до гострої боротьби за споживача. Багато товарів одночасно пропонують однакові або різні методи задоволення тої ж самої потреби покупця на рівних або значно змінених (економічних) умовах. В такій ситуації споживач надає перевагу найбільш конкурентноздатному товару, тобто такому, який на одиницю вартості (ціни) задовольняє більше потреб на більш високому рівні порівняно з товарами конкурентів.

Торгівля неконкурентоспроможним товаром не має сенсу через те, що приносить одні збитки – як фінансові, так і моральні [58; с.221]. Адже з іншого боку не має і не може бути “абсолютної” конкурентоспроможності або неконкурентоспроможності: обидва поняття пов’язані з ринком, тобто із географією торгівлі і часом, а також різними політичними та іншими факторами, що впливають на ринок.

Конкурентоспроможність продукції - сукупність якісних і вартісних властивостей продук-ції, які забезпечують задоволення конкрет-них потреб споживачів на певному сегменті зовнішнього ринку [12; с.74].

Конкурентоспроможність продукції - вагомий критерій доцільності виходу підприємства на зовнішній ринок, умова ефективного проведення зовнішньоекономічних операцій і складова вибору засобів та методів виробничо-експортної діяльності, яка являє собою сукупність якісних і вартісних ознак продукції, що забезпечують задоволення конкретних потреб споживачів.

Критеріями оцінки конкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку слід вважати фактори, які визначають його кон'юнктуру:*

наявність споживача даного виду продукції;